Справа № 446/1616/20
(заочне)
23.12.2021 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Карпа Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
встановив:
03.09.2020 ОСОБА_1 подала до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_2 в якій просить розірвати їх шлюб, зареєстрований 15.11.2007 Відділом РАЦС Кам'янка-Бузького РУЮ у Львівській області, актовий запис № 119. Також позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі половини його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з моменту подання позовної заяви до досягнення дітьми повноліття.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з відсутністю розуміння зі сторони відповідача, проявів неповаги до неї як до дружини. На її прохання змінити свою поведінку, відповідач не реагує. Вказує, що в шлюбі з відповідачем в них народилось двоє дітей, які на даний час є неповнолітніми. Їх сім'я практично розпалася, подальше життя з відповідачем неможливе як і неможливе збереження їх сім'ї є неможливим, так як це суперечить її інтересам та інтересам дітей. Щодо стягнення аліментів, то зазначає, що діти знаходяться повністю на її утриманні. Також старший син ОСОБА_3 від народження має хронічне захворювання та потребує постійних додаткових витрат на лікування. Відповідач як батько дітей ніякої допомоги на утримання не надає. Їй одній важко матеріально утримувати дітей, а тому просить стягувати аліменти.
20.10.2021 вказана цивільна справа передана судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області, який визначений згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою суду від 22.10.2021 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву, в якій просить суд справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, в судове засідання не з'явився повторно, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.
23.12.2021 постановлено ухвалу суду про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Водночас у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
15.11.2007 Відділом РАЦС Кам'янка-Бузького РУЮ Львівської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 119, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 (арк. справи 9).
Від шлюбу сторони мають двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.11.2008 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27.01.2011 (а.с.7-8).
Позивач, вказуючи, що спільне життя і збереження її шлюбу з відповідачем є неможливим і суперечить її інтересам, на підставі ст. 110 СК України звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Вирішуючи цей сімейний спір між сторонами, суд виходить з наступних мотивів та норм права.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Водночас принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі.
Положеннями ч. 3, 4 ст. 56 СК України закріплено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування зокрема до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, то суд відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України постановляє рішення про розірвання шлюбу.
З'ясувавши фактичні взаємини сторін у справі як подружжя та обставини їх життя, зокрема відсутність між ними взаємного розуміння, поваги, любові, припинення між ними шлюбних відносин, мають двоє неповнолітніх дітей, те, що сторони не виявили бажання примиритись, зберегти сім'ю, натомість позивач наполягала на розірванні шлюбу, про що подала відповідну заяву, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами є неможливим, а продовження існування їх шлюбу суперечитиме інтересам кожного з подружжя на створення нової сім'ї, а також створюватиме невизначеність у правах та обов'язках подружжя.
Відтак суд дійшов висновку, що є підстави для розірвання шлюбу між сторонами, а тому позов в частині розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи положення ст. 113 СК України, а також заяву позивачки, в якій вона просила залишити їй прізвище отримане в шлюбі, суд залишає за позивачем її право після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем ОСОБА_6 .
Вирішуючи позов в частині стягнення аліментів суд виходить з наступних, встановлених обставин справи та відповідні до них правовідносини.
Як встановлено судом, сторони у справі є батьками двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.11.2008 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 27.01.2011.
Так, позивачка у позовній заяві вказала, що відповідач ухиляється від свого обов'язку утримувати неповнолітніх дітей.
Разом з тим, позивачка у позовній заяві вказує на те, що у їх з відповідачем старшого сина ОСОБА_3 з народження наявне хронічне захворювання "Криптогенна епілепсія з частими фокальними нападами та ГКТН. Органійчний психічний розлад з вираженими когнітивними та емоційно-вольовими порушеннями" та на його лікування постійно необхідні додаткові витрати, яких у неї не має.
Відтак, суд встановив, що між сторонами виник спір щодо обов'язку відповідача як батька утримувати дітей, який регулюється нормами Глави 15 "Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання" Розділу ІІ Сімейного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
А відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У свою чергу суд встановив, що відповідач не виконує свого батьківського обов'язку щодо утримання дітей.
Позивач просить суд визначити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі половини доходу відповідача.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З урахуванням наведених положень закону при визначенні розміру аліментів суд враховує вік та стан здоров'я дітей, а саме те, що дитина сторін у справі ОСОБА_3 з народження має хронічне захворювання "Криптогенна епілепсія з частими фокальними нападами та ГКТН. Органійчний психічний розлад з вираженими когнітивними та емоційно-вольовими порушеннями", що підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 16.06.2020 (а.с.13), а також те, що у суду відсутні відомості про те, що відповідач є непрацездатною особою чи те, що на його утриманні є інші діти чи непрацездатні особи, і відповідач таких не надав, а тому суд дійшов висновку, що розмір аліментів у розмірі половини доходу відповідача є обґрунтований, справедливий, необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дітей та такий, що підлягає до стягнення з відповідача.
Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що позовні вимоги позивача в частині розірвання шлюбу задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80 грн. за подання позовної заяви.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.
З урахуванням задоволених вимог позивача в частині стягнення аліментів, яка згідно п.3 ч.5 Закону Укриїни "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, то на відповідача покладаються судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80 грн. за подання позовної заяви позивачкою (на підставі ставок, що діяли на момент вчинення процесуальної дії) і підлягають стягненню в дохід державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 110, 112 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), який зареєстрований 15.11.2007 Відділом РАЦС Кам'янка-Бузького РУЮ Львівської області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за №119.
Під час державної реєстрації розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище взяте у шлюбі ОСОБА_6 .
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі половини від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09.2020 і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати в справі у виді судового збору в розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 23.12.2021.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя Т.І. Котормус