14 грудня 2021 р.Справа № 820/2257/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо - комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 22.09.21 року у справі № 820/2257/17
за позовом Виробничо - комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У травні 2017 року Виробничо - комерційне підприємство «Бетонікс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, правонаступником якого є ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2017 року: №0000961401 - в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 315000 грн, №0000971401, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1040000 грн (у тому числі за основним платежем - 832000 грн, за штрафними санкціями - 208000 грн); №0000981401, яким збільшено грошове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій в сумі 170 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2017 року №0000971401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4557,95 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 1139,49 грн; прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 12 травня 2021 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2017 року: №0000961401 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 315000 грн. та №0000971401, справу в цій частині вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті судові рішення залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року адміністративний позов Виробничо-комерційного підприємства "Бетонікс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головне управління ДПС у Харківській області скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду.
На зазначену ухвалу суду позивачем подано апеляційну скаргу. Свою незгоду з ухвалою суду мотивує тим, що ухвала суду першої інстанції є протиправною, та просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №820/2257/17 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, позивачем - відповідь на відзив та була оголошена перерва в підготовчому засіданні з 18.08.2021 року на 25.08.2021 року та, в подальшому, на 22.09.2021 року. Крім того, позивач зазначає, що 25.08.2021 року через канцелярію суду його представником була подана заява про перенесення засідання, у зв'язку з захворюванням, яке носить ознаки вірусної хвороби. Так, в Україні, з березня 2020 року запроваджено карантин, у зв'язку з розповсюдженням вірусної хвороби Covid-19, у зв'язку з чим, Вищою радою правосуддя було рекомендовано уникати відвідування судів з ознаками вірусного захворювання. Також зазначає, 22.09.2021 року о 10:57 год. представник позивача на електронну адресу суду inbox@adm.hr.gov.ua направлено заяву про перенесення засідання, у зв'язку з участю в кримінальному провадженні в Київському районному суді м. Харкова, до заяви була додана роздруківка сайту «судова влада». Крім того, за номером телефону, який зазначений на сайті суду, представник зателефонувала та була з'єднана з помічником судді, яку повідомила про те, що не встигає в судове засідання та про те, що на електронну адресу суду направлена заява про перенесення (заява направлена звичайним (не електронним) підписом).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу та залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що підготовчі судові засідання призначено на 25.08.2021 року та на 22.09.2021 року. В вищезазначені судові засідання належним чином та завчасно повідомлений представник позивача не з'явився. Про причини своєї неявки позивач жодним чином суд не повідомляв. З заявою про розгляд справи у його відсутності представник позивача до суду не звертався. Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи за умови неявки представника позивача у судове засідання.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Пунктом 4 ч. 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексу - КАС України) визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з тим, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч.2 ст.205 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки (ч.5 ст.205 КАС України).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що серед підстав для застосування передбачених п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України та ч. 5 ст. 205 КАС України наслідків, слід виокремити неявку позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.
Як встановлено матеріалами справи, 25.08.2021 представником позивача була подана заява про перенесення засідання, у зв'язку з захворюванням, яке носить ознаки вірусної хвороби (т. 11, а.с 239).
Крім того, 22.09.2021 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, в обґрунтування яких останній посилався на участь в кримінальному провадженні в Київському районному суді м. Харкова, до заяви була додана роздруківка сайту «судова влада».
Також позивач в апеляційній скарзі зазначає, що за номером телефону, який зазначений на сайті суду, 22.09.2021 року представник зателефонувала та була з'єднана з помічником судді, яку повідомила про те, що не встигає в судове засідання та про те, що на електронну адресу суду направлена заява про перенесення.
Окрім того, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи вирішувалось судом першої інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання від 25.08.2021 року у справі № 820/2257/17 (т. 11 а.с. 240).
Тобто, наведені вище обставини щодо звернення позивача з клопотаннями про відкладення розгляду справи, спростовують висновки суду першої інстанції, що належним чином та завчасно повідомлений представник позивача не з'явився та про причини своєї неявки позивач жодним чином суд не повідомляв.
Аналізуючи викладені вище норми, та враховуючи обставини справи, колегія суддів приходить висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 1 ч. 4 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Разом з цим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції констатуючи наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, серед іншого, вказав, що заявою про розгляд справи у його відсутності представник позивача до суду не звертався та повторно не прибув в судові засідання без поважних причин, при цьому суд не навів жодних мотивів та обґрунтування такого висновку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що у суду першої інстанції не було передбачених п.4 ч.1 ст. 240 КАС України підстав для залишення без розгляду позовної заяви Виробничо-комерційного підприємства "Бетонікс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 252, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Виробничо - комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 820/2257/17 скасувати.
Справу № 820/2257/17 за позовом Виробничо - комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 23.12.2021 року