23 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 199/4702/21(2-а/199/83/21)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у справі №199/4702/21(2-а/199/83/21) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, інспектора 4 батальйону 3 роти сержанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Казибріди Володимира Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, інспектора 4 батальйону 3 роти сержанта поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Казибріди Володимира Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено повністю.
Позивач не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції 20 вересня 2021 року звернувся безпосередньо до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та скаржнику надано строк 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме для надання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.
При цьому, зазначеною ухвалою суду скаржнику роз'яснено про те, що надання йому строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги здійснено задля можливості застосування положень частини 2 статті 295 КАС України згідно з якою учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження після отримання його копії, враховуючи той факт, що апеляційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року позивачем подано до суду 20 вересня 2021 року, тобто зі спливом десятиденного строку з дня проголошення такого рішення суду. Також, надання скаржнику строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги здійснено в тому числі і задля дотримання принципу гласності судового рішення, який полягає в тому, що особа, яка не отримала судового рішення суду першої інстанції позбавлена можливості навести свої доводи та обґрунтування в апеляційній скарзі щодо незгоди з таким судовим рішенням виходячи з його змісту. При цьому, скаржнику роз'яснено підпункт 15.14 Перехідних положень КАС України у відповідності до якого копії судових рішень видаються судом, у якому перебуває справа на момент надходження відповідної заяви.
Копію вищезазначеної ухвали було направлено на адресу скаржника ( ОСОБА_1 ) зазначену в поданій апеляційній скарзі, проте, вищезазначене поштове відправлення 03 листопада 2021 року повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
У зв'язку з не врученням вищезазначеного відправлення адресату, судом 05 листопада 2021 року повторно направлено копію вищезазначеної ухвали суду на адресу скаржника ( ОСОБА_1 ) зазначену в поданій апеляційній скарзі та яка відповідає адресі зазначеній ним у позовній заяві.
Проте, повторно направлене поштове відправлення 17 грудня 2021 року повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). поштовий індекс.
В свою чергу пунктом 3 частини 2 статті 296 КАС України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
При цьому, відповідно до положень статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Тобто, обов'язок щодо повідомлення суду місця проживання чи перебування, яке в подальшому є адресою для листування з такою особою покладено виключно на особу, яка звертається до суду.
Згідно із положеннями частини 2 статті 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначені обставини щодо безпідставного неотримання скаржником ухвали суду від 27.09.2021 року протягом трьох місяців, що фактично відтерміновує набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, і свідчить про нехтування останніми правами та обов'язками, визначеними ст.44 КАС України, що є порушенням останнім ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є недопустимим.
Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи те, що скаржнику було направлено копію ухвали від 27.09 2021 року на зазначену ним в апеляційній скарзі адресу, яка, при цьому відповідає адресі зазначеній ним у позовній заяві, проте зазначені поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо належного повідомлення скаржника про недолік поданої ним апеляційної скарги.
Застосування вищезазначеної норми права до цих відносин узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 16.01.2019 року провадження №11-776заі18.
Так, 05 жовтня 2021 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява скаржника в якій він просить відкрити апеляційне провадження у справі посилаючись при цьому на постанови Верховного Суду в яких зроблено висновок про те, що вимога пункту 8 частини 2 статті 396 КАС України щодо зазначення в апеляційній скарзі дати отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, направлена на з'ясування судом апеляційної інстанції, чи дотримано особою, яка подала апеляційну скаргу встановленого частиною 1 статті 295 КАС України строку на апеляційне оскарження.
При цьому, у зазначеній заяві скаржник вказує на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року його апеляційну скаргу залишено без руху та скаржнику запропоновано надати до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.
