Справа № 640/12750/21 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
За участю секретаря: Кузьмінської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій за 2020-2021рр. згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу за 2020-2021рр.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року позов залишено без руху.
15 червня 2021 року у даній справі відкрито провадження у справі.
Разом з тим, під час розгляду даної справи, відповідачем було подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині, яка стосується нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року, з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Як наслідок, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року відмовлено Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року і доказів на їх підтвердження.
У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року з урахуванням ухвали від 21 жовтня 2021 року про виправлення описки, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу від 21.10.2021 та направити справу до суду першої інстанції на продовження розгляду.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки, зроблені в оскаржуваній ухвалі є передчасними та такими, що не відповідають обставинам справи, так як ухвалу від 10 вересня 2021 року отримано лише 23 жовтня 2021 року, що підтверждується копією поштового конверту та інформацією з сайту Укрпошти.
Відтак, десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року і доказів на їх підтвердження - не вийшов.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до частини другої ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у силу вимог частини четвертої ст. 229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Залишаючи без розгляду позовну заяву у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у встановлений судом строк позивач не подав заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року і доказів на їх підтвердження, у зв'язку з чим наявні передбачені частиною четвертою статті 123 КАС України підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).
Згідно з п. 5 частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У силу вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено шестимісячний строк строк звернення до суду, недотримання, якого є підставою для залишення такого позову без розгляду.
Так, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, згідно частини другої ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 26.06.2018 у справі №473/653/17, від 18.01.2019 в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є факт не нарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій за 2020-2021рр. згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Так, після відкриття провадження у справі, суд першої інстанції у зв'язку з надходженням клопотання відмовив Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, та встановив позивачу 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року і доказів на їх підтвердження.
Вказану ухвалу було направлено 22.09.2021 на адресу позивача за допомогою засобів поштового зв'язку за трек-номером 0105106462190, що підтверджується копією поштового конверту та отримано останнім 23 жовтня 2021 року, про що свідчить відстеження пересилання поштових відправлень з сайту Укрпошти згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32).
Відтак, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про отримання ухвали від 10.09.2021 позивачем саме 22.09.2021, так як це є датою відправлення такої ухвали, втім не датою отримання такого документу.
Отже, станом на винесення спірної ухвали (21.10.2021) 10-денний строк для подання до суду позивачем заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року та відповідних доказів - не сплинув.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року, є передчасною.
Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 21 жовтня 2021 року про залишення без розгляду позовної заяви у частині нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2021 року - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про нарахування і виплати допомоги до 05 травня 2020 року - направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук