про відмову у відкритті касаційного провадження
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 826/171/17
адміністративне провадження № К/9901/43437/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Кілічавої Тетяни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року
у справі № 826/171/17
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
треті особи Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Ірина Володимирівна, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волков Олександр Юрійович, Національний Банк України,
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про закриття провадження у справі задоволено повністю. Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Ірина Володимирівна, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волков Олександр Юрійович, Національний Банк України, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії закрито.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, 10 грудня 2021 року до Верховного Суду звернувся адвокат Кілічава Тетяна Михайлівна в інтересах ОСОБА_1 (далі також - скаржник) з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з приписами статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Частиною першою статті 2661 КАС України передбачено адміністративні справи, на розгляд яких поширюються правила цієї статті, до яких віднесені справи щодо: законності індивідуальних актів Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку, про затвердження пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку; законності індивідуальних актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у банку, про початок процедури ліквідації банку, про затвердження плану врегулювання та будь-яких інших індивідуальних актів, прийнятих на його виконання, а також індивідуальних актів щодо призначення уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делегування їм повноважень; законності рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку; законності індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку; законності індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Згідно з частиною сьомою статті 2661 КАС України суд за результатами розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про: визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першої цієї статті, або окремих його положень; стягнення з відповідача (відповідачів) коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним (незаконним) індивідуальним актом/рішенням, якщо така вимога заявлена позивачем одночасно з вимогою про визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення; відмову в задоволенні позовних вимог (повністю або частково).
Відповідно до частини десятої статті 2661 КАС України суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.
88. Пунктом 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» від 13 травня 2020 року № 590-ІХ (далі - Закон № 590-ІХ) встановлено, що судові провадження в адміністративних справах, визначених частиною першою статті 2661 КАС України, в яких предметом спору є вимоги, що не відповідають нормам частин сьомої - десятої статті 2661 КАС України, і судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом постановлення рішення (ухвали, постанови), підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу. Частиною десятою статті 2661 КАС України передбачено, що суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, у січні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 березня 2015 року №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь»; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 червня 2015 року №116 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації до 19 липня 2015 року та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» - Волкова Олександра Юрійовича до 19 липня 2015 року включно; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 липня 2015 року №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» Волкова Олександра Юрійовича з 17 липня 2015 року по 16 липня 2016 року включно; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 червня 2016 року №1085, яким продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та продовжено повноваження ліквідатора до 16 липня 2018 року включно; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01 вересня 2016 року №1706, яким змінено уповноважену особу Фонду та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь» Білій Ірині Володимирівні з 05 вересня 2016 року; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не чинити перешкод у відновленні статутної діяльності ПАТ «Банк «Київська Русь». Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про закриття провадження у справі № 826/171/17 задоволено. Провадження у справі № 826/171/17 закрито. Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року скасовано, справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року Клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про закриття провадження у справі задоволено повністю. Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Ірина Володимирівна, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волков Олександр Юрійович, Національний Банк України, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії закрито.
Закриваючи провадження у справі № 826/171/17, суд апеляційної інстанцій виходив з наступного.
23 травня 2020 року набрав чинності Закон № 590-ІХ. Згідно з пунктами 5 та 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону судові провадження, розпочаті до набрання чинності цим Законом, у яких на день набрання чинності цим Законом не ухвалено остаточне рішення, вирішуються, розглядаються або переглядаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Судові провадження в адміністративних справах, визначених частиною першою статті 2661 КАС України, в яких предметом спору є вимоги, що не відповідають нормам частин сьомої - десятої статті 2661 КАС України, і судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом постановлення рішення (ухвали, постанови), підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу. Так, статтею 2661 КАС України встановлено особливості провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку.
Під час розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, суд перевіряє, чи прийнятий індивідуальний акт або рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, які визначають повноваження Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України (частина п'ята вказаної статті).
Відповідно до частини шостої вказаної статті під час розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, суд використовує як підставу для власної оцінки та покладається на кількісні, якісні оцінки та висновки, зроблені Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, на підставі яких були прийняті відповідні рішення, крім випадків, якщо:
1) оскаржуване рішення/акт прийнято з істотним порушенням встановленого порядку його прийняття (порушення, яке істотно вплинуло на результат оцінки);
2) кількісні, якісні оцінки та висновки ґрунтуються на очевидно помилкових відомостях та/або не враховують суттєвих обставин (фактів), за умови врахування яких оскаржуване рішення/акт не могло бути прийнято;
3) наявні очевидні розбіжності та/або логічні суперечності між кількісними, якісними оцінками та/або висновками;
4) оскаржуване рішення/акт прийнято за відсутності повноважень або з використанням повноважень всупереч меті, з якою вони надані законом.
Згідно з частиною сьомою вказаної статті суд за результатами розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першої цієї статті, або окремих його положень;
2) стягнення з відповідача (відповідачів) коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним (незаконним) індивідуальним актом/рішенням, якщо така вимога заявлена позивачем одночасно з вимогою про визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення;
3) відмову в задоволенні позовних вимог (повністю або частково).
У відповідності до частини дев'ятої вказаної статті визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першою цієї статті, або окремих його положень:
1) не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення;
2) не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку;
3) не породжує будь-яких прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування заподіяної шкоди.
Частиною десятою вказаної статті регламентовано, що суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.
Так, колегія суддів суду апеляційної інстанції звернула увагу на те, що підставою для звернення до суду із даним позовом щодо визнання протиправними та необхідності скасування рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є саме посилання позивача на скасування постанови Правління Національного Банку України № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» в межах судового розгляду справи № 826/22323/15, втім, як зазначено вище, скасування індивідуального акта/рішення, визначеного частиною першою цієї статті, або окремих його положень (постанови Правління Національного Банку України № 190) не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що вимога позивача про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не чинити перешкод у відновленні статутної діяльності Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» не відповідає нормам частин сьомої - десятої статті 2661 КАС України, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.
До того ж, Суд вказав, що частина десята статті 2661 КАС України містить імперативну норму, відповідно до якої суд не може прийняти будь-яке інше рішення, що може мати наслідком зупинення/припинення розпочатої процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та/або ліквідації банку.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та керуючись положеннями Закону України 590- IX, статті 2661 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 826/171/17.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Закриваючи провадження у справі № 826/171/17 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що предметом спору є вимоги, що не відповідають нормам частин сьомої - десятої статті 2661 КАС України і судовий розгляд яких станом на день набрання чинності Законом № 590- IX не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом постановлення рішення.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є слушними, вмотивованими і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях Закону 590- IX, статті 2661 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судового рішення суду апеляційної інстанцій.
Крім того, Суд відхиляє твердження скаржника про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 грудня 2020 року у справі № 826/12267/18, від 15 липня 2020 року у справі № 826/2607/16, від 11 червня 2020 року у справі № 826/4275/16, від 10 листопада 2020 року у справі № 826/22323/15, оскільки така необхідність належним чином не обґрунтована скаржником у касаційній скарзі.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.
Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування положень Закону 590- IX, статті 2661 КАС України у спорах аналогічного характеру. Зокрема, у постановах від 11 березня 2021 року у справі № 826/7833/16 та від 30 листопада 2021 року у справі № 826/3021/18, Суд залишив без змін рішення суду попередньої інстанції про закриття провадження у справі з огляду на імперативні норми пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону №590-IX та статті 2661 КАС України.
Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав і колегія суддів також не вважає за потрібне відступати від зазначеного висновку.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічну позицію щодо застосування положень частини другої статті 333 КАС України висловлено Верховним Судом в ухвалах від 26 грудня 2019 року у справі №560/2611/19, від 03 лютого 2020 року у справі №140/2194/19, від 12 квітня 2021 року у справі № 580/412/20 та від 25 жовтня 2021 року у справі № 160/14080/20.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Кілічавої Тетяни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі № 826/171/17 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Біла Ірина Володимирівна, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волков Олександр Юрійович, Національний Банк України, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Коваленко