Справа № 640/1810/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Строяновської О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фонда гарантування вкладів фізичних осіб до Подільського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Фонда гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року, -
У серпні 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач, Фонд) звернувся у суд з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність по невчиненню дій щодо закінчення виконавчого провадження та зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії.
На обґрунтування вимог позивач зазначає, що державний виконавець зобов'язаний закрити виконавче провадження, оскільки у ПАТ «Банк «Київська Русь» рішеннями Фонду запроваджено процедуру тимчасової адміністрації, а в подальшому - ліквідації, тому виконавче провадження, в якому боржником є ПАТ «Банк «Київська Русь», потрібно закінчити.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги дублює доводи, викладені у позовній заяві.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з таких підстав.
Судом установлено, що у провадженні Подільського районного відділу державної виконавчої служби в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження №59783227, відкрите постановою від 12 серпня 2019 року на виконання виконавчого листа №758/8106/15-ц, виданого 31 березня 2017 року Подільським районним судом міста Києва, про стягнення з ПАТ «Банк «Київська Русь» на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором банківського вкладу в розмірі 80144,53 доларів США.
Листом від 31 грудня 2020 року №096-49-106/20 позивач звернувся до відповідача із заявою про закінчення згаданого виконавчого провадження, з огляду на те, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 16 липня 2015 року №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», а на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 липня 2020 року №1335 «Про деякі питання ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» повноваження під час ліквідації цього банку здійснюються безпосередньо Фондом.
Проте відповіді за результатами розгляду звернення позивачу не надано.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій по закінченню виконавчого провадження відсутні, у зв'язку із скасуванням в судовому порядку постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII), згідно з яким примусове виконання рішень проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Пунктом 4 частини 1 статті 39 Закону України №1404-VIII установлено, що виконавче провадження підлягає закінченню в разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.
Відповідно до частин 2-4 статті 39 Закону України №1404-VIII постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини 1 цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з частиною 1, пунктами 16, 18 частини 3 статті 18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, в разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися, а відкрите виконавче провадження підлягає закінченню з підстав пункта 4 частини 1 статті 39 Закону України №1404-VІІІ.
Судом установлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 «Про віднесення ПАТ «Банк Київська Русь» до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Київська Русь».
Зазначене судове рішення набрало законної сили.
Отже, рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» скасоване в судовому порядку, відтак у відповідача відсутні правові підстави для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №59783227, в якому боржником виступає ПАТ «Банк «Київська Русь», на підставі пункта 4 частини 1 статті 39 Закону України №1404-VІІІ.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій по закінченню виконавчого провадження №59783227 та зобов'язання його вчинити відповідні дії.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 287, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фонда гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька