23 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7860/21 пров. № А/857/20277/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шевчук С.М.,
суддів - Кухтея Р.В., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання: Чопко Ю.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року (рішення ухвалене за правилами загального позовного провадження у м. Львові судом у складі головуючого судді Москаля Р.М., повний текст рішення виготовлено 13.09.2021) у справі №380/7860/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Личаківська виправна колонія №30", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення, суд -
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив:
визнати протиправними дії державної установи «Личаківська виправна колонія №30» щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
зобов'язати державну установу «Личаківська виправна колонія №30» для призначення йому пенсії за вислугу років зарахувати до календарної вислуги років на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів період його служби в державній установі «Личаківська виправна колонія №30»;
зобов'язати державну установу «Личаківська виправна колонія №30» оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зарахуванням до календарної вислуги років для призначення такої пенсії на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів період служби в державній установі «Личаківська виправна колонія №30», внісши відповідні зміни в наказ від 26.11.2018 №89 о/с.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до наказу №89 о/с від 26.11.2018 на дату звільнення його вислуга років у календарному обчисленні становила 20 років 5 місяців 00 днів, у пільговому - 26 років 05 місяців 22 дій. Зазначає, що на дату звільнення зі служби він набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ в розмірі, визначеному абзацом 1 пункту «а» статті 13 Закону №2262-ХІІ, а тому звернувся до ДУ «Личаківська виправна колонія №30» із заявою щодо оформлення та направлення документів до ГУ ПФУ у Львівській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів періоду служби в ДУ «Личаківська виправна колонія №30», однак листом №5/16-Р-14 від 20.04.2021 отримав відмову. Вважає, що Державна установа "Личаківська виправна колонія №30" є належним відповідачем у цій справі, оскільки є саме тим органом, який визначає його вислугу років, видає накази та здійснює розрахунок вислуги років з заявленими ним в позові вимогами. При цьому, надсилання цих документів до ГУ ПФУ у Львівській області відповідач здійснює через Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Крім того, зазначає, що судом не були прийняті до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Яценко С.А. надали пояснення та підтримали доводи апеляційної скарги. Представник відповідача Долійник Х.І. та представник третьої особи Стасина Р.З. в судовому засіданні надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Відповідно до Свідоцтва про хворобу №110 від 07.11.2018, військово-лікарська комісія ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» дійшла висновку що захворювання та фізичні вади перешкоджають проходженню служби в поліції. Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 22.01.2019 №839544 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції, інвалідність встановлена на строк до 01.02.2020.
Відповідно до наказу №89 о/с від 26.11.2018 позивач звільнений з органів кримінально-виконавчої служби з 26.11.2018 за статтею 77 пункту 1 пп. 2 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Вислуга років на день звільнення складала у календарному обчисленні 20 років 05 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні 26 років 05 місяці 22 дні.
Після звільнення зі служби ОСОБА_1 звернувся через Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції із заявою від 29.01.2019 про призначення йому пенсії по інвалідності.
Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції підготувало відповідний пакет документів для призначення пенсії ОСОБА_1 , серед яких були надані ДУ «Личаківська виправна колонія №30» відомості про проходження заявником служби та його грошове забезпечення, та скерувало цей пакет 31.01.2019 на адресу ГУ ПФУ у Львівській області разом із поданням про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності. В поданні про призначення пенсії визначена вислуга ОСОБА_1 в календарному (20 років 05 місяців) та пільговому (для призначення пенсії) обчисленні (26 років 05 місяців 22 дні).
27.11.2018 ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 27.11.2018 (дата встановлення інвалідності 22.01.2019, третя група інвалідності, причина інвалідності - інвалідність в період проходження військової служби).
ОСОБА_1 звернувся до ДУ «Личаківська виправна колонія №30» із заявою від 09.04.2021 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яке мотивовано тим, що згідно з наказом №89 о/с від 26.11.2018 його вислуга років у пільговому обчисленні складає 26 років 05 місяці 22 дні. В поданій заяві просив оформити та направити необхідний пакет документів до ГУ ПФУ у Львівській області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів період служби в ДУ «Личаківська виправна колонія №30».
ДУ «Личаківська виправна колонія №30» 20.04.2021 повідомила ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви листом №5/16-Р-14 о/п, в якому зазначила, що відповідно до наказу №89 о/с від 26.11.2018 вислуга років на день звільнення у календарному обчислені становить 20 років 05 місяців 00 днів, а тому відсутні підстави для направлення документів до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДУ «Личаківська виправна колонія №30» не є уповноваженим структурним підрозділом з питання призначення пенсії, таким є Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. З цих підстав позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені до ДУ «Личаківська виправна колонія №30» щодо спонукання скерувати документи до ПФУ для призначення пенсії є вимогами до неналежного відповідача, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Також суд зазначив, що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції як уповноважений структурний підрозділ вже скеровувало пакет документів для призначення пенсії ОСОБА_1 до ПФУ, а зміна виду пенсії (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) відбувається шляхом безпосереднього звернення пенсіонера до ПФУ, а не до уповноваженого структурного підрозділу. Тому суд не бачив підстав для вирішення питання про заміну відповідача належним.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Стаття 17 Закону №2262-XII визначає види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Згідно з пунктом «б» частини першої цієї статті особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуєься служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з статтею 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 затверджено "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (надалі - Порядок №393).
Згідно п.3 вказаного Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах час проходження служби особами рядового і начальницького складу на посадах Державної кримінально-виконавчої служби України в розрахунку один місяць служби за сорок днів.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до наказу ДУ (№30) від 26.11.2018 №89о/с позивачу оголошено календарну вислугу 20 років 05 місяців 00 днів, а також у пільговому обчисленні 26 років 05 місяців 22 дні, яка складається із зазначеної календарної вислуги та 6 років 00 місяців 22 днів пільгової вислуги, відповідно до підпункту «г» п.3 Порядку №393, що також підтверджується розрахунком вислуги років, копія якої міститься в матеріалах справи.
Таким чином, вимога позивача зарахувати до календарної вислуги років на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів період його служби в державній установі «Личаківська виправна колонія №30» є безпідставною, оскільки як встановлено вище позивачу встановлена вислуга у пільговому обчисленні на день звільнення.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача оформити та направити до Головного управління ПФУ у Львівській області необхідні документи для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України №2262-XІІ, то колегія суддів вказує на наступне.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262 регулює «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1 (надалі - Порядок №3-1).
Згідно з п. 2 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії подаються пенсіонерами до органів, що призначають пенсію - ГУ ПФ, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів - в даному випадку Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Відповідно до п. 7 Порядку №3-1, поданням про призначення пенсії від 29.01.2019 №955 Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції скеровано до ГУ ПФ документи для призначення пенсії позивачу відповідно до статті 18 Закону №2262 - по інвалідності, зокрема: заява позивача про призначення пенсії; грошовий атестат і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення зі служби; свідоцтво про хворобу позивача; розрахунок вислуги років позивача (в якому зазначена календарна та пільгова вислуга років); копія витягу з наказу про звільнення позивача (в якому зазначена календарна та пільгова вислуга років); копія трудової книжки позивача; довідка МСЕК про визнання позивача інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача; копія паспорта громадянина України позивача; довідка ВАТ «Ощадбанк» про відкриття рахунку.
За результатом розгляду даних документів позивачу призначено пенсію. Тобто, для призначення пенсії за вислугою років позивача в ГУ ПФ були усі необхідні документи.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з п.4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, тобто до ГУ ПФ.
Перерахунок пенсії - це процедура зміни розміру призначеної пенсії у зв'язку зі зміною особистих обставин пенсіонера, поданням нових документів, ухваленням нових законодавчих актів, зміною соціальних стандартів. Має на меті зміни складових пенсійної виплати.
Законом України від 9 липня 2003 року №1058-ІУ«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено такі види перерахунків: масовий перерахунок; індивідуальний перерахунок.
Індивідуальний перерахунок здійснюється ГУ ПФ за поданою пенсіонером заявою і додатковими документами, які є підставою для перегляду розміру призначеної пенсії. ГУ ПФ здійснює індивідуальний перерахунок пенсії пенсіонерам, які: виявили бажання перейти з одного виду пенсії на інший; за наявності інших обставин із урахуванням таких додаткових документів: про стаж, який не було враховано під час призначення / попереднього перерахунку пенсії тощо.
В даному випадку Державна установа "Личаківська виправна колонія №30" не є органом який вправі вчиняти дії щодо перерахунку пенсії позивачу або переведення його з пенсії одного виду на інший, тобто не є належним відповідачем у справі.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №380/13800/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №121/3 від 22.03.2021 про відмову у переведенні на пенсію за вислугу років позивача відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести позивача на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII з 15.03.2021.
Щодо врахування висновків Верховного Суду в постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, то такі були враховані судом при прийнятті вказаного вище рішення.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо звернення позивача до неналежного відповідача у цій справі та відсутності підстав для заміни такого на належного, а відтак і відсутності підстав для задоволення названого адміністративного позову.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №380/7860/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року