Справа № 640/9734/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
22 грудня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» до Заступника начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінського Сергія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехсоюз" (надалі - позивач) з позовом до заступника начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінського Сергія Анатолійовича (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.02.2020 року №179697, винесену заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінським Сергієм Анатолійовичем.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що накладення стягнення на позивача проведено з порушенням норм Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, оскільки про час і місце розгляду справи про порушення уповноважену особу суб'єкта господарювання завчасно повідомлено не було, а отже позивач не міг належним чином захистити свої права. Крім того, позивач наголошує на помилковість значень осьового навантаження на здвоєну вісь, визначену відповідачем.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, накладення стягнення на позивача проведено з порушенням норм Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, оскільки про час і місце розгляду справи про порушення уповноважену особу суб'єкта господарювання завчасно повідомлено не було, а отже позивач не міг належним чином захистити свої права. Крім того, апелянт зазначає, що 15.02.2020 року є вихідним днем, а отже позивач не міг отримати повідомлення про розгляд адміністративної справи Відтак, на думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідачем було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній зазначає, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а викладені у апеляційній скарзі доводи - такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Разом з цим, позивач стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору було правильно встановлено обставини справи та надано їм належну правову оцінку з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
З огляду на викладені у відзиві обставини, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 03 березня 2020 року позивачем була отримана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.02.2020 року №179697№ на суму 34000,00 грн.
Відповідно до змісту вказаної постанови, позивачем було допущено порушення абз.16 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, яке зафіксовано та відображено в акті №203196.
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Державної служби України з безпеки на транспорті.
За результатами розгляду скарги листом від 27.03.2020 №2862/03/15, скаргу позивача було залишено без задоволення.
Незгода позивача із прийнятою постановою зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції беручи до уваги встановлені в ході розгляду даної справи обставини порушення позивачем ч.1 ст. 60 Закону №2344-III, дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах та спосіб передбачений законом, а доводи не своєчасного отримання повідомлення про розгляд справи не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з пункту 16 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Пунктом 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879).
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно пунктів 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.
У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Згідно з абзацу 16 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до стаття 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
В той же час, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано повноваження Укртрансбезпеки, зокрема в особі її територіальних органів, здійснювати контроль за дотриманням перевізниками нормативно-правових вимог у галузі автомобільних перевезень шляхом здійснення контрольно-вагового вимірювання.
При цьому, законодавством визначено граничні габаритно-вагові норми загальної маси навантаження автомобілів та навантаження на їхню строєну вісь.
Судом першої інстанції встановлено. що під час розгляду справи, відповідно до оскаржуваної постанови управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, шляхом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, було виявлено перевищення позивачем встановлених габаритно-вагових норм понад 20%, результати чого було відображено в Акті № 203196 від 24.01.2020.
У вказаному акті зазначено, що відповідно до направлення на перевірку від 20.01.2020 № 010708, головним спеціалістом ВДК та НБТ Янчуком Р.І. та старшим держінспектором ВДК та НБТ Нагоревим Д.В. 24.01.2020 о 12год 14хв на 86 км автомобільної дороги Київ-Чоп проведено перевірку транспортного засобу MAN-TAX-26.480, FAYMONVILLE F-S42, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_4, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , що належить позивачу.
Під час перевірки зазначеними посадовими особами виявлено порушення: перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу ТТН № Р196 від 23.01.2020. (трактор) з перевищенням встановлених п.27.5 ПДР вагових норм на 54,13%, загальна маса 51,62т при дозволених 40т, навантаження на здвоєну вісь 24,60т при дозволених 16т, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст.60 абз. 16 ч.1 ст. 60 З У "Про автомобільний транспорт" перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Підставою для визначення показників, що підтверджують перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% є довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 048592 від 24.01.2020, складена посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно- ваговий контроль, головним спеціалістом ВДК та НБТ Янчуком Р.І.
На підставі п. 6 Порядку №422, в зв'язку із виявленням під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, відповідачем було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 033206 від 24.01.2020 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Судом першої інстанції звернуто увагу на те, що контрольно-вагове вимірювання, за результатами якого відповідачем було складено довідку та акт, було проведено на підставі направлення на перевірку від 20.01.2020 № 010708.
Таким чином, результати такої перевірки задокументовані контролюючим органом у відповідному акті перевірки від 24.01.2020 № 203196, довідці від 24.01.2020 №048592, що складені в порядку та з дотриманням вимог вищенаведених нормативно-правових приписів.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем в апеляційній скарзі не заперечується та не спростовуються встановлення судом першої інстанції порушення абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Апелянт зазначає, що відповідачем його не було завчасно належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення, а отже позивач не міг належним чином захистити свої права, колегія суддів не приймає до ваги дані твердження, з огляду на нступне.
Згідно із пунктом 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, що поштову адресу останнього було надіслано повідомлення від 12.02.2020 №938 про виклик позивача для розгляду справи та отримано позивачем 18.02.2020 року (вівторок).
Колегія судів звертає увагу, що Порядком №1567 не передбачено обов'язку Управління Укртрансбезпеки заздалегідь повідомлення позивача (за кілька днів), а лише передбачено обов'язок повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення, що і було зроблено Управлінням Укртрансбезпеки та про що свідчать матеріали справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що під час перевірки задокументовані контролюючим органом у відповідному акті перевірки від 24.01.2020 № 203196, довідці від 24.01.2020 №048592 був присутній водій Товариства. А отже останній повинен бв повідомити своє керівництво про виявлення порушення під час зважування ТЗ. Який здійснював перевезення габариту.
Разом з цим колегія судів враховує, позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17, вказано: "завчасне у межах достатнього поза розумним сумнівом строку надходження поштового відправлення (до складу якого входить повідомлення про дату, час та місце розгляду питання стосовно накладення штрафу на перевізника) до установи з поштового зв'язку і не отримання цього повідомлення перевізником не виключає можливості накладення штрафу за відсутності перевізника, адже кожен учасник суспільних відносин повинен дотримуватись базових правил добропорядності, доброчесності та сумлінності тощо, а не ухилятись від отримання поштової кореспонденції задля уникнення юридичної відповідальності.
Як зазначає позивач, що поштове повідомлення надійшло на його адресу 15.02.2020 року (суботу), а отже в перший робочий день 17.02.2020 року позивач не був позбавлений права на отримання поштової кореспонденції.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що несвоєчасне отримання поштового повідомлення позивачем не може бути підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами такого розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсоюз» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
Є.І. Мєзєнцев