Справа № 640/19869/21 Головуючий у І інстанції - Клочкова Н.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
22 грудня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо перерахунку ОСОБА_1 , щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленому статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту населення за 2021 рік;
- зобов'язати Міністерство соціальної політики України здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни другої групи за 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (1 769 грн х 8= 14 412 грн), виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивач є учасником бойових дій та інвалідом ІІ групи, а тому має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Водночас, Відповідачем здійснено таку виплату у меншому розмірі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо перерахунку ОСОБА_1 , щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленого статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту населення за 2021 рік.
Зобов'язано Міністерство соціальної політики України здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити, ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни другої групи за 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (1 769 грн х 8 = 14 412 грн), виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Міністерство соціальної політики України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю.
В апеляційній скарзі Міністерство соціальної політики України посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у квітні 2020 року Позивачу вже було виплачено разову грошову допомогу у розмірі 3 906,00 грн. згідно Постанови Кабінету міністрів України від 19.02.2020 № 112, а відтак підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 - відсутні.
Також Міністерство соціальної політики України зазначає, що органом, уповноваженим здійснювати нарахування та виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є орган соціального захисту населення за місцем проживання пільговика.
Таким чином, до повноважень Мінсоцполітики не відноситься здійснення перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня.
Вищезазначене підтверджує, що Мінсоцполітики не проводить виплат зазначеної допомоги, а лише організовує її виплату.
Відтак, у разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою Позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з посвідчення серії НОМЕР_1 , Позивач є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Позивач 07 червня 2021 року звернувся до Міністерства соціальної політики України із заявою про перерахунок та виплату грошової допомоги до 5 травня, як інваліду війни ІІ групи, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком.
Листом від 24.06.2021 № 1991/0/5-21/56 Міністерство соціальної політики України повідомило Позивача про те, що разова грошова допомога до 5 травня обраховується та виплачується відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325.
Не погоджуючись із вищевказаними висновками Відповідача, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998.
Відтак, Відповідачем допущено протиправну бездіяльність при виплаті Позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Крім того, заявлена позовна вимога щодо виплати разової грошової допомоги негайно, на думку суду першої інстанції, є передчасною та задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Згідно з пп. 41 п. 4 вказаного Положення Мінсоцполітики, відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до абзаців 1 та 2 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112, Міністерство соціальної політики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Таким чином, до повноважень Відповідача (Міністерства соціальної політики України) не відносяться здійснення перерахунку та виплати Позивачу разової грошової допомоги до 05 травня.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є відповідні Управління соціального захисту населення для пенсіонерів - за місцем отримання пенсії, а для осіб, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою Позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а, від 26 червня 2019 року у справі № 303/3795/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 813/5425/15, від 30 вересня 2019 року у справі № 140/72/19.
А згідно з частиною п'ятою ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Міністерство соціальної політики України не є належним Відповідачем у даній адміністративній справі, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався, та, вирішуючи спір про зобов'язання Міністерство соціальної політики України здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни другої групи за 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, не з'ясував хто є належним Відповідачем у даній адміністративній справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного Відповідача чи Співвідповідача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів звертає увагу, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного Відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє Позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного Відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2021 року - скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко