ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/24650/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - позивач та/або ТОВ «ЕКО» з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - відповідач та/або Головне управління) та просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 28.11.2019 №54 паро накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»;
- відшкодувати судові витрати позивачу.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що порушення, які зафіксовані в акті та приписів відрізняються від порушень, які зафіксовані в постанові та протоколів. Окрім того, ТОВ «ЕКО» вказує, що ним виконано припис про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин від 14.11.2019 №32, що з урахуванням положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключає наявність правових підстав для застосування до нього штрафу.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, представник Головного управляння вказує, що у постанові та протоколі зафіксовано та описано порушення, які несуть реальну загрозу життю і здоров'ю людей. Окрім цього, представник відповідача вказує про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де він наполягає на задоволенні позовних вимог.
Між тим, представником Головного управління подано заперечення проти відповіді на відзив на позовну заяву, де просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа віршується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі направлення №б/н від 08.11.2019 для здійснення аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР ТОВ «ЕКО», яке розташовується за адресою: вул. Батюка, м. Охтирка, Сумська область, згідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №1002 ОД від 08.11.2019, на підставі Щорічного плану державного контролю Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини на 2019 рік, затверджений наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №965 від 27.11.2018 відповідачем проведено плановий аудит ТОВ «ЕКО», за наслідком якого складено акт №72 від 14.11.2019 (далі - акт №72) (т. 1, а.с. 29-42).
В акті №72 зафіксовано наступні порушення:
- розміщення виробничих, допоміжних та побутових приміщень потужності, не відповідає технологічним процесам. Перенесення свинячих напівтуш та іншої сировини до виробничого цеху ТОВ «ЕКО» через загальний коридор, персонал з кімнати для перевдягання, що потрапити у виробничий цех проходять через коридор, який являється брудною зоною, що є порушенням підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу II Наказу №590;
- перечення свинячих напівтуш та іншої сировини до виробничого цеху ТОВ «ЕКО» відбувається через загальний коридор. В морозильній камері зафіксовано зберігання морозива, вершкового масла, мороженої риби (в відкритій упаковці), заморожених овочів з порушенням умов товарного сусідства, зберігання в одній камері необробленої продукції та продукції готової до вживання, також в цій морозильній камері відбувається зберігання хлібних виробів з закінченням терміну споживання, що може призвести до мікробіологічного перехресного забруднення. Відсутня схема організації потоків руху не перероблених, частково перероблених та перероблених харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, в тому числі пакувальних матеріалів, персоналу, відвідувачів так, що вони не несли загрозу безпечності продуктів, що є порушенням підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу II Наказу №590;
- під час перевірки виявлено, що значна кількість мінеральної води, солодких газованих напоїв, слабоалкогольних напоїв зберігаються в коридорі на дерев'яних піддонах в притул до стін. Відсутня кімната для перевдягання працівників виробничого цеху в санітарний одяг та взуття. В морозильній камері зафіксовано зберігання морозива, вершкового масла, мороженої риби (в відкритій упаковці), заморожених овочів з порушенням умов товарного сусідства, зберігання в одній камері необробленої продукції та продукції готової до вживання впритул до стін, що свідчить про недостатній об'єм та кількість морозильних камер, що є порушенням підпунктів 2.5.4-2.5.6 пункту 2.5 розділу II Наказу №590;
- вимоги до технологічних процесів/, асортименту харчових продуктів не створені належні умови для виробничих процесів, щоб запобігти забрудненню продуктів. Може відбуватися забруднення механічне, хімічне та біологічне, що є порушенням підпункту 2.6.1 пункту 2.6 розділу II Наказу №590;
- в приміщення для зберігання кондитерських виробів стіна з гіпсокартону проламана, місцями спостерігається відшарування фарби, стеля має тріщини, на коробках з готовою продукцією пил від штукатурки. В виробничому цеху в місці де кабелі заходять в підлогу відсутнє покриття, яке дає змогу ефективно мити та дезінфікувати підлогу в цьому місці, біля дверної коробки плитка відійшла від стіни, що створює загрозу накопичення бруду та розвитку мікроорганізмів. В приміщення для зберігання рису, муки, цукру, гречки, пшона місцями на стінах відсутня плитка, в двох місцях було проведено демонтаж комунікацій, отвори в цих місцях задуті монтажною піною, яка має пористу структуру, в правому дальньому кутку між підлогою та стіною знаходиться вибоїна. Все це не дає змоги ефективно проводити миття та дезінфекцію, сприяє накопиченню бруду та розмноженню патогенних мікроорганізмів, що є порушенням підпунктів 2.6.3-2.6.6 пункту 2.6 розділу II Наказу №590, пунктів 1, 2 абзацу 2 частини 1 статті 42 Закону №771/97-ВР;
- в приміщенні для зберігання кондитерських виробів на дверях відсутній шматок фанери. В приміщенні для зберігання рису, муки, цукру, гречки, пшона двері відсутні, що є порушенням підпункту 2.6.7 пункту 2.6 розділу II Наказу №590;
- в приміщенні для зберігання кондитерських виробів та в приміщенні для зберігання рису, муки, цукру, гречки, пшона лампи розжарювання незахищені плафонами, що може призвести до попадання скла в харчовий продукт, що є порушенням підпункту 2.6.8 пункту 2.6 розділу II Наказу №590, пункту 3 абзацу 2 частини 1 статті 42 Закону №771/97-ВР;
- корпус електромеханічної м'ясорубки (в місці де контактує з харчовими продуктами) в виробничому цеху забруднений. В холодильних вітринах для зберігання твердих сирів; ковбасних виробів; соленої, в'яленої риби, червоної ікри, квашених овочів, м'яса, печінки та субпродуктів з внутрішньої сторони бічної поверхні виявлено відшарування фарби, сліди іржі, накопичення бруду безпосередньо над харчовими продуктами в т.ч. готовими тане захищеними пакуванням. В холодильний вітрині для зберігання соленої, в'яленої риби, червоної ікри та квашених овочів відсутнє розсувні дверці які захищають продукт від механічного забруднення та погіршують можливість контролювати температурний режим. В холодильний камері для зберігання твердих сирів та ковбасних виробів розсувні дверцята побиті, відсутні їх значні сегменти. Поверхня гарячого столику на якому відбувається запаювання продукції в плівку в виробничому цеху зі слідами іржі, бруду. Поверхня ваг в виробничому цеху на яких здійснюється зважування м'ясних харчових продуктів іржава, що є порушенням пункту 2.6.9, абзацу 2 підпункту 2.6.12 пункту 2.6 розділу II Наказу №590;
- не надано доказів повірки обладнання (холодильне) відповідно до вимог чинного законодавства, що є порушенням підпункту 2.6.9 пункту 2.6 розділу II наказу № 590; частини 2 статті 45 ЗУ №771/97-ВР;
- відсутня систему підтримання у належному стані необхідних для використання в технологічних процесах скляних предметів та/або предметів з дерева, а також перевірки цілісності та неушкодженості скляних виробів (в виробничому цеху використовується бактерицидна лампа також використовуються дерев'яні піддони для зберігання харчових продуктів) на момент перевірки не надано доказів періодичного огляду скляних предметів, піддонів на цілісність та неушкодженість з визначеною на основі аналізу ризиків періодичністю, що є порушенням підпункту 2.6.11 пункту 2.6 розділу II наказу №590;
- не надано доказів технічного огляду, ремонту, прибирання та дезінфекції систем водопостачання та водовідведення, що є порушенням підпункту 2.7.2 пункту 2.7 розділу II наказу № 590;
- не надано доказів проведення оцінки ризику забруднення харчових продуктів від повітря, що є порушенням підпункту 2.7.4 пункту 2.7 розділу II наказу №590;
- в приміщенні для зберігання кондитерських виробів та в приміщенні для зберігання рису, муки, цукру, гречки, пшона лампи розжарювання не захищені плафонами, що є порушенням підпункту 2.7.5 пункту 2.7 розділу II наказу №590;
- оцінку ризиків для безпечності харчових продуктів через неналежне електропостачання не проведено, коригувальні заходи не впроваджено, що є порушенням підпункту 2.7.6 пункту 2.7 розділу II наказу № 590;
- не визначено ризики, які можуть виникнути під час використання води,не розроблено і не впроваджено контрольні заходи для уникнення забруднення від використання води, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, що є порушенням підпункту 2.8.3 пункту 2.8 розділу 11 наказу №590;
- програма-передумовою щодо безпечності води відсутні, що є порушенням підпункту 2.8.4 пункту 2.8 розділу 11 наказу №590;
- оцінку можливих ризиків, які можуть виникнути внаслідок використання допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, не проведено, що є порушенням підпункту 2.8.7 пункту 2.8 розділу II наказу №590;
- контрольні заходи для уникнення негативного впливу на продукти розроблено та запроваджено, що є порушенням підпункту 2.8.8 пункту 2.8 розділу II наказу №590;
