ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/22364/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в особі голови П. Онофрійчука, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування витягу з розпорядження №810 від 04.10.2019 року,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в особі голови П.Онофрійчука (далі - відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (далі - третя особа-1 та/або ОСОБА_2 ), Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - третя особа-2) та просить суд визнати протиправним та скасувати витяг з Розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №810 від 04.10.2019 року і стягнути на користь позивача витрати понесені по сплаті судового збору.
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем самостійно змінено графік побачень батька із сином, що був запропонований нею та третьою особою, безпідставно надавши перевагу у спілкуванні із сином батьку. Окрім цього, на переконання ОСОБА_1 третьою особою-1 надано до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації недостовірні дані щодо свого місця проживання.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третьою особою-1 надано до суду письмові пояснення по суті позовних вимог, де останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи, що позивач постійно обмежує його у спілкуванні із сином, говорить не правду, вказує неправдиві дані, у тому числі щодо подання нею графіку побачень на розгляд комісії.
Представником третьої особи-2 відношення до позову не висловлено, заяв та клопотань до суду не надходило.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.
25.07.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, в шлюбі народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.11.2018 року у справі №755/9206/18 шлюб між сторонами було розірвано.
12.08.2019 року ОСОБА_2 подано до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації заяву про призначення години спілкування із сином (вх. 103008/011/16-1684.
За наслідком розгляду поданої заяви третьої особи - 1 керуючись статтею 158 Сімейного кодексу України, Порядком провадження органами опіки і піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.09.2019 року (протокол №18) видано Розпорядження №810 від 04.10.2019 року «Про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дитини», яким визначено участь батька ОСОБА_2 у вихованні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі спілкування з малолітнім сином кожного тижня з п'ятниці після закінчення занять в школі до 17-00 години неділі. У період весняних, літніх, осінніх та зимових канікул: кожні весняні та осінні канікули непарного року, у період зимових канікул з 03 січня непарного року до закінчення зимових канікул у непарному році, у період зимових канікул з дати початку зимових канікул у непарному році до 03 січня парного року. У період літніх канікул з 16 червня по 30 червня, з 21 липня по 31 липня, з 11 серпня по 31 серпня, в разі необхідності може бути змінено за домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_4 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення, Розпорядження).
ОСОБА_1 не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно із частиною 1 статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) він визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
У відповідності до частини 2 статті 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання (ч. 1 ст. 2 СК України).
Згідно із частиною 1 статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною 1 статті 153 СК України регламентовано, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
За правилами частин 1, 2 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до положень частини 1 статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини (ч. 2 ст. 158 СК України).
Між тим, механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини визначає Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 (далі - Порядок №866).
Згідно із пунктом 3 Порядку №866 органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім'ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.
Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов'язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів: забезпечення найкращих інтересів дитини; недопущення дискримінації дітей; конфіденційності інформації про дитину.
Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).
Відповідно до пункту 73 Порядку №866 у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.
Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов'язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.
Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.
Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.
Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи (п. 74 Порядку №866).
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до наступних висновків.
По-перше, Сімейним кодексом України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
По-друге, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
По-третє, у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.
По-четверте, участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністраціє, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.
Як вже було вказано судом вище оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі витягу з протоколу №18 засідання комісії з питань захисту прав дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.09.2019 року (далі - протокол №18).
У вказаному протоколі зазначено про те, що на засіданні комісії позивач повідомила, що вона не заперечує, щоб батько спілкувався з сином, але щоб це спілкування не суперечило інтересам дитини. Заступник голови Комісії, заступник голови держадміністрації Загородня А.В. внесла пропозицію визначити години спілкування батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 , відповідно до графіку, складеного батьком. Дану пропозицію постановлено на голосування. Рішення прийнято одноголосно.
У протоколі №18 зафіксовано, що комісія вирішили визначити участь батька ОСОБА_2 у вихованні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі спілкування з малолітнім сином кожного тижня з п'ятниці після закінчення занять в школі до 17-00 години неділі. У період весняних, літніх, осінніх та зимових канікул: кожні весняні та осінні канікули непарного року, у період зимових канікул з 03 січня непарного року до закінчення зимових канікул у непарному році, у період зимових канікул з дати початку зимових канікул у непарному році до 03 січня парного року. У період літніх канікул з 16 червня по 30 червня, з 21 липня по 31 липня, з 11 серпня по 31 серпня, в разі необхідності може бути змінено за домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_4 .
В той же час, під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28.04.2021 року у справі №755/3324/20 в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком та визначення способу виховання дитини відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю та визначення способу виховання дитини задоволено частково.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено наступний порядок побачень батька ОСОБА_2 з малолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 без присутності матері ОСОБА_1 :
Кожного понеділка з 17 - 00 год. до 20 - 00 год.;
Кожної середи з 17 - 00 год. до 20 - 00 год.;
Кожної п'ятниці з 17- 00 год. до 20 - 00 год. суботи ;
Щорічно на наступний день після дня народження ОСОБА_3 з 16 - 00 до 20 - 00 години;
Щорічно влітку на оздоровлення 30 днів та половину зимових канікул.
Постановою Київського апеляційного суду від 04.08.2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - задоволено частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 квітня 2021 року - скасовано в частині визначення участі батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено, виклавши абзац 4 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Визначити способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином:
«кожного понеділка, кожної середи з 17 години до 20 години та кожної п'ятниці з 17 години до 20 години суботи без присутності матері ОСОБА_7 ( ОСОБА_1 ;
щорічно в день народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12 години до 20 години в присутності матері ОСОБА_6 ;
влітку на оздоровлення 30 днів поспіль та по половині осінніх, зимових, весняних канікул поспіль щорічно без присутності матері ОСОБА_6 ».
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що станом на час вирішення спору по суті способи участі у вихованні дитини батьками (позивачем та третьою особою-1) встановлено судовим рішенням в цивільній справі №755/3324/20.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини суд констатує, що спірним рішенням жодним чином не порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача, а відтак, на переконання суду відсутні підстави для його задоволення.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на відсутність об'єкту судового захисту.
Водночас, суд не оцінює по суті всі доводи та заперечення, якими сторони обґрунтовують свої правові позиці, оскільки останні жодним чином не випливають на вирішення спору по суті.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в особі голови П.Онофрійчука (02094, м. Київ, бульвар Праці, б. 1/1) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, вул. Краківська, б. 20) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда