16 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 310/4760/20(2-а/310/13/21)
головуючий суддя І інстанції - Вірченко О.М.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу виконавчого комітету Бердянської міської ради на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.02.2021 року в адміністративній справі №310/4760/20(2-а/310/13/21) за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 01.07.2020 року № 267 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.02.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнно протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бердянської міської ради від 01 липня 2020 року № 267 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, виконавчий комітет Бердянської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що оскаржувана постанова була прийнята обґрунтовано та з дотриманням приписів чинного законодавства, оскільки позивач здійснив розміщення тимчасової споруди без відповідної оформленої в установленому порядку документації, а також склав будівельні матеріали за межами будівельного майданчику, на території місця загального користування.
Відзив від позивача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 01.07.2020 року виконавчим комітетом Бердянської міської ради була прийнята постанова у справі про адміністративне правопорушення від 01.07.2020 року № 267.
Відповідно до вказаної постанови, 22.05.2020 року в м. Бердянськ по вул. Горького, навпроти кафе «Наутілус», позивач здійснив розміщення тимчасової споруди без відповідної оформленої в установленому порядку документації, а також склав будівельні матеріали за межами будівельного майданчику, на території місця загального користування.
На підставі вказаного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700.00 грн.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова була прийнята відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства, що свідчить про необхідність її скасування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ст. 213 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою - п'ятою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Статтею 152 КУпАП визначено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішенням двадцять п'ятої (позачергової) сесії Бердянської міської ради VІ скликання від 30 травня 2012 № 5, затверджено Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях м. Бердянська (далі - Правила благоустрою), які визначають порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою м. Бердянська, регулюють права та обов'язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначають здійснення ефективних і комплексних заходів утримання території населеного пункту в належному стані, його санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів, створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.
У відповідності з п. 8.14. Правил благоустрою, тимчасові споруди, які встановлені без відповідної, оформленої в установленому порядку документації, з відхиленням від паспорту прив'язки ТС, вважаються самовільно встановленими ТС, а використання земельної ділянки під ці споруди класифікується як самовільне зайняття/захоплення землі.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад уповноважені притягувати до адміністративної відповідалньості осіб за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері благоустрою, зокрема за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
При цьому, частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Інвест Азов 2020», керівником якого є позивач, користується нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. Горького 16А на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 25.05.2020 року, укладеного з ТОВ «Крістіан».
Відповідно до п. 1.1 наведеного договору, ТОВ «Інвест Азов 2020» було передано в оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Горького, 16А загальною площею 282 кв.м (договір на тимчасове право користування землею від 06 травня 1999 року № 602), до складу якого входять нежитлове приміщення кафе, загальною площею 82,12 кв.м, торговий майданчик, загальною площею 200,31 кв.м.
Пунктом 1.3. вказаного договору визначено, що прилаштування приміщення під мету використання здійснюється за рахунок орендаря. Орендодавець не заперечує проти встановлення орендарем на території приміщення (торгового майданчика) контактного бару (барної стойки/барного столу з барними стільцями) чи іншого торговельного обладнання.
Отже, з зазначених обставин справи вбачається, що встановлення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Горького, 16А було здійснено не позивачем, а останній лише взяв таке приміщення в оренду.
Поряд з вказаним, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, в розумінні ст.ст. 73-76 КАС України, що споруда, розташована на території торгового майданчика, який перебував в оренді у позивача, є саме тимчасовою спорудою, а також того, що вказана споруда встановлена без відповідних дозвільних документів, що свідчить про непідтвердження наведених обставин та, як наслідок, безпідставності притягнення позивача до адміністративної відповідальності з наведених підстав.
Що стосується посилань відповідача на порушення позивачем приписів п. 2.5.4 Правил благоустрою, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Згідно з п. 2.5.4 Правил благоустрою, забороняється складувати будівельні матеріали, конструкції, устаткування за межами будівельних майданчиків.
Як вбачається зі змісту спірної постанови, позивачу також було інкриміновано протиправне складання будівельних матеріалів за межами будівельного майданчику, на території місця загального користування на підтвердження чого останнім було долучено копії фотознімків.
Однак, зі змісту наведених знімків неможливо встановити факт розміщення будівельних матеріалів, саме за межами будівельного майданчику.
Інших будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, які б підтверджували, що позивач здійснив розміщення будівельних матеріалів за межами будівельного майданчику, відповідачем до суду подано не було.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була прийнята відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, а відповідно визнанням протиправним та скасуванням рішення суб'єкта владних повноважень у справі фактично охоплюються і вимоги щодо визнання протиправними дій по складанню оскаржуваної постанови, тому як при прийнятті зазначеного рішення, останнім надається відповідна правова оцінка, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, виходячи з зазначених правових приписів, у разі визнання протиправною постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, належним способом захисту прав позивача є скасування такої постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, шляхом доповнення його резолютивної частини. В іншій частині оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
Частиною 4 ст. 317 КАС України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Бердянської міської ради-задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.02.2021 року в адміністративній справі №310/4760/20(2-а/310/13/21) - змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацом наступного змісту: «Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП».
В іншій частині рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.02.2021 року в адміністративній справі №310/4760/20(2-а/310/13/21)- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко