22 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/14045/2020
адміністративне провадження № К/9901/45140/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі №520/14045/2020 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплати звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні з військової служби за 8 років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 :
компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 270 діб з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 270 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. 3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України №260 - з урахуванням раніше виплачених сум;
грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань за 2018, 2019 та 2020 роки, а також перерахувати вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористанні відпуски з урахуванням військового звання "підполковник юстиції" відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу";
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил здійснити перерахунок та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань, а також перерахувати вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за невикористанні відпуски з 26 березня 2020 року відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року 6-р( 11 )2020р;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил здійснити виплату звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 , починаючи з 10 вересня 2020 року, компенсацію за затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку відповідно до вимог статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні з військової служби за 8 років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплати звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні з військової служби за 8 років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з урахуванням вже проведених виплат;
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпуски у кількості 270 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог пункту 3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України № 260 - з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 270 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог пункту 3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України №260 - з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року в частині визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 : винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, компенсації за невикористанні відпуски у кількості 270 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог пункту 3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України №260 - з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову винагороду за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 270 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог пункту 3 XXXI Розділу наказу Міністра оборони України №260 - з урахуванням раніше виплачених сум скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
В іншій частині задоволення позову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року залишено без змін.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, керівник Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 7 грудня 2021 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
У касаційній скарзі скаржник просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову позові.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, справа №520/14045/2020 була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки із зазначенням, одночасно, належного їх обґрунтування у поєднанні з обставинами справи.
За таких обставин, оскільки пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судових рішень, що не підлягають касаційному оскарженню судом касаційної інстанції лише у разі, якщо скаржником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї правової норми, відповідачем таких винятків не зазначено, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, ухвалені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Одночасно, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі №520/14045/2020 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду