22 грудня 2021 р. Справа № 480/6519/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2021, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми по справі № 480/6519/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправними та скасування наказів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 02.07.2021р. № 62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 », прийнятий командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 24.12.2019р. №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна лейтенантом ОСОБА_1 », прийнятий командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 .
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом в частині визнання протиправним та скасування наказу від 24.12.2019р. №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна лейтенантом ОСОБА_1 , прийнятим командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 24.12.2019р. №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна лейтенантом ОСОБА_1 », прийнятий командиром військової частини НОМЕР_2 Р.Безлепкіним.
03.08.2021 року представником позивача подано заяву про поновлення строкуів звернення до суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом в частині визнання протиправним та скасування наказу від 24.12.2019р. №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна лейтенантом ОСОБА_1 », прийнятим командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 - відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів і додані до неї документи - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року у справі №480/6519/21 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що підставою для звернення до суду є прийняття саме наказу від 02.07.2021 № 62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 », прийнятого командиром військової частини НОМЕР_1 . В той же час, у наказі як підставу для його прийняття, зазначено наказ від 24.12.2019 № 293. При цьому, стягнення коштів з позивача за наказом від 24.12.2019 № 293 не відбулося та відбутися не може, так як військова частині НОМЕР_2 пропустила строк звернення до суду з позовом. Таким чином, окремо оскаржувати наказ від 24.12.2019 № 293 позивачу не має потреби, так як сам по собі він не порушує прав позивача. Також позивач зазначає, що в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини від 02.07.2021 № 62-ОД позов було подано у визначений строк - один місяць з дати прийняття відповідного наказу, в той же час позовну заяву було залишено без розгляду в цілому, обґрунтувань в цій частині оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною п'ятою статті 125 Основного Закону визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
За визначенням частини першої статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У свою чергу, частина перша статті 5 КАС України визначає, що кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Проходження військової служби врегульоване спеціальними законами - Законом України від 24 березня 1999 року № 548 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ) та Законом України від 24 березня 1999 року № 551 «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут).
За приписами статті 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарні стягнень, порядок накладення та оскарження таких стягнень регламентовано Дисциплінарним статутом.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (стаття 45 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі статтею 88 Дисциплінарного статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частини третьої вказаної статті такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом наведеної норми процесуального закону, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
За наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України визначенням, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до частин третьої та четвертої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В контексті наведеного колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Як випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин.
Колегією суддів встановлено, що 24.12.2019 командиром військової частини НОМЕР_2 прийнято наказ №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна старшим лейтенантом ОСОБА_1 ». Вказаний наказ позивачу було доведено під розпис 26.12.2020, що підтверджено ним у позовній заяві.
Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із наведеним позовом лише 20.07.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
В обґрунтування доводів поважності пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що необхідність оскарження наказу військової частини НОМЕР_2 від 24.12.2019 №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна старшим лейтенантом ОСОБА_4 » виникла лише у 2021 році у зв'язку із прийняттям відповідачем наказу від 02.07.2021 №62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 », прийнятий командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що з моменту прийняття наказу військової частини НОМЕР_2 від 24.12.2019 №293 та до прийняття наказу від 02.07.2021 №62-ОД стягнення з позивача коштів не відбувалось, а тому до прийняття наказу від 02.07.2021 №62-ОД права позивача жодним чином не порушувались. При цьому, позивач у позовній заяві також зазначає, що керівництво військової частини НОМЕР_2 запевнило позивача, що видання наказу є формальністю та є необхідним виключно для списання майна і жодних негативних наслідків для позивача вказаний наказ мати не буде.
Зі змісту наказу Військової частини НОМЕР_2 від 24.12.2019 №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна старшим лейтенантом ОСОБА_1 », колегією суддів встановлено, що за порушення вимог ст. 16, 82, 83, 85 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України», ст. 115 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», пункту 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», п. 3.1.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, п. 9 Положення про порядок, обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, начальника інженерної служби - командира інженерного взводу військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 внаслідок особистої недисциплінованості, безвідповідальності, неналежного виконання своїх функціональних обов'язків, що призвело до нестачі військового майна інженерної служби військової частини НОМЕР_3 , що закріплено за інженерною службою військової частини НОМЕР_2 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму завданої шкоди державі, а саме 83420,30 грн. (вісімдесят три тисячі чотириста двадцять гривень 30 копійок).
Враховуючи зміст наказу Військової частини НОМЕР_2 від 24.12.2019 №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна старшим лейтенантом ОСОБА_1 » та ознайомлення з ним позивача, колегія суддів зазначає, що позивач повинен був дізнатися про притягнення його до повної матеріальної відповідальності на суму завданої шкоди державі у розмірі 83420,30 грн. з моменту його ознайомлення з наказом, а тому доводи позивачу про стягнення вказаних коштів лише у 2021 як підставу для його оскарження лише у 2021 році, колегія суддів вважає неповажними.
Посилання позивача на те, що керівництво військової частини НОМЕР_2 запевнило позивача, щодо видання наказу є формальністю та є необхідним виключно для списання майна і жодних негативних наслідків для позивача вказаний наказ мати не буде, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у вказаному наказі чітко зазначено про притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності на суму завданої шкоди державі, а саме 83420,30 грн.
Інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не наведено.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 24.12.2019р. №293 «Про відшкодування збитків державі, нанесених нестачею майна лейтенантом ОСОБА_1 , прийнятого командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 .
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині наявності підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 02.07.2021р. № 62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 », прийнятого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що 02.07.2021 Військовою частиною НОМЕР_1 прийнято наказ № 62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 », яким визначено стягувати щомісяця з грошового забезпечення військовослужбовця старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової служби НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 суму завданої державі матеріальної шкоди в сумі 20% його місячного грошового забезпечення до фактичної виплати суми 81736,52 грн.
При цьому, позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із наведеним позовом 20.07.2021.
Отже, враховуючи дату оспорюваного наказу № 62-ОД , а саме 02.07.2021 та дату звернення позивача до суду - 20.07.2021, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було дотримано визначений ч.5 ст. 122 КАС України місячний строк звернення до суду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилкового дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 02.07.2021р. №62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 », прийнятого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 320 КАС України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року у справі № 480/6519/21 підлягає скасуванню в частині повернення позовної заяви ОСОБА_4 щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 02.07.2021р. № 62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 », прийнятого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду позову у вказаній частині.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 по справі №480/6519/21 скасувати в частині повернення позовної заяви ОСОБА_4 щодо позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 02.07.2021р. № 62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 », прийнятого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Адміністративну справу № № 480/6519/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів в частині позовних вимог ОСОБА_4 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 02.07.2021р. № 62-ОД «Про притягнення до повної матеріальної відповідальності старшого помічника начальника штабу - начальника стройової частини військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 », прийнятого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 направити до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 року у справі № 480/6519/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва