16 грудня 2021 р.Справа № 520/3435/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.
представник позивача Коломійцев А.Ю.
представник відповідача Гунченко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.09.21 по справі № 520/3435/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.02.2021 №0002081-2413-2030 про визначення суми податкового зобов'язання позивачу за платежем: «транспортний податок за 2021 рік» у сумі 25 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі G500, з об'ємом двигуна - 3.982 куб. см., тип пального D, 2020 року випуску. Відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.02.2021 №0002081-2413-2030, яким, на думку позивача, протиправно нараховано зобов'язання щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2021 рік у сумі 25000,00 грн. На переконання позивача, зазначений автомобіль, який перебуває у його власності не належав до об'єктів оподаткування за критерієм об'єму двигуна, а застосований контролюючим органом метод заокруглення показників не відповідає вимогам закону.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2021 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно), та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Позивач вважає, що у розміщеній на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком, міститься інформація щодо автомобілю марки марки Mersedes-Benz моделі G500 з об'ємом циліндрів двигуна 4,0 л (що арифметичній співвідносності дорівнює 4.000 куб. см).
Безпосередньо у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2021 році, автомобіль марки Mersedes-Benz моделі G500 з об'ємом двигуна - 3.982 куб. см. - відсутній.
Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції вважав правомірним застосування вказаного показника у 4,000 куб. см. до автомобіля позивача при віднесенні його до об'єктів оподаткування транспортним податком і винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач також вважає, що жодною нормою законодавства, не передбачено можливості округлювати показники об'єму двигуна для віднесення автомобіля до об'єкту оподаткування, оскільки об'єм циліндрів двигуна є однією з обов'язкових технічних характеристик автомобіля, яка безпосередньо впливає на визначення його вартості в цілях віднесення транспортного засобу до об'єкта оподаткування відповідно до пп.267.2.1п. 277.2 ст.267 ПК України.
На думку позивача, будь-які відхилення від цього значення є недопустимими та дають підстави для висновку про те, що базу оподаткування визначено неправомірно.
Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача в якому зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021 року визначена у розмірі 6 000,00 грн., а тому об'єктом оподаткування у 2021 році стали автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 2 250 000грн.
З дослідженням розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на 2021 рік - вбачається, що автомобіль MERCEDES-BENZ, модель G500, 2020 року випуску, тип пального - бензин є об'єктом оподаткування у 2021 р. так як строк експлуатації даного авто до 2 років, тобто 2021 р включно він є об'єктом оподаткування відповідно до норми ст. 267 ПКУ.
Представник відповідача вважає, що норма права, а саме: ст. 267 ПКУ чітко зазначає, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (2 250 000 грн.). Середньоринкова вартість даного транспортного засобу становить 2 739 208,36 грн, тобто більше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Окрім цього, в переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню зазначено об'єм двигуна автомобіля MERCEDES-BENZ, модель G500,2020 року випуску, об'єм 4000 cm3, а в технічному паспорті 3982куб. см, проте в даному випадку не контролюючий орган здійснює округлення показника двигуна, а Мінекономрозвитку. У наданому переліку автомобілів, що є об'єктами оподаткування, всі показники об'єму циліндрів двигуна округлено до десятих, так як 1000 куб.см. є еквівалентом 1 літру, а тому об'єм циліндрів двигуна автомобіля 3982см3 з урахуванням заокруглення до десятих, тобто дорівнює 4,0смЗ.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачеві на праві приватної власності належить транспортний засіб марки Mersedes-Benz, моделі G500, з об'ємом двигуна - 3.982 куб. см., тип пального D, 2020 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 .
Відповідачем 01.02.2021 відносно заявника було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002081-2413-2030, яким нараховано суму податкового зобов'язання за платежем: «транспортний податок за 2021 рік» у сумі 25 000,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки таке прийняте на підставі інформації, отриманої від Мінекономрозвитку, а відтак, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі по тексу - ПК України).
У силу вимог підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПК України).
Згідно з підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень) рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 265 ПК України визначено, що транспортний податок є складовою податку на майно (пункт 265.1.2).
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно пункту 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДПС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Зі змісту вказаної Методики вбачається, що повноваження та обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.
Отже, межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, у постановах від 03.04.2018 у справі №804/112/17 (№К/9901/30912/18) та від 29.01.2019 у справі №817/1262/16 (№К/9901/35455/18).
З матеріалів справи вбачається, що середньоринкова вартість автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі G500, з об'ємом двигуна - 3.982 куб.см, тип пального D, 2020 року випуску, становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного 2021 року, що підтверджується переліком легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 (звітного) року.
Доводи апеляційної скарги позивача, що об'єм двигуна його автомобіля складає саме 3.982 куб.см, а не 4 куб.см, відтак, є відмінним від таких, що зазначені у вказаному переліку, колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне.
Вимірювання робочого об'єму двигуна автомобіля може здійснюватися в кубічних сантиметрах або в літрах (1000 куб.см = 1л). За загальним правилом, якщо за одиницю виміру беруться літри, то прийнято округляти до цілого чи десяткового дробу числа.
Оскільки, при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів об'єм двигуна автомобіля вимірюється в літрах, то об'єм двигуна 3.982 куб.см становить 4 л.
Проте, визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів з врахуванням виміру об'єму двигуна в літрах, а не в кубічних сантиметрах, жодним чином не впливає на той факт, що середньоринкова вартість автомобіля позивача у 2021 році становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Отже, позивач, як власник автомобіля, середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного 2021 року, є платником транспортного податку у такий звітний період.
Пунктами 267.3 - 267.6 статті 267 ПК України (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень) передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Порядок обчислення та сплати транспортного податку визначено пунктом 267.6 статті 267 ПК України (у редакції, чинній на час прийняття оспорюваних рішень), згідно з підпунктом 267.6.1 якого обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, оскільки таке прийняте на підставі інформації, отриманої від Мінекономрозвитку, отже на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, у постанові від 17.04.2018 у справі №810/5546/15 (№К/9901/28783/18).
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 року по справі № 520/3435/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 по справі № 520/3435/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 23.12.2021 року