Справа № 944/6332/21
Провадження №1-кс/944/1046/21
22.12.2021 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у м.Яворові, клопотання захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 про заміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141350000718 від 15 листопада 2021року ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
захисник ОСОБА_8 20.12.2021 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141350000718 від 15 листопада 2021року ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В обґрунтування клопотання зазначає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні відсутні. Вказує, що останній не переховувався від органів досудового розслідування та не мав наміру цього робити, позбавлений можливості знищити, сховати, спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були зібрані та вилучені органами слідства, не може незаконно впливати на потерпілих свідків, експертів, у цьому кримінальному провадженні, крім того вже проведено призначені слідчим експертизи, тому не може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення та вперше притягається до кримінальної відповідальності. Станом на сьогоднішній день необхідність тримання під вартою не випливає із жодних доказів та обставин та є явно необґрунтованою.
В судовому засіданні ОСОБА_8 клопотання підтримав. Наголосив, що підозрюваний справді зізнався у нанесенні тілесних ушкоджень, а не у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Тому запобіжний захід, у виді, відмінному від тримання під вартою, є необхідним елементом гарантії належного проведення досудового розслідування. Таким запобіжним заходом може слугувати, наприклад, домашній арешт, що дозволить ОСОБА_5 перебувати зі своєю сім'єю, та, водночас, забезпечить абсолютне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. Просить звільнити його з-під варти.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання захисника підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання заперечила, зокрема, зазначила, що існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які мали місце при обранні підозрюваному запобіжного заходу, не зменшились. Просить відмовити у задоволенні клопотання. Крім того зауважила, що ухвалою від 25.11.2021 року колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.11.2021 року про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 без задоволення.
Слідча ОСОБА_4 проти заявленого клопотання заперечила, зазначила, що у справі ще проводяться експертизи, встановлюються інші свідки, на які зможе впливати підозрюваний, оскільки проживає з ними в одному населеному пункті.
Допитані у судовому засіданні в якості свідків мама підозрюваного ОСОБА_10 та його відчим ОСОБА_11 позитивно охарактеризували підозрюваного, підтвердили обставини того, що на його утриманні перебуває дружина та двоє неповнолітніх дітей, які потребують догляду і матеріальної підтримки.
Ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши доводи та заперечення учасників провадження на підтримання та заперечення цього клопотання, суд виходить з наступного.
До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження, ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до вимог ч.3 ст.201 КПК України, до клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне опитати підчас розгляду клопотання,із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Тобто із вказаних норм випливає, що зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого допускається за наявності підстав для його заміни, а саме наявності нових обставин.
Судом встановлено, що у межах даного кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141350000718 від 15.11.2021року ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке є тяжким відповідно до ст.12 КК України.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 16.11.2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою від 25.11.2021 року Львівського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16.11.2021 року про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
З моменту взяття підозрюваного під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає слідчому судді підстави вважати, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 може забезпечити і більш м'який запобіжний захід, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання є недостатнім.
Докази на підтвердження факту і обставин вчинення кримінального правопорушення, причетності підозрюваного ОСОБА_5 до його скоєння свідчать про подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні цього кримінального правопорушення.
При цьому, суд зазначає, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, а тому, виходячи з положень ч.5 ст.9 Кримінального процесуального кодексу України, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яка відображена, зокрема, у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», де зазначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також, у рішеннях Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1994 року у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» та від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження.
Отже, обґрунтованість підозри містить два аспекти: перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами.
Відповідно по п.36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
З тексту вищевказаної ухвали Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року убачається, що обставини, на котрі посилається сторона захисту у клопотанні про зміну запобіжного заходу, а саме покликання захисника на відсутність передбачених ст. 177 ККПК України ризиків, були предметом розгляду і цим обставинам надавалась відповідна оцінка. Зокрема, на переконання суду, ризики, які встановлені стороною обвинувачення та слідчим суддею, продовжують існувати, а тому дані покликання захисника не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує, що обраний запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, а встановлені ризики, встановлені стороною обвинувачення, є дійсними та триваючими.
З огляду на тяжкість пред'явленого обвинувачення небезпідставним є висновок щодо можливого ризику переховування підозрюваного від органів досудового слідства.
Крім того, ОСОБА_5 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема на потерпілу та свідків, які проживають з ним в одному населеному пункті.
Доводи сторони захисту не перевищують суспільного інтересу у справі, який також полягає і у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у передбачені законом строки, встановленні істини у справі, забезпеченні виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобіганні процесуальних ризиків.
Наявність міцних соціальних зв'язків в обвинуваченого, зокрема тих фактів, що останній за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітніх дітей не є безумовними та достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню, відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим, у разі зміни запобіжного заходу, у зв'язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених в провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, або виникнення будь-яких нових обставин, які б не були предметом судового розгляду і свідчили про необхідність застосування стосовно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання його під вартою.
Таким чином, у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити, враховуючи недоведеність стороною захисту можливості запобігти існуючим ризикам у кримінальному провадженні шляхом застосування альтернативного запобіжного заходу, відсутність будь-яких нових обставин, які б не були предметом судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 177, 201, 331КПК України, слідчий суддя,
у задоволені клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1