Справа № 640/5093/19 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Оксененка О.М.,
Лічевецького І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2018р. № 0133514204, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (правонаступник ГУ ДПС у м. Києві), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018р. № 0133514204.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок контролюючого органу про безпідставність коригування ПДВ за квітень 2017p., викладений у листі про розгляд заперечення та рішенні за результатом розгляду скарги не може вважатися обґрунтованим, а також суперечить встановленому нормами чинного законодавства порядку заповнення розрахунків коригування до податкових накладних. Помилка контролюючого органу, що полягає у неналежному застосуванні приписів чинного законодавства у спірних правовідносинах, не може бути належною підставою виникнення у позивача зайвих зобов'язань зі сплати ПДВ.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що у квітні 2017 року позивачем було помилково складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 1 від 25.04.2017, № 2 від 25.04.2017 та № 3 від 25.04.2017 (загальний обсяг постачання 1 520 000,00 грн., загальна сума ПДВ 304 000,00 грн.). Господарські операції за вказаними податковими накладними не відбувались взагалі. Цей факт підтверджується "Взаєморозрахунками з покупцями" ФОП ОСОБА_1 за 2017 р. та актом звірки розрахунків за 2017 рік з ДП "АВТОМАЗ-Україна" (код ЄДРПОУ 32376626). З метою виправлення помилки, а саме коригування сум податкових зобов'язань було складено розрахунки коригування № 1 від 25.04.2017, № 2 від 25.04.2017, № 3 від 25.04.2017 до податкових накладних, якими загальний обсяг постачання було зменшено на 1 520 000,00 грн. та відповідно суму ПДВ зменшено на 304 000,00 грн. Окрім того, податкові накладні та розрахунки коригування були зареєстровані у ЄРПН своєчасно, що підтверджується копіями квитанцій про реєстрацію ПН/РК. Податкові зобов'язання за помилково виписаними податковими накладними включено до рядка 1.1 декларації з ПДВ за квітень 2017 p., коригування податкових зобов'язань відображено у рядку 7 Декларації з ПДВ за квітень 2017р. Отже, на думку позивача, висновок контролюючого органу про безпідставність коригування ПДВ за квітень 2017p., викладений у листі про розгляд заперечення та рішенні за результатом розгляду скарги не може вважатися обґрунтованим, а також суперечить встановленому нормами чинного законодавства порядку заповнення розрахунків коригування до податкових накладних. Помилка контролюючого органу, що полягає у неналежному застосуванні приписів чинного законодавства у спірних правовідносинах, не може бути належною підставою виникнення у позивача зайвих зобов'язань зі сплати ПДВ.
На адресу суду апеляційної інстанції від Головного управлінням Державної податкової служби у м. Києві надійшов відзив, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу апелянта без задоволення. Так, відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України в квітні 2017р. безпідставно кориговано ПДВ на загальну суму 304 000,00 гривень. В запереченні ФОП ОСОБА_1 зазначила, що у квітні 2017 р. було помилково складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 1 від 25.04.2017 р. (обсяг постачання 480 000,00 грн., ПДВ 96 000,00 грн.), №2 від 25.04.2017 р. (обсяг постачання 480 00,00 грн., ПДВ 96 000,00 грн.) і №3 від 25.04.2017 р. (обсяг постачання 560 000,00 грн., ПДВ 80 000, 00 гривень). Отже, оскільки фактично ФОП ОСОБА_1 зареєстровано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників з зазначенням у графі №2 "зміна номенклатури", а не "помилка", як зазначає платник, тому зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2017 року є безпідставними.
Так, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №682-р оголошено про початок роботи Державної податкової служби України.
Отже, Головне управління ДПС у м. Києві є належним відповідачем у даній адміністративній справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що співробітниками Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.2 ч.1 ст.13, ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), наказу ГУ ДФС у м. Києві №15938 від 24.10.2018 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 09.09.2016 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 09.09.2016 по 31.12.2017.
Відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2018 №17013 проведення перевірки продовжено на 5 робочих днів з 20.11.2018 по 26.11.2018.
За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 30.12.2018р. № 474726-15-42-04-30/НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення: 1) п.187.1 ст.187 , п.192.1 ст.192, п.198.5 ст.198 ПК України - занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2016 року по 31.12.2017 року на загальну суму 313 849,00 грн. у т. ч. в грудні 2016 р. 8 908,00 грн., в лютому 2017 р. 380,00 грн., в березні 2017 р. 187,00 грн., у квітні 2017 р. 304 187,00, у травні 2017 р. 187,00 грн.; 2) пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України - не утримано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплачених доходів фізичним особам у сумі 871 265,34 грн., у т. ч. 2016 р. 172 685,34 грн., 2017 р. 698 580,00 грн.; 3) пп.1.1, 1.2 та пп.1.4, п.16.1 підрозділу 10 розділу не утримано та перераховано до бюджету у загальній сумі 72 605,45 грн., у т. ч. 2016 р. 14 390,45 грн., 2017 р. 58 215,00 грн.
ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись із висновками акту перевірки зверталася із зауваженням до Акту перевірки до ГУ ДФС у м. Києві.
Листом від 22.12.2018 року № 87332/Р/615-42-04-27, за результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС у м. Києві вирішило розділ ІІ та ІІІ акту перевірки викласти у наступній редакції, зокрема, висновок, що документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.187.1 ст.187 , п.192.1 ст.192, п.198.5 ст.198 ПК України занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2016 року по 31.11.2017 року, на загальну суму 304 000,00 грн., у т.ч. в квітні 2017 року 304000,00 грн.
Таким чином, листом ГУ ДФС у м. Києві від 22.12.2018 року № 87332/Р/615-42-04-27, за наслідками розгляду заперечення на акт перевірки, було його викладено в іншій редакції, в якому було залишено висновок про порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.192.1 ст.192, п.198.5 ст.198 ПК України щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 304000,00 грн.
Отже, доводи позивача, що за наслідками розгляду скарги Акт перевірки від 30.12.2018р. № 474726-15-42-04-30/НОМЕР_1 було скасовано самим відповідачем, є необґрунтованими та безпідставними.
На підставі вищевказаного Акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 29 грудня 2018 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0133514204, яким нараховано позивачу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 304000,00 гривень та штрафні санкції в розмірі 76 000,00 гривень, усього - 380000,00 гривень.
Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням 09.01.2019р. позивачем було подано скаргу до ДФС України, яка рішенням від 05.03.2019р. № 10644/6/99-99-11-05-01-25 залишена без задоволення.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача від 29.12.2018р. № 0133514204 позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактично ФОП ОСОБА_1 зареєстровано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників з зазначенням у графі №2 "зміна номенклатури", а не "помилка", як зазначає платник, тому зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2017 року є безпідставними.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У разі коли платником податку після реєстрації податкової накладної виявлено помилковість виписки такої накладної або інші недоліки, законодавцем передбачено певний алгоритм дій для платників податків, направлених на усунення розбіжностей в податковому обліку платника у такому випадку.
Так, згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Таким чином, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, виявленого після завершення процедури реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, та з метою виправлення допущеної помилки платник податків має право згідно пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної.
Як вбачається з Акту перевірки, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у квітні 2017 року було складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні №1 від 25.04.2017 (обсяг постачання 480000,00 грн., ПДВ 96000,00 грн.), №2 від 25.04.2017 (обсяг постачання 480000,00 грн., ПДВ 96000,00 грн.) і №3 від 25.04.2017 (обсяг постачання 560000,00 грн., ПДВ 80000,00 грн.). Загальна сума обсягу постачання за помилково виписаними податковими накладними 1520000,00 грн., загальна сума ПДВ 304000,00 грн.
У подальшому ФОП ОСОБА_1 в квітні 2017 року було кориговано ПДВ на суму 304000,00 грн., а саме було складено та зареєстровано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників, в яких у графі причина коригування зазначено "зміна номенклатури".
Колегія суддів звертає увагу, що якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 України).
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, реєстрація поданих ТОВ "Глобал Трейд Комодітіз" податкових накладних (а.с. 41-62) на загальну суму 744 279 грн. у жовтні 2017 року була зупинена ДФС України. Разом з тим, у подальшому, у зв'язку з реєстрацією цих податкових накладних в ЄРПН у період з 12.01.2018 року по 19.01.2018 року на підставі, як зазначає контролюючий орган, положень Закону №6776-д, тобто Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", платником податків були зареєстровані щодо усіх цих податкових накладних розрахунки коригування кількісних і якісних показників до них шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 744279 грн. (а.с. 63-95).
Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у квітні 2017 року було складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 1 від 25.04.2017 (обсяг постачання 480 000 грн., ПДВ 96 000 грн.), № 2 від 25.04.2017 (обсяг постачання 480 00 грн., ПДВ 96 000 грн.) і № 3 від 25.04.2017 (обсяг постачання 560000,00 грн., ПДВ 80000, 00 грн.). Загальна сума обсягу постачання за помилково виписаними податковими накладними 1 520000,00 грн., загальна сума ПДВ 304000,00 грн.
В той же день 25.04.2017 ФОП ОСОБА_1 було складено та зареєстровано у ЄРПН розрахунки коригування кількісних та вартісних показників, а саме до податкових накладних № 1 від 25.04.2017 на суму 480000 грн., № 2 від 25.04.2017 на суму 48000 грн., № 3 від 25.04.2017 на суму 560000,00 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначені розрахунки були прийняті та реєстровані в ЄРПН.
Отже, податкові зобов'язання з ПДВ за податковими накладними, які, за твердженням позивача, були помилково зареєстровані останнім в ЄРПН, були у той же день ним скориговані до нуля шляхом подачі відповідних розрахунків коригування до податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, оскільки позивачем помилково виписало податкові накладні, то такі операції не підлягають відображенню у декларації, як такі, що не спричинили реальних змін майнового стану платника податків і позивач не повинен був сплачувати до бюджету відповідну суму коштів (податок), адже фактично зобов'язання не виникло, а отже, не відбулося його заниження, що не призводить до бюджетної недоїмки.
З аналізу матеріалів справи та норм права колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018р. № 0133514204 підлягає скасуванню.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі №813/2817/17.
Щодо посилання суду першої інстанції на те, що фактично ФОП ОСОБА_1 зареєстровано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників з зазначенням у графі №2 "зміна номенклатури", а не "помилка", як зазначає платник, тому зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2017 року є безпідставними, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки статтею 119 ПК України визначено порядок накладання штрафу за неправильне заповнення або з помилками заповнену податкову звітності.
Таким чином апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням вимог ст.139 КАС України, витрати позивача на сплату судового збору при зверненні до суду першої інстанції з позовом, та при подачі апеляційної скарги мають бути відшкодовані за рахунок відповідача суб'єкта владних повноважень.
Також, колегія суддів зазначає, що підлягає відшкодуванню сплачена сума позивачем судових витрат у розмірі 9500 грн (3800 (за подання позовної заяви +5700 грн (за подання апеляційної скарги).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що не повне з'ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 242, 311, 313, 315-316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2018р. № 0133514204.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок державних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.М. Оксененко
І.О. Лічевецький