- засоби та інвентар для прибирання позначені. Інвентар для прибирання зберігається у спосіб, що не виключає загрозу перехресного забруднення. Разом зберігається інвентар для торгівельної зали та виробничого цеху. Інвентар для туалету зберігається в роздягальні, деякий не маркований. Немає окремого приміщення для зберігання та приготування дезрозчинів. В торговій залі використовувався розчин Дезмарка 300 який був приготовлений 15.10.19, що є порушенням підпункту 2.9.3 пункту2.9 розділу II наказу №590;
- відсутні приміщення для чищення, дезінфекції і зберігання робочих інструментів та обладнання, які виготовлені з нержавіючих матеріалів, легко чистяться, мають гарячу та холодну воду, що є порушенням пункту 6 абзацу 2 частини 1 статті 42 Закону України №771/97-ВР;
- частоту проведення застосовуваного оператором ринку виду прибирання, миття чи дезінфекції визначено, але оцінка ризику не проведена. Докази встановлення оператором ринку частоти прибирання, миття та дезінфекції, достатніх для підтримання поверхні у належному стані, що не призводить до забруднення харчових продуктів, не надано, що є порушенням підпункту 2.9.4 пункту 2.9 розділу II наказу №590;
- не забезпечено належний рівень кваліфікації персоналу. Персонал, який здійснює прибирання, миття та дезінфекцію, не має відповідні знання та підготовку. Процедура перевірки миття та дезинфекції не належна, виявлено бруд та відсутність миття як у складських приміщеннях (зберігання муки, овочів та ін.) так і чистота холодильних вітрин, гарячого столу, м'ясорубки, нарізки сиру, що є порушенням 2.9.5 пункту 2.9 розділу II наказу №590;
- докази того, що всі процедури прибирання, миття та дезінфекції здійснюються 3 відповідною частотою і є ефективними (візуальний огляд, лабораторний моніторинг), не надано, що є порушенням підпункту 2.9.6 пункту 2.9 розділу II наказу № 590;
- коригувальні заходи за невідповідності процесів прибирання, миття та дезінфекції не запроваджено, що є порушенням підпункт 2.9.7 пункту 2.9 розділу II наказу № 590;
- проходження працівниками потужності медичних оглядів підтверджується, але не у всіх, прострочена особиста медична книжка в одного з працівників, не надано медичну книжку стажера, що є порушенням підпункту 2.10.2 пункту 2.10 розділу II наказу № 590;
- спецодяг та взуття не закривають повністю домашній одяг. Кількість комплектів спецодягу та взуття не достатня. Процедури застосування, чистки і прання спецодягу та взуття не розроблено на підставі оцінки ризику та не впроваджено, що є порушенням підпункту 2.10.3 пункту 2.10 розділу II наказу № 590;
- інформацію про проходження навчання з питань гігієни персоналу не надано, підтвердження відповідними записами, не впроваджено, що є порушенням підпункту 2.10.4 пункту 2.10 розділу II наказу № 590; пункту 1 частини 1 статті 48 Закону України №771/97-ВР;
- Правила поведінки відвідувачів та підрядників на потужності не розроблено та не впроваджено, що є порушенням підпунктів 2.10.5, 2.10.6 пункту 2.10 розділу II наказу № 590;
- види шкідників, характерні для певного оператора ринку, не визначено. Не ведеться результативна боротьба із шкідниками, а саме - наявні павуки, що є порушенням підпункту 2.12.1 пункту 2.12 розділу II наказу № 590; пункту 4 частини 1 статті 49 Закону України №771/97-ВР;
- заходи щодо запобігання проникненню шкідників на територію потужності, у тому числі засоби профілактики та боротьби зі шкідниками, загрожують безпечності харчового продукту, а сааме розкидана отрута для гризунів в безпосередній близькості до харчових продуктів (мука, крупи) за ними не ведеться контроль під піддоном накопичилась велика кількість отрути. Двері в приміщення з вулиці не зачиняються, вентиляційні отвори не скрізь ущільнені, що є порушенням підпункту 2.12.2 пункту 2.12 розділу 11 наказу № 590;
- розкидана отрута для гризунів в безпосередній близькості до харчових продуктів (мука, крупи) за ними не ведеться контроль під піддоном накопичилась велика кількість отрути яка накопичувалась великий період часу про, що свідчить те, що деяка зацвіла, що є порушенням підпункту 2.12.4 пункту 2.12 розділу 11 наказу № 590;
- аналіз результатів контрольних заходів і впровадження ефективних профілактичних та коригувальних заходів не забезпечено. Отруйні приманки у приміщеннях, де здійснюються операції з харчовими продуктами (непереробленими, частково переробленими або переробленими), допоміжними матеріалами для переробки харчових продуктів, предметами та матеріалами, що контактують з харчовими продуктами, використовуються, що є порушенням підпункту 2.12.5 пункту 2.12 розділу II наказу № 590;
- перелік сполук, які використовуються і можуть загрожувати безпечності харчових продуктів (зокрема мийні та дезінфекційні засоби, приманки для шкідників, реагенти тощо), не надано, що є порушенням підпункту 2.13.1 пункту 2.13 розділу II наказу № 590;
