23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 380/12609/20
адміністративне провадження № К/9901/46501/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області (далі - Дрогобицька РДА), в якому просив: визнати протиправним та скасувати розпорядження Дрогобицької районної державної адміністрації від 12 березня 2020 року № 10-К-1, яким його звільнено з посади заступника голови Дрогобицької РДА Львівської області у зв'язку з призначенням голови Дрогобицької РДА 12 березня 2020 року; поновити його на посаді заступника голови Дрогобицької РДА та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, в позові відмовлено.
17 грудня 2021 року ОСОБА_1 повторно подав касаційну скаргу на рішення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути та скасувати оскаржені судові рішення і задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є правомірність звільнення працівника з посади заступника голови районної державної адміністрації у зв'язку з призначенням нового голови РДА за відсутності погодження голови обласної державної адміністрації.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що оскаржує судові рішення на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема, послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у подібних правовідносинах.
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
Так, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Перевіряючи такі аргументи заявника, Судом встановлено, що касаційна скарга не містить об'єктивних мотивів щодо їхнього неправильного застосування судом та необхідність висновку Верховного Суду щодо указаної норми закону саме у цій справі.
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо питання застосування положень статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі №1.380.2019.003597 сформовано правовий висновок щодо питання правомірності звільнення заступника голови РДА на підставі статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», за відсутності погодження голови обласної державної адміністрації.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Інші аргументи скарги зводяться до часткового опису обставини справи, наведення власних міркувань щодо необхідності застосування положень статті 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» у редакції чинній на час його звільнення, з посиланням на Конституцію України та відсутність інформації щодо змін у цьому Законі на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України.
Отже, у скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у справі з подібними правовідносинами не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки норми КАС України вимагають визначення такої норми, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права.
Лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко