22 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 932/16273/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2021 року (м. Дніпро, суддя Кіпчарський О.М.) у справі №932/16273/19
за позовом ОСОБА_1
до інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Летучого Віктора Сергійовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП; закрити провадження у справі.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а саме: скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії АП018 №751421 від 05.10.2019 за ч.1 ст. 178 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що спірну постанову було прийнято відповідачем у встановленому законом порядку. Правопорушення було скоєно позивачем в присутності відповідача, тобто останній бачив вчинення даного правопорушення на власні очі, у зв'язку з чим останнім було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП. Позивач не надав до суду жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП. Скаржник також зазначає, що для провадження у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються..
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою серії АП018 №751421 від 05.10.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Летучим В.С., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 85,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП. Згідно цієї постанови 05.10.2019 о 09 год. 40 хв. на 159 км у м. Дніпро, по вул. Курчатова, 10, ОСОБА_1 перебував в нетверезому стані, чим порушив громадський порядок та ображав людську гідність.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідач не довів суду правомірність свого рішення та не надав до суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 178 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 178 КУпАП встановлена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у розпиванні пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або появі в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад). Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено у ст. 251 КУпАП.
Так, за приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Посилання скаржника на те, що обов'язок по доказуванню покладається не лише на відповідача, а і на позивача, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з огляду на предмет спору у цій справі, саме на відповідача покладено обов'язок довести правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій ані позивачем, ані скаржником не було надано доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки на виконання ч. 2 ст. 77 КАС України суб'єктом владних повноважень не було доведено суду правомірність свого рішення.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2021 року у справі №932/16273/19 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко