13 грудня 2021 р.Справа № 520/1256/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.03.21 по справі №520/1256/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Луганській області
про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У січні 2021 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області ( далі - ГУ ДПС у Харківській обл., відповідач - 1), Головне управління у Луганській області ( далі - ГУ ДПС у Луганській обл., відповідач - 2), в якому просила:
- визнати дії ГУ ДПС у Луганській обл. протиправними в частині: винесення наказу №1373 від 08.12.2020 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 проведення вказаної перевірки та складання за її результатами акту перевірки №1663/12-32/09-01/ НОМЕР_1 від 18.12.2020 «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі пальним»;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) ГУ ДПС у Харківській обл.: № 000/398/0901 від 20.01.2021 про застосування, відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), штрафу в розмірі 80000 грн. за порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, що полягало в здійсненні реалізації пального у період з 26.06.2020 по 01.10.2020 без наявності чотирьох зареєстрованих витратомірів- лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Єдиний державний реєстр);
- визнати протиправними та скасувати ППР ГУ ДПС у Харківській обл. №000/399/0901 від 20.01.2021 про застосування, відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України, штрафу в розмірі 206000 грн. за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, що полягало в не поданні електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального на акцизному складі пального №1002564.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ДПС у Луганській обл. в частині винесення наказу №1373 від 08.12.2020 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ; проведення вказаної перевірки та складання за її результатами акту перевірки №1663/12-32/09-01/ НОМЕР_2 від 18.12.2020 «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі пальним».
Визнано протиправним та скасовано ППР ГУ ДПС у Харківській обл.№000/398/0901 від 20.01.2021.
Визнано протиправним та скасовано ППР ГУ ДПС у Харківській обл. №000/399/0901 від 20.01.2021.
Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2565 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській обл., утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.
Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2565 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Луганській обл.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Харківській обл. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що зі змісту наказу від 08.12.2020 № 1373 вбачається, що підставою для проведення перевірки вказано підпункт 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, правова конструкції якого поєднує дві окремі підстави для призначення проведення фактичної перевірки, зокрема наявність та /або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства та здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а відтак призначення фактичної перевірки відповідно до даної норми не потребує наявності у контролюючого органу додаткової інформації про порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 у справі №823/17123/18 є помилковим, оскільки у постанові від 10.04.2020 у справі № 810/1394/16, на яку посилався податковий орган, Верховний Суд дійшов до протилежних висновків щодо вирішення спірних правовідносин. Зазначив, що перевіркою встановлено факт відсутні позитивного результату повірки витратомірів-лічильників, які використовуються для реалізації пального у період з 26.06.2020 по 01.10.2020, що підтверджується наданою разом з позовною заявою копією формуляру по експлуатації та повірці половороздавальних колонок: ПРК №1, ПРК № 2, ПРК №3, ПРК №4. Крім того, відповідно до акту перевірки фахівцями ГУ ДПС у Луганській обл. встановлено факти неподання документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяги пального за період з 05.04.2020 по 30.06.2020 у кількості 87 довідок та за період з 01.07.2020 у кількості 119 довідок, у загальній кількості - 206 довідок.
Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДПС у Луганській обл. подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт - 2 зазначив, що проведення фактичної перевірки, з метою реалізації функцій контролюючого органу, виділено в окрему підставу сполучником «також», який вжито у значенні «крім того», інакше значення такої підстави для проведення перевірки в нормі закону взагалі втрачає сенс. Вказав, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання. Посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 22.05.2018 у справі № 810/1394/14.
02.06.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у справі № 520/1256/21 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Луганській обл.
02.06.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківського обл. залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
11.06.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду замінено відповідача ГУ ДПС у Луганській обл. ( код ЄДРПОУ 43143746) на його правонаступника - ГУ ДПС у Луганській обл. ( код ЄДРПОУ ВП 44082150).
16.06.2021 на адресу суду від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Луганській обл., в якому позивач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
22.06.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження у справі № 520/1256/21 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській обл. після усунення недоліків.
16.07.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ГУ ДПС у Харківській обл., ГУ ДПС у Луганській обл.
23.11.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду клопотання ГУ ДПС у Луганській обл. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
08.12.2020 ГУ ДПС у Луганській обл. прийнято наказ №1373, на підставі якого посадовими особами вказаного органу проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1
18.12.2020 за результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Луганській обл. складено акт №1663 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі пальним. Згідно пункту 7 Основної частини акту перевіркою встановлено:
- факт відсутності позитивного результату повірки витратомірів-лічильників ПРК (паливороздавальні колонки), які використовуються для реалізації пального код за УКТ ЗЕД: 2710124194, 2710124512, 2710194300, 3824909710 в термін з 26.06.2020 по 01.10.2020;
- факт відсутності щоденних (крім днів, в які акцизний склад не працює) даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі за період 05.04.2020 року по 30.06.2020 року в кількості 87 довідок (26+31+30), за період 01.07.2020 по 17.12.2020 в кількості 119 довідок (20+22+23+22+20+12), загальна кількість 206 довідок.
18.12.2020 на підставі вказаного акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Харківській обл. прийнято ППР:
- №000/398/0901 від 20.01.2021 про застосування, відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України, штрафу в розмірі 80000 грн. за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 ст. 230 ПК України, що полягало в здійсненні реалізації пального у період з 26.06.2020 по 01.10.2020 без наявності чотирьох зареєстрованих витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
- №000/399/0901 від 20.01.2021 про застосування, відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України, штрафу в розмірі 206000 грн. за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, що полягало в не поданні електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального на акцизному складі пального №1002564 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 05.04.2020 по 30.06.2020 - 87 звітів, за період з 01.07.2020 по 17.12.2020 - 119 звітів.
Вважаючи дії та рішення податкових органів протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з допущення контролюючим органом процедурних порушень проведення перевірки, що має наслідком визнання протиправними та такими, що підлягають скасуванню ППР, які прийняті за результатом її проведення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіряючи на відповідність ч.2 ст.2 КАС України оскаржувані ППР колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з положеннями п.20.1.4 ч.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
За наслідком системного аналізу колегія суддів зазначає, що перевірка на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України буде правомірною за наявності наказу на призначення перевірки, який має містити визначення, яка саме інформація отримана податковим органом щодо наявних порушень з боку конкретного платника податків; відомості, коли та ким така інформація, що слугувала підставою для призначення фактичної перевірки, була надана; відомості, які є наявні докази отримання контролюючим органом такої інформації або звернення, які було зареєстровано у відповідному порядку.
Лише за наявності зазначених умов наказ буде відповідати вимогам законодавства, а перевірка на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України буде правомірною.
Колегія суддів зазначає, що призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпункті 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, повинно супроводжуватись повідомленням або інформацією про порушення платником податків законодавства у відповідній сфері правовідносин
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.09.2020 у справі №640/21536/19 та у постанові від 22.09.2021 у справі № 520/1304/20, які суд, з огляду на ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до абз.3 п. 81.1 ст. 81 ПК України, у наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції наказом ГУ ДПС у Луганській обл. від 08.12.2020 №1373 призначено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8, 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.13 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75, на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 82.3 ст.82, з урахуванням вимог п. 522 підрозділу 10 розділу XX ПК України від 01.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, а саме: Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в Україні, з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів. Термін проведення перевірки визначено не більше 10 діб з 08.12.2020.
За змістом інформації ГУ ДПС у Луганській області №118/6/12-32-09-01-12 від 14.01.2021 та додатків до неї, спірний наказ винесено на підставі доповідної записки начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Луганській обл. Кранковським В.П. №1161/12-32-09-01-07 від 07.12.2020 на ім'я начальника ГУ ДПС у Луганській області Височиної О.А. (а.с.40 т.1).
Враховуючі викладені вище правові норми та беручи до уваги зміст вказаного наказу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доповідна записка начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Луганській обл., яка міститься в матеріалах справи, не може бути обґрунтованою причиною правомірності спірного наказу, оскільки у розумінні ст. 80 ПК України, не містить конкретних порушень позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податковий орган.
Жодних інших доказів на підтвердження отримання повідомлення або інформації про порушення позивачем законодавства у спірних правовідносинах контролюючим органом до суду не надано.
Крім того, оскаржуваний наказ не містить періоду діяльності позивача, що підлягає перевірці, в порушення вимог абз.3 п. 81.1 ст. 81 ПК України
З огляду на викладене та беручи до уваги наведені вище правові норми колегія суддів визнає вірним висновок суду першої інстанції про те, що контролюючим органом не доведено наявність підстав для призначення і проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та не дотримано вимог абз. 3 п. 81.1 ст.81 ПК України відносно змісту наказу про її проведення, що свідчить про допущення податковим органом процедурних порушень проведення такої перевірки та має наслідком визнання протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскаржуваних ППР, які прийняті за її результатами.
Доводи ГУ ДПС у Харківській обл. та ГУ ДПС у Луганській обл. про те, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання, а призначення фактичної перевірки відповідно до даної норми не потребує наявності у контролюючого органу додаткової інформації про порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючого органи колегія суддів визнає помилковими та зазначає, що таке тлумачення п.п.80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України повністю нівелює необхідність існування інших, передбачених у п. 80.2. ст. 80 ПК України, підстав для проведення фактичних перевірок дотримання вимог законодавства в цій сфері.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.09.2021 у справі №640/21536/19 та у постанові від 22.09.2021 у справі № 520/1304/20, які суд, з огляду на ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Посилання представника ГУ ДПС у Луганській обл. на те, що терміном перевірки є термін, визначений ст. 102 ПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до абз.3 п.81.1 стю81 ПК України, період діяльності суб'єкта господарювання, який буде перевірятися, повинен бути обов'язково зазначений у наказі про проведення перевірки. Колегія суддів зазначає, що не дотримання даних вимог законодавства ставить платника податків у стан правової невизначеності, що є одним із елементів принципу верховенства права, та як наслідок порушує його права на захист.
Твердження ГУ ДПС у Харківській обл. про те, що посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену у постанові від 21.02.2020 у справі №823/17123/18 є помилковим, оскільки у постанові від 10.04.2020 у справі № 810/1394/16 Верховний Суд дійшов до протилежних висновків щодо вирішення спірних правовідносин, на які посилався податковий орган колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2020 у справі №823/17123/18 узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, а відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Доводи ГУ ДПС у Харківській обл. про те, що висновками проведеної перевірки встановлено факт відсутності позитивного результату повірки витратомірів-лічильників, які використовуються для реалізації пального у період з 26.06.2020 по 01.10.2020 та факти неподання документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяги пального за період з 05.04.2020 по 30.06.2020 у кількості 87 довідок та за період з 01.07.2020 у кількості 119 довідок, у загальній кількості - 206 довідок, колегія суддів визнає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних ППР, оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 призводять до відсутності правових наслідків такої, акт перевірки від 18.12.2020 №1663 не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту вчинення платником порушення, за яке оскаржуваним ППР до позивача застосовано штрафні санкції.
Посилання ГУ ДПС у Луганській обл. на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 22.05.2018 у справі № 810/1394/14, оскільки, як зазначено вище, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому застосовує до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постанові від 08.09.2021 у справі №640/21536/19 та у постанові від 22.09.2021 у справі № 520/1304/20.
Посилання ГУ ДПС у Луганській обл. на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.01.2021 у справі № 460/1239/19 колегія суддів також відхиляє, оскільки вказаною постановою кінцеве рішення у справі не прийнято, а справу №460/1239/19 направлено на новий розгляд.
Посилання представника ГУ ДПС у Харківській обл. на правомірність винесеного ППР від 20.01.2021 №000/399/0901 щодо нарахування штрафних санкцій за порушення пп.230.1.3 п.230.1 ст. 230 ПК України, так як із наданих до матеріалів справи довідок про зведені за добу, підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі пального та квитанцій про їх направлення вбачається порушення строків їх подання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дані документи не були предметом дослідження під час перевірки та не були підставою для винесення даного ППР. Згідно акту перевірки №1663/12-32/09-01/ НОМЕР_2 від 18.12.2020 вбачається встановлення факту неподання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обліку обігу пального в кількості 206 довідок.
Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року по справі №520/1256/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 23.12.2021