23 грудня 2021 р. Справа № 480/857/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, по справі № 480/857/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач, заявник) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2019 у справі № 480/857/19, в якому просила суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю послалася на невжиття відповідачем заходів щодо виконання судового рішення в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового утримання з 01.02.2019 по 21.04.2021 - по день фактичної виплати заборгованості. Враховуючи, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі №480/106/21, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, закрито провадження у справі, з підстав звернення позивача із позовом з тим самим предметом, з тих самих підстав, між тими самими сторонами, але на стадії виконання судового рішення у справі № 480/857/19, вважає, що порушене позивачем питання стосується здійснення судового контролю за виконання рішення в адміністративній справі, у зв'язку з чим просила зобов'язати Головне управлінця Пенсійного Фонду України в Сумській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 по справі №480/857/19 у задоволені клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №480/857/19 - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність оскаржуваної ухвали вимогам ч. 1-4 ст.242 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 по справі № 480/857/19, ухвалити нове судове рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного від 03.205.2019 у справі № 480/857/19, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 у справі № 480/857/19 залишається не виконаним в повному обсязі, з огляду на невиплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового утримання, яка підлягала нарахуванню з 01.02.2019 по 21.04.2021 (день фактичної виплати заборгованості). Посилаючись на приписи Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати № 2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), наполягає, що має право на отримання вказаної компенсації, у зв'язку з невиплатою належного їй грошового доходу у встановлені строки для виплати, у зв'язку з чим вважає, що встановлення судового контролю матиме на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а тому підстави для відмови у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відсутні.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за періоди з 04.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019, зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за періоди з 04.12.2018 по 31.12.2018 по довідці від 18.12.2018 № 88 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 по довідці від 29.01.2019 № 38. В задоволенні інших вимог судом було відмовлено.
Ухвалою суду від 08.09.2020 замінено боржника у виконавчому провадженні №62337384 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом по справі № 480/857/19, з Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (код ЄДРПОУ 40383837) на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013).
Ухвалою від 16.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення по адміністративній справі №480/857/19 в частині невиплати нарахованої відповідачем суми заборгованості в розмірі 17407,06 грн. після здійснення відповідного перерахунку довічного грошового утримання на виконання судового рішення.
Ухвалою від 16.12.2020 судом відмовлено у задоволенні заяви представника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 480/857/19 шляхом виплати на користь ОСОБА_1 одразу всієї суми пенсії за період 04.12.2018 по 31.01.2019 в сумі 17407,06 грн. без застосування механізму виплати перерахованої пенсії, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Вважаючи, що відповідачем не виконується рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року по справі № 480/857/19, позивач звернулася до суду із заявою в порядку ст.382 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості, з огляду на те, що сума заборгованості в розмірі 17407,06 грн була позивачу виплачена, а зобов'язань щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання з 01.02.2019 по 21.04.2021 рішенням суду для відповідача не було встановлено, судом такі обставини не досліджувалися і не були предметом розгляду даної справи та взагалі не зазначалися в судовому рішенні від 13.05.2019, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність між позивачем та відповідачем нового спору.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі “Горнсбі проти Греції” суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України. При цьому, передбачені статтею 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, зокрема подання звіту, з якого слідує, що рішення суду виконано не в повному обсязі.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12 травня 2011 року у справі “Ліпісвіцька проти України” (заява N 11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24- 27 рішення від 13 червня 2006 року у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), N 2132/02).
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Таким чином, саме невиконання судового рішення зумовлює застосування судом заходів, передбачених ст.382 КАС України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2019, зокрема, зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за періоди з 04.12.2018 по 31.12.2018 по довідці від 18.12.2018 № 88 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 по довідці від 29.01.2019 № 38.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання вказаного рішення суду здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за періоди з 04.12.2018 по 31.12.2018 по довідці від 18.12.2018 № 88 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 по довідці від 29.01.2019 № 38
Заборгованість по виплаті перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 по 31.01.2019 у розмірі 17407,06 грн ОСОБА_1 виплачено 21.04.2021, що підтверджується позивачем в заяві про встановлення судового контролю.
Розмір нарахованої відповідачем на виконання вказаного судового рішення суми заборгованості позивачем не оскаржується.
Таким чином, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 по справі № 480/857/19 відповідачем виконано в межах покладених на нього зобов'язань.
Разом з цим, позивач, наполягаючи на необхідності зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 по справі № 480/857/19, посилається на невиконання судового рішення в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового утримання з 01.02.2019 по 21.04.2021 - по день фактичної виплати заборгованості.
При цьому, предметом розгляду даної справи було питання правомірності/протиправності дій відповідача щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за відповідні періоди. Вимоги щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового утримання в позовній заяві від 07.03.2019 ОСОБА_1 заявлені не були, у зв'язку з чим у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 по справі №480/857/19 вказані обставини не досліджувались.
Таким чином ініційоване позивачем питання щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового утримання не стосується предмету розгляду даної справи, у зв'язку з чим не вчинення таких дій відповідачем не може слугувати підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 по справі №480/857/19. Між тим, питання щодо правомірності ненарахування та невиплати відповідачем вказаної компенсації може бути предметом нового спору
Посилання позивача на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду про закриття провадження від 26.02.2021 по справі № 480/106/21, залишену без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки в межах розгляду вказаної справи позивачем заявлені вимоги щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої на той час заборгованості, яка виникла внаслідок перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 по справі №480/857/19, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги направлені на виконання вказаного рішення, що і стало підставою для закриття провадження у зазначеній справі. Разом з цим вимоги щодо стягнення зазначеної компенсації, які також були заявлені позивачем в межах розгляду справи № 480/106/21, розглядались судами у сукупності з вимогами щодо стягнення вказаної заборгованості, як похідні, що дає підстави для висновку про їх нетотожність з вимогами про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати компенсації.
При цьому, станом на час подання позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 по справі №480/857/19 заборгованість по виплаті довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 була виплачена, що не заперечується позивачем.
Враховуючи, що судовим розглядом встановлено факт повного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 по справі № 480/857/19, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю у вигляді зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви, поданої позивачем в порядку ст. 382 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 по справі № 480/857/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій