Справа № 640/3863/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Степанюка А.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліма-Софт» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліма-Софт» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкової накладної №1678846/43572329 від 30.06.2020;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 12.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02 січня 2020 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кліматизація та Інженерія” укладено договір поставки №0201-20/1, відповідно до умов якого товариству позивачем поставлено товар, а 23 грудня 2020 року отримано оплату товару у розмірі 663832,80 грн та 415679,40 грн, у зв'язку з чим позивачем складено та направлено до податкового органу на реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №44 від 21 грудня 2020 року та №47 від 22 грудня 2020 року, реєстрацію яких було зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. На виконання вказаних повідомлень позивачем надіслано до контролюючого органу витребувані пояснення та копії документів стосовно складеної вказаних вище податкових накладних. За результатами розгляду письмових пояснень та документів, контролюючим органом були прийняті рішення №2297646/39329621 від 06 січня 2021 року та № 2297647/39329621 від 06 січня 2021 року про відмову в реєстрації податкових накладних. Позивач з оскаржуваними рішеннями не погоджується з тих підстав, що вказані рішення не містять належної мотивації підстав та причин відповідності податкових накладних пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 січня 2021 року №2297646/39329621, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
- зобов'язано Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №44 від 21 грудня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Кліма-Софт” (03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 148/1, н.п. №257, літ. “А”, код ЄДРПОУ 39329621) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;
- визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 січня 2021 року №2297647/39329621, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;
- зобов'язано Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №47 від 22 грудня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Кліма-Софт” (03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 148/1, н.п. №257, літ. “А”, код ЄДРПОУ 39329621) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання;
- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кліма-Софт” (03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 148/1, н.п. №257, літ. “А”, код ЄДРПОУ 39329621) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок);
- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кліма-Софт” (03179, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 148/1, н.п. №257, літ. “А”, код ЄДРПОУ 39329621) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що положення чинного законодавства, що регулюють порядок реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим, як зазначив представник відповідача 1, за результатами розгляду податних позивачем документів, були прийняті відповідні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог законодавства, а апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02 січня 2020 року між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кліматизація та Інженерія” (покупцем) укладено договір №0201-20/1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти обладнання (кліматичне та/або вентиляційне) і сплатити за нього на умовах даного договору. Кількість, асортимент та ціна товару визначається видатковими накладними та/або додатками до даного договору (специфікаціями), що є невід'ємною частиною даного договору (пункти 1.1., 1.2. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунок за даним договором визначається на умовах 100% передплати. Сторони можуть погодити інший спосіб розрахунку зазначений у відповідному рахунку на оплату. Додатку до даного договору чи іншому платіжному документів тощо.
Згідно наявних в матеріалах справи копій рахунків на оплату №813 від 21 грудня 2020 року та №816 від 22 грудня 2020 року, видаткових накладних №831 від 21 грудня 2020 року та №835 від 22 грудня 2020 року, а також товарно-транспортних накладних № Р831 від 21 грудня 2020 року та №Р835 від 22 грудня 2020 року позивач поставив, а покупець прийняв товар на суму 663832,80 грн у тому числі з ПДВ 110638,80 грн та на суму 415679,40 грн разом з ПДВ 69279,90 грн.
У зв'язку з чим, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №44 від 21 грудня 2020 року та 47 від 22 грудня 2020 року.
За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 грудня 2020 року відповідно до яких податкові накладні №44 від 21 грудня 2020 року та №47 від 22 грудня 2020 року прийняті, однак їх реєстрацію зупинено. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8543 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Як зазначив позивач та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження здійснення вказаної господарських операцій, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Так, 06 січня 2021 року Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №2297646/39329621 про відмову у реєстрації податкової накладної №44 від 21 грудня 2020 року та рішення №2297647/39329621, у зв'язку із ненаданням платником податків копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з вказаним рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатом розгляду яких прийнято рішення від 20 січня 2021 року №2636/39329621/2 та №2580/39329621/2 про відмову у задоволенні скарги позивача, з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1165 У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняте у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів, розрахункових документів та сертифікатів відповідності.
Проте, яких саме документів контролюючий орган не зазначив.
Разом з тим, відповідачем визначені (хрестиком) 3 позиції в формі самого рішення, а саме: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Жоден з перелічених документів, що передбачений формою не підкреслений.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, проте, у їх задоволенні було відмовлено.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить ні конкретного критерію, якому, на думку контролюючого органу, відповідає платник, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Проте, ТОВ «Кліма-Софт» надано на пропозицію контролюючого органу пояснення та копії документів, які в повному та достатньому обсязі підтверджували реальність здійснення господарської операції.
Судом першої інстанції встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що підставою для зупинення стала відповідність податкової накладної пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Пункт 1 Критерії ризиковості здійснення операцій містить такі критерії: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наведене в сукупності свідчить про те, що контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної з одних підстав, а відмовив у її реєстрації з інших підстав, які не були причинами для зупинення.
Також, відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Тобто, використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкової накладної позивача та протиправно винесено оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.
Отже, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Так, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на надання позивачем документів, складених із порушенням вимог законодавства, оскільки вказані обставини є окремою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної та, як вбачається зі спірного рішення, не були покладені в основу прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Так, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.
У розрізі наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у справі “Рисовський проти України” Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип “належного урядування” не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних та віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліма-Софт» до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, прийняті відповідачем без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком № 1165 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останні підлягають скасуванню.
Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення № 1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
У зв'язку з цим судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліма-Софт» є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкової накладної податкові накладні.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі №0940/1240/18).
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року по справі № 560/391/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
А.Г. Степанюк