Тобто, станом на 05 жовтня 2021 року скаржник був обізнаний про підстави залишення його апеляційної скарги без руху, проте не одноразові поштові відправлення із вмістом копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року у паперовій формі направлені судом на виконання вимог процесуального законодавства протягом трьох місяців безпідставно не отримував.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує на наступному.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. При цьому, пунктом 4 частини 5 цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
В свою чергу частиною 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 28.01.2021 року прийнятої у справі №260/1888/20 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з пп. 15.15 Перехідних положень КАСУ, суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Скасовуючи ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021 року постановлену у справі №160/14556/20 Верховний Суд зауважив, що “…Суд апеляційної інстанції помилково відсилає до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) як джерела, відомості якого мають слугувати початком відліку строку для апеляційного оскарження судових рішень. Внесення судового рішення до Реєстру не є альтернативним способом його надіслання учаснику справи. Оприлюднення електронних копій судових рішень в Реєстрі є способом забезпечення доступу до них (<…> з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства; преамбула Закону України “Про доступ до судових рішень”), але не може підміняти вимоги процесуального закону….”
Таким чином, посилання скаржника у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на відомості Єдиного державного реєстру судових рішень не може вважати фактом виконання ним вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України, оскільки як зазначив Верховний Суд, суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у справі №199/4702/21(2-а/199/83/21) опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 вересня 2021 року, в той час як апеляційну скаргу позивачем подано до суду 20 вересня 2021 року, тобто зі спливу десятиденного строку, а тому посилання позивача на відомості Єдиного державному реєстру судових рішень як виконання вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України є безпідставними.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Осовська та інші проти України” звернув увагу на те, що національні суди при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду повинні не лише враховувати відомості зазначені особою у заяві, а й встановлювати та приймати до уваги докази щодо цих тверджень наявні в матеріалах справи, такі як супровідні листи, поштові записи, тощо.
Між тим, матеріали справи не містять відомостей щодо дати отримання скаржником копії рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у справі №199/4702/21(2-а/199/83/21), такої дати скаржник не зазначає і в поданій апеляційній скарзі.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з пп. 15.15 Перехідних положень КАСУ, суд вручає судові рішення в паперовій формі та скаржнику ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року роз'яснено положення цього пункту щодо права скаржника отримати копію рішення суду, що ним оскаржується в суді в якому знаходиться справа.
Однак, скаржник таким правом не скористався, що свідчить про пасивну поведінку особи, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, яка виразилася у нехтуванні наданого судом часу для усунення недоліку апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції враховує, що скаржник, як позивач у справі не був позбавлений можливості отримати копію оскаржуваного рішення у суді першої інстанції та після його отримання звернутися до суду з апеляційною скаргою.
Натомість таке звернення з апеляційною скаргою відбулося без отримання рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з чим, апеляційну скаргу і було залишено без руху та надано строк для її усунення, а саме надання апеляційної скарги із зазначенням дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що це підтверджують, за наявності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Обставини свідомого неусунення скаржником недоліку апеляційної скарги щодо зазначення дати отримання ним копії повного судового рішення, що ним оскаржується, є порушенням останнім ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки призводить до перепонів для руху справи, що виражається у не можливості з'ясування судом апеляційної інстанції, чи дотримано особою, яка подала апеляційну скаргу встановленого частиною 1 статті 295 КАС України строку на апеляційне оскарження та встановлення наявності чи відсутності підстав для поновлення такого строку на підставі частини 2 статті 295 КАС Українир, тобто після отримання копії такого судового рішення.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що у справі “Пономарьов проти України” (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: “…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті домогтися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…”.
Тобто, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, при цьому прийняття до розгляду апеляційної скарги складеної без отримання копії судового рішення, яке оскаржується фактично свідчать про бажання особи домогтися нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції. У зв'язку з наявністю передбачених законом підстав.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано до суду без отримання ним копії оскаржуваного рішення суду, суд апеляційної інстанції вважає, що такі обставини фактично свідчать про намагання домогтися саме нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, та у разі не усунення зазначених судом недоліків повертає її.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 27 вересня 2021 року у встановлений судом строк скаржником усунуто не було, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у відповідності до положень ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2021 року у справі №199/4702/21(2-а/199/83/21) - повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 23 грудня 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко