21 грудня 2021 року справа №360/3520/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В., секретар судового засідання Сізонов Є.С., за участю представника відповідача - Філіпова Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року (повний текст складено 06 вересня 2021 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/3520/21 (суддя І інстанції - Чернявська Т.І.) за позовом Середи Ігоря Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому представник позивача просив: визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у антитерористичній операції, часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 перебував на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби, на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що старший прапорщик запасу ОСОБА_1 , колишній військовослужбовець Державної прикордонної служби України, проходив службу у Луганському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03 червня 2019 року № 148-ОС позивача звільнено у запас Збройних сил України та виключено зі списків особового складу частини. Станом на дату виключення зі списків особового складу частини позивач мав вислугу років у календарному обчисленні 13 років 02 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні 12 років 06 місяців 06 днів, разом 25 років 08 місяців 22 дні.
03 березня 2021 року (дата набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі об'єднаної палати суддів Касаційного адміністративного суду по адміністративній справі № 805/3923/18-а) позивачу стало відомо про наявне у нього право щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Виходячи з вищезазначеного, 08 червня 2021 року позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача з проханням підготувати та направити документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення в подальшому пенсії за вислугу років. До заяви позивачем приєднано пакет документів, визначений нормою статті 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.
Разом з тим, позивачем отримано лист-відповідь від 18 червня 2021 року № 115/О-7918-3146, яким відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заяви у нього відсутні підстави щодо підготовки та направлення документів для призначення в подальшому пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Представник позивача вважає такі дії відповідача протиправними та просив позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 360/3520/21 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії: часу проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з 28 лютого 2007 року по 07 квітня 2014 року та з 06 листопада 2018 року по 16 листопада 2018 року на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці; часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, з 07 квітня 2014 року по 30 квітня 2018 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з 01 травня 2018 року по 03 вересня 2018 року та з 04 грудня 2018 року по 29 грудня 2018 року на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Окрім того, Законом № 2262-ХІІ не передбачено, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Законом № 2262-ХІІ чітко передбачено, що пенсія за вислугу років у період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року призначається при наявності 23 календарних років та 6 місяців і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, у період з 23 листопада 2002 року по 01 квітня 2004 року проходив військову службу у Збройних Силах України, у період з 28 лютого 2007 року по 03 червня 2019 року проходив службу в Державній прикордонній службі України, що підтверджується посвідченням від 30 квітня 2015 року серії НОМЕР_1 , виданим Східним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України, військовим квитком серії НОМЕР_2 від 20 листопада 2002 року, послужним списком, витягом з наказу начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України по особовому складу від 04 вересня 2018 року № 223-ос та витягом з наказу начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03 червня 2019 року № 148-ос (арк. спр. 10, 11-17, 18, 19-28, 51, 52, 63, 65-72, 73-74, 75-88).
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 20 листопада 2002 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Збройних Силах України з 22 листопада 2002 року по 06 квітня 2004 року (арк. спр. 19-28, 65-72).
Згідно з витягом з наказу начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03 червня 2019 року № 148-ос зі старшим прапорщиком ОСОБА_1 (П-018591), інспектором прикордонної служби 1 категорії - начальника 1 мобільної групи відділення інспекторів прикордонної служби (на бойових броньованих автомобілях) 1 прикордонної застави 2 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування припинено (розірвано) контракт, звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення за підпунктом “ж” (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” у запас, без права носіння військової форми одягу, вислуга років на 03 червня 2019 року складає: календарна - 13 років 02 місяці 16 днів, пільгова - 12 років 06 місяців 06 днів, всього 25 років 08 місяців 22 дні (арк. спр. 10, 52).
Згідно з послужним списком ОСОБА_1 (арк. спр. 11-17, 75-88) періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах: з 28 лютого 2007 року по 28 січня 2008 року, з 28 січня 2008 року по 15 травня 2008 року, з 15 травня 2008 року по 13 січня 2009 року, з 13 січня 2009 року по 13 березня 2010 року, з 13 березня 2010 року по 26 квітня 2012 року, з 26 квітня 2012 року по 07 квітня 2014 року та з 06 листопада 2018 року по 16 листопада 2018 року зараховуються до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах у розрахунку один місяць служби за півтора місяці; з 07 квітня 2014 року по 13 червня 2018 року, з 13 червня 2018 року по 03 вересня 2018 року та з 04 грудня 2018 року по 29 грудня 2018 року зараховуються до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах у розрахунку один місяць служби за три місяці.
На заяву позивача про підготовку та направлення документів для призначення пенсії за вислугу років до Пенсійного фонду України з урахуванням рішення Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а Адміністрація Державної прикордонної служби України листом від 18 червня 2021 року № 115/О-7918-3146 повідомила позивача про відсутність правових підстав для підготовки документів, необхідних для призначення йому пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, і направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (арк. спр. 7-8, 9, 54, 55-89).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Нормами частин першої, п'ятої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV “Про Державну прикордонну службу України” (далі - Закон № 661-IV) передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 25 Закону № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ передбачено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ). Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту “в” статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Відповідно до абзаців першого, десятого пункту “а” частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок № 393.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
За приписами підпункту “а” пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
За приписами підпункту “в” пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяці - час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана правова позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
Окрім цього, у вищезазначеній постанові судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформувала наступні правові висновки: “В цілях Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393”.
Пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку № 3-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Пунктом 12 Порядку № 3-1 регламентовано, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. Системний аналіз викладених положень Порядку № 3-1 дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1980/16-а та у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 554/2032/17.
Судом встановлено, що вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 24 календарних років (25 років 08 місяців 22 дні, з яких 13 років 02 місяці 16 днів - календарна вислуга та 12 років 06 місяців 06 днів - вислуга років на пільгових умовах).
Ураховуючи правові висновки, наведені у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та зобов'язання відповідача у межах законодавчо визначеної компетенції вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 360/3520/21 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 360/3520/21 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
А.В. Гайдар