23 грудня 2021 р. Справа № 480/8085/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Павлічек В.О., м. Суми) від 28.04.2021 (повний текст рішення складено 28.04.2021) по справі № 480/8085/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернівської селищної ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Тернівської селищної ради. Визнано протиправною бездіяльність Тернівської селищної ради щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит про отримання публічної інформації від 04.09.2020 та зобов'язано Тернівську селищну раду надати ОСОБА_1 відповідь на запит про отримання публічної інформації від 04.09.2020.
19.03.2021 до суду надійшла заява представника позивача, в якій останній просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Заява обґрунтовується тим, що позивач в позовній заяві зазначила про те, що в разі задоволення позовних вимог, докази понесених позивачем судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення. Таким чином, позивач вправі очікувати відшкодування понесених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, в т.ч., витрат на професійну правничу допомогу.
Сумським окружним адміністративним судом 28.04.2021 було прийнято додаткове рішення, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення було задоволено частково.
Ухвалено додаткове рішення по адміністративній справі № 480/8085//20, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Тернівської селищної ради (вул. Кооперативна, 3, смт Терни, Недригайлівський район, Сумська область, 42110, код ЄДРПОУ 04390156) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.).
Позивач, не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість застосування судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 по адміністративній справі № 480/8085//20 в частині відмови у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Тернівської селищної ради на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 4500 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким вимоги ОСОБА_1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернівської селищної ради судових витрат задовольнити у повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 по справі № 480/8085/20 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Недригайлівської селищної ради (42100, Сумська область, смт. Недригайлів, вул. Щебетунів, 7, код 04390110) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).
Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій вирішити питання про стягнення з Недригайлівської селищної ради на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши обґрунтованість заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що дана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3, 5 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Так, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6,7 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 135 КАС України).
З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що Відповідач, як особа, яка заперечує зазначений Позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19 та постанові 15.07.2021 у справі 420/7028/20.
Відповідно до ч. 7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закон № 5076), до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, схвалених Національною асоціацією адвокатів України 09.06.2017 року (надалі - Правила адвокатської етики), формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно ч. 2 ст. 30 Закону № 5076-VI, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як встановлено судовим розглядом, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу були надані: копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2247 від 03.07.2018, копія договору про надання правової допомоги від 18.09.2020, ордер серії ВІ № 1042797 від 17.05.2021, копія калькуляції-рахунку № 2 від 08.10.2021, копія акту виконаних робіт від 08.10.20.21, копія додаткового договору від 17.09.2021, копія додаткового договору від 08.10.2021
Так, 18.09.2020 між позивачем та АБ "Сергія Нелюби" укладено договір про надання правової (прааничої) допомоги. Відповідно до калькуляції-рахунку № 2 від 08.10.2021 загальна вартість наданої професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції у вказаній справі складає 3000 грн. Відповідно до додаткового договору від 08.10.2021 до договору від 18.09.2020 позивач та його представник погодили означений розмір гонорару представника позивача, а також погодили строки сплати означеного гонорару. Згідно наданого калькуляції-рахунку № 2 та акту виконаних робіт від 08.10.2021 загальна вартість підготовленої до виконання роботи (правової допомоги) складає 3000 грн.: складання тексту апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі № 480/8085/20, кількість годин - 3, вартість - 1000 грн.
Вказані роботи виконано повністю, претензій та зауважень щодо надання правової допомоги у сторін не має, що підтверджується підписами в акті виконаних робіт.
Також з матеріалів справи суд вбачає, що апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі № 480/8085/20 підписаний адвокатом Нелюба С.А., як представником позивача. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).
При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
З огляду на викладене, враховуючи відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, що в силу наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, свідчить про відсутність підстав у суду для відмови у відшкодуванні чи перегляду заявленої суми, колегія суддів вважає, що заява представника позивача про стягнення з відповідача, понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року питання про судові витрати вирішено не було, то колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - України, суд, -
Прийняти додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_1 ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Недригайлівської селищної ради (42100, Сумська область, смт. Недригайлів, вул. Щебетунів, 7, код 04390110) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. (трьох тисяч гривень).
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.