- розробку та виконання правил приймання і зберігання токсичних сполук та речовин, їх облік, застосування та постачання (доставку) визначеним способом у зони використання не забезпечено, що є порушенням підпунктів 2.13.2-2.13.4 пункту 2.13 розділу II наказу № 590;
- підтвердження того що до роботи з токсичними сполуками та речовинами допускається тільки персонал, який пройшов відповідне навчання не надано. Правила безпечного поводження з токсичними сполуками та речовинами, дії у разі неправильного поводження з ними не задокументовані, та не доведені до відома персоналу, який працює з такими речовинами, що є порушенням підпункту 2.13.5 пункту 2.13 розділу II наказу № 590;
- програма-передумова системи НАССР щодо специфікації та контролю постачальників не надано, що є порушенням підпункту 2.14.1, 2.14.2 пункту 2.14 розділу II наказу № 590;
- процедури оцінювання постачальників не впровадженоналежним чином реалізовувався товар який виробляється на підприємстві яке не внесені в державний реєстр потужностей операторів ринку: арахіс смажений ваговий ТОВ «ЛАКІ НА ТС» Бориспільський район, с. Дударків; крупа ячмінна перлова №2 ТОВ «Альта-Віста» Київо-Святошинський р-н, с. Крюківщіна, що є порушенням підпункту 2.14.4 пункту 2.14 розділу II наказу № 590;
- належні умови для зберігання готових харчових допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, та інших нехарчових продуктів не забезпечено. Пакувальні матеріали зберігаються в коридорі, кабінеті директора, роздягальні. Спеції зберігаються в коридорі де не можливо контролювати температуру та вологість. Здійснюється реалізація ківі та інших фруктів та овочів в торгівельному залі за температури (яку фіксує настінний термометр) +16 °С хоча на етикетці зазначено температура зберігання не вище 4 С. В банеті де зберігаються та пропонуються до реалізації заморожені: риба,мідії, крабові палички, креветки, тісто стаціонарний термометр показує -16 С, при вимірюванні електронним термометром на місці зберігання «Морожене філе Філе минтая,без шкіри» (умови зберігання якої згідно інформації зазначеної на етикетці -18 С. та нижче) температура складала 10,3 °С. Також в цій же вітрині зберігаються «Мідії варено-морожені» умови зберігання яких не вище -18 С. В холодильній вітрині для реалізації в'яленої, солоної риби, червоної ікри та квашених овочів зберігається «Оселедець атлантичний, слабосолений, нерозроблений» умови зберігання якого від 0 С до +5 С згідно даних електричного термометра зафіксована температура +6,5 С і зберігається не повністю подружений в тузлук, що є порушенням підпункту 2.9.5 пункту 2.9 розділу II наказу № 590;
- приміщення не мають достатню площу та для забезпечення умов зберігання, а саме відсутні умови для зберігання муки та круп (відсутні двері), в одному холодильнику зберігаються риба сира, масло, протермінований хліб та ін., що є порушенням підпункту 2.15.2 пункту 2.15 розділу II наказу № 590;
- інгредієнти (спеції), які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, які не гарантують їх належне зберігання (металева - шафа яка вільно відкривається та розташована в загальному коридорі) контроль температури та вологості не здійснюється, регулювати не має можливості, що є порушенням пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України №771/97-ВР;
- потужність не має належних приміщення для окремого зберігання перероблених харчових продуктів від не перероблених (спільне зберігання масла, морозива, риби сирої та ін.), що є порушенням пункт 6 частини 1 статті 49 Закону України №771/97-ВР;
- докази відповідності встановленим нормам параметрів технологічних процесів при виробництві куриці гриль не надано, що є порушенням підпункту 2.16.1 пункту 2.16 розділу II наказу № 590;
- процедури контролю за непридатними (невідповідними) харчовими продуктами, включно з використанням за певних умов чи для інших цілей, не розроблено. Поводження з усіма непридатними (невідповідними) харчовими продуктами та їх видалення здійснюються з порушенням на прилавку проводилась биті, забруднені послідом яйця ТОВ «Крупецький комбікормовий завод», що є порушенням підпунктів 2.16.2, 2.16.4 пункту 2.16 розділу II наказу № 590;
- коригувань дії на випадок, якщо непридбані (невідповідні) продукти негативно впливають на безпечність харчових продуктів не надано, що є порушенням пункту 2.16.5 пункту 2.16 розділу II наказу № 590;
Тут і надалі порушення.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин від 14.11.2019 №32, яким зобов'язано ТОВ «ЕКО» в строк до 20.11.2019, 15.12.2019, 20.02.2020 надати повідомлення про виконання цього припису (далі - припис) (т. 1, а.с. 43-47).
Також відповідачем 14.11.2019 складено протокол №23 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми (т. 1, а.с. 48-55) (далі - протокол).
Як свідчать матеріали справи ТОВ «ЕКО» надано пояснення вих. №81/777юв від 20.11.2019 щодо виконання припису (т. 1, а.с. 56),Ю які скеровані Головному управлінню засобами поштового зв'язку 20.11.2019.
Надалі, за порушення ТОВ «ЕКО» пунктів 1, 2 абзацу 2 частини 1 статті 42, пункту 3 абзацу 2 частини 1 статті 49, пункту 3 частини 1 статті 49, пункту 1 частини 1 статті 48, пункту 3 частини 1 статті 49, пунктів 2, 3, 6 частини 1 статті 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» №771/97-ВР, підпунктів 2.6.3-2.6.6, 2.6.8 пункту 2.6, підпункту 2.10.2 пункту 2.10, підпункту 2.13.4 пункту 2.13, підпункту 2.15.1 пункту 2.15 розділу II наказ Міністерства аграрної політики і продовольства України №590 = від 01.10.2012 «Про затвердження Вимог що до розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечності харчових продуктів (НАССР), керуючись пунктом 1 частини 1 статті 65, статтею 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області прийнято постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 28.11.2019 №54, якою накладено на ТОВ «ЕКО» штраф у розмірі 41 730,00 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення, постанова) (т. 1, а.с. 59-62).
Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначає Закон України «Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII).
У відповідності до пунктів 9, 20 частини 1 статті 1 Закону № 2042-VIII державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України; компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини. Термін "компетентний орган" для іншої країни означає відповідний орган цієї країни, якому надано повноваження щодо організації та здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин;
Законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 2 Закону № 2042-VIII).
Частиною 1 статті 3 Закону № 2042-VIII регламентовано, що дія Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об'єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю побічних продуктів тваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, з метою їх перевірки на відповідність законодавству про побічні продукти тваринного походження. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють органічне виробництво та/або обіг органічної продукції, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавству у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції; аудит - систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов'язані з нею результати запланованим заходам і чи такі заходи впроваджені результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети; система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - НАССР) - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону № 2042-VIII до органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать: 1) Кабінет Міністрів України; 2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини; 3) компетентний орган.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2042-VIII компетентний орган у сфері державного контролю: 1) організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України; 2) розробляє та виконує довгостроковий план державного контролю, щороку звітує Кабінету Міністрів України про стан його виконання; 3) розробляє та виконує план дій за надзвичайних обставин, пов'язаних із харчовими продуктами та/або кормами (далі - план дій за надзвичайних обставин); 4) затверджує щорічний план державного контролю та щорічний план державного моніторингу; 5) забезпечує проведення передзабійного та післязабійного огляду тварин на відповідних потужностях, а також післязабійного огляду тварин, забитих на полюванні; 6) здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР; 7) надає особам, визначеним цим Законом, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, контролює правомірність та ефективність їхньої діяльності, позбавляє таких повноважень за наявності підстав, визначених законодавством, а також веде облік та оприлюднює відомості про уповноважених осіб на офіційному веб-сайті; 8) забезпечує правомірність та ефективність діяльності своїх структурних підрозділів, територіальних органів та їх посадових осіб; 9) встановлює у щорічному плані державного контролю періодичність інспектування, аудиту, відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) щодо кожної потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів; 10) затверджує в порядку, визначеному законодавством, періодичність документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України; 11) залучає у разі необхідності до здійснення державного контролю правоохоронні органи в рамках наданих їм законом повноважень; 12) вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом; 13) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
За правилами частин 2-4 статті 7 Закону № 2042-VIII систему компетентного органу складають компетентний орган, його територіальні органи, а також державні установи, підприємства та організації, підпорядковані компетентному органу.
