22 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 160/2622/21
(суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №160/2622/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 22 лютого 2021 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно з яким, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047050003738 від 11.02.2019 року «Про відмову в призначенні пенсії»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення 11.11.2018 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду з підстав неповного встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року запропоновано позивачу протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом у справі №160/2622/21.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем пропущено встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, оскільки позивач 22 лютого 2021 року звернувся до суду з позовом щодо оскарження рішення відповідача від 11 лютого 2019 року. При цьому, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги відсутність будь-яких доказів того, що позивач цікавився долею поданої ним заяви від 11.11.2018 року за результатом розгляду якої відповідачем було прийнято оскаржуване рішення № 047050003738 від 11.02.2019 року, натомість в позовній заяві позивач зазначає про те, що до січня 2021 року вважав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050003738 від 11 лютого 2019 року правомірним. Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує і на тому, що як одну із підстав для звернення до суду позивач зазначає отримання ним довідки від 15.02.2021 року №8601-70/86 про підтвердження пільгового стажу, однак на час виникнення спірних відносин такої довідки відповідачу не надавалося, як наслідок вона ним не враховувалася під час прийняття рішення №047050003738 від 11 лютого 2019 року, а тому відносини, що склалися між позивачем та відповідачем у 2018-2019 роках стали стабільними і застосування до них відомостей довідки від 15.02.2021 року буде суперечити принципу правової визначеності.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року позивач отримав 24 листопада 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
28 вересня 2021 року позивач подав до суду клопотання в якому просив поновити йому строк звернення до суду з цим позовом посилаючись при цьому на те, що про порушене право позивач дізнався у січні 2021 року, оскільки до цього часу вважав рішення № 047050003738 від 11.02.2019 року правомірним.
Проте, суд апеляційної інстанції не може вважати зазначені обставини поважними підставами пропуску строку звернення до суду з цим позовом оскільки положеннями статті 122 КАС України початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа:
1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов'язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
Слід зазначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 року у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом та у встановлений судом строк позивач не звернувся до суду з заявою про його поновлення із зазначенням поважних підстав для поновлення цього строку, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позов підлягає залишенню без розгляду повністю у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №160/2622/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду.
Керуючись: частиною 1 статті 319, статтями 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №160/2622/21 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 22 грудня 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко