про відмову у відкритті касаційного провадження
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 420/10266/21
адміністративне провадження № К/9901/44525/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу адвоката Котка Андрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року
у справі № 420/10266/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Одеській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, у задоволенні клопотання представника позивача Пятковського Ігоря Миколайовича про продовження строку на усунення недоліків та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено, клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позову без розгляду задоволено, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу другої групи інвалідності, яка була встановлена внаслідок набуття хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ та зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності, яка була встановлена внаслідок набуття хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ залишено без розгляду.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, адвокат Коток Андрій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 (далі - скаржник) 01 грудня 2021 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, 17 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача у призначенні та проведенні виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу другої групи інвалідності, що була встановлена внаслідок набуття хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ та зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності, що була встановлена внаслідок набуття хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 11 серпня 2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строків звернення до адміністративного суду, згідно якого останній просив суд позов залишити без розгляду, оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду поза межами встановленого строку для звернення з таким позовом. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року адміністративний позов, в порядку частини тринадцятої статті 171 КАС України, залишено без руху для надання позивачу можливості скористатися правом на подання заяви, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в заяві вх.ЕП/15960/21 від 11 червня 2021 року про поновлення строку, які враховуючи висновки викладені у зазначеній ухвалі судом визнано неповажними. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року позов залишено без розгляду.
Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
18 липня 2017 року позивач надав на адресу Головного управління заяву (рапорт) із проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні, копію вказаної заяви було надано із відзивом на позовну заяву. Відповідно до заяви, в додатках до неї було додано копію довідки МСЕК з діагнозом, копія свідоцтва про хворобу, копія паспорта, копія рахунку, оригінал довідки МСЕК.
Як зазначено представником позивача у клопотанні №51490/21, позивачу в ході телефонного спілкування зі співробітниками Управління було вказано, що все гаразд, та треба очікувати своєї черги на виплату грошей, та попередили, що фінансування на цей рік вже вичерпано.
Суд апеляційної інстанції наголосив, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «міг дізнатися», дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого статтями 121-123 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Суди встановили, що відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» (далі - Порядок № 4) затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11 січня 2016 року №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови. Згідно пункту 7 розділу IV Порядку ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені пункти Порядку № 4, суди попередніх інстанцій зазначили, що заяву (рапорт) позивача зареєстровано Управлінням 18 липня 2017 року, що свідчить про те, що позивач вже з 05 січня 2018 року з урахуванням всіх можливих строків передбачених зазначеним Порядком № 4, мав можливість дізнатись про порушення свого права.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач ще з 05 січня 2018 року був обізнаний про порушення його прав та інтересів з боку відповідача. Проте з позовною заявою вперше звернувся до суду лише 17 червня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного терміну, який передбачений приписами норм КАС України.
Водночас суди також звернули увагу, що позивач не надав до суду будь-яких інших доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, на підставі частини третьої статті 123 та частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду позивачем не надано.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є слушними, вмотивованими і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях статей 122, 123, 171 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судового рішення суду апеляційної інстанцій.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 23 січня 2020 року у справі №826/6881/18 за подібних правовідносин (щодо отримання одноразової грошової допомоги) також дійшов висновку про правомірність рішення суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у випадку пропуску встановленого статтею 122 КАС України шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна позиція щодо застосування статей 122, 123, 240 КАС України висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29 липня 2019 року у справі № 522/7472/17, від 12 серпня 2021 року у справі № 520/18594/2020 та від 04 листопада 2021 року у справі № 369/2257/19.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Котка Андрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 420/10266/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді Н.В. Коваленко
С.М. Чиркін