Територіальні органи виконують повноваження компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Керівник компетентного органу покладає виконання повноважень головного державного інспектора та головного державного ветеринарного інспектора на керівника територіального органу або його заступників, за умови їх відповідності вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора.
Керівник компетентного органу виконує повноваження Головного державного інспектора України та Головного державного ветеринарного інспектора України, за умови відповідності його вимогам, встановленим цим Законом відповідно до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора. У разі невідповідності керівника компетентного органу зазначеним вимогам він покладає виконання повноважень Головного державного інспектора України та Головного державного ветеринарного інспектора України на своїх заступників або керівників структурних підрозділів компетентного органу, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом до державного інспектора та державного ветеринарного інспектора.
Згідно із частиною 1 статті 17 Закону № 2042-VIII державний контроль здійснюється за принципами: 1) пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини перед будь-якими іншими інтересами та цілями у сфері господарської діяльності; 2) рівності прав і законних інтересів усіх операторів ринку; 3) гарантування прав та законних інтересів кожного оператора ринку; 4) об'єктивності та неупередженості здійснення державного контролю; 5) законності; 6) відкритості, прозорості, плановості та системності державного контролю; 7) неприпустимості дублювання заходів державного контролю між компетентним органом, його територіальними органами, державними установами, підприємствами та організаціями, підпорядкованими компетентному органу, органами виконавчої влади та уповноваженими особами; 8) презумпції правомірності діяльності оператора ринку, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або норми одного нормативно-правового акта допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків оператора ринку та/або повноважень компетентного органу, інших осіб, що здійснюють державний контроль; 9) орієнтованості державного контролю на запобігання порушенням законодавства; 10) недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення операторів ринку до відповідальності або застосування примусових заходів; 11) оцінки ризиків та доцільності; 12) дотримання умов міжнародних договорів України.
Заходи державного контролю здійснюються без попередження (повідомлення) оператора ринку, крім аудиту та інших випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) оператора ринку, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та/або відправленням електронної пошти на відповідну адресу оператора ринку, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або вручається особисто під розписку керівнику чи представнику оператора ринку (ч. 3 ст. 18 Закону № 2042-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 19 Закону № 2042-VIII аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі: 1) документації; 2) ведення записів; 3) процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів; 4) системи внутрішнього контролю оператора ринку; 5) коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей; 6) кваліфікації персоналу.
Результати аудиту обов'язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю.
Одна й та сама особа не має права двічі поспіль здійснювати аудит на одній і тій самій потужності.
Згідно із частиною 1 статті 20 Закону № 2042-VIII компетентний орган зобов'язаний забезпечити прозорість заходів, які він здійснює у рамках державного контролю.
Між тим, з метою забезпечення прозорості компетентний орган вживає таких заходів разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо небезпечності харчових продуктів та/або кормів негайно оприлюднює, у тому числі на своєму офіційному веб-сайті, інформацію про вид, назву, передбачувану територію обігу харчових продуктів та/або кормів, які становлять загрозу для здоров'я людини та/або тварини, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати такі харчові продукти та/або корми та встановити походження, ступінь і характер відповідної загрози. Компетентний орган також оприлюднює інформацію про вжиті та заплановані ним заходи щодо запобігання, зменшення та усунення такого ризику (п. 2 ч. 2 ст. 20 Закону № 2042-VIII).
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 №209, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.05.2017 за №604/30472 затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Положення), у відповідності до якого Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.
Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань.
Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва.
Відповідно до пунктів 2, 3 Положення Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами міністерств, дорученнями Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Згідно із підпунктом 13 пункту 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого вживає у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом; у межах повноважень, передбачених законом, складає протоколи та розглядає справи про порушення законодавства у відповідній сфері; здійснює інші повноваження, визначені законами України.
Відповідно до підпунктів 10, 11, 12, 22 пункту 6 Положення Головне управління має право: здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; вимагати відповідно до закону від суб'єктів господарювання усунення виявлених порушень; вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно із законом; складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом.
Аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, який уповноважений здійснювати аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідні справи та притягати до відповідальності суб'єктів господарювання шляхом накладення штрафів.
У свою чергу, статтею 66 Закону № 2042-VIII регламентовано порядок провадження у справах про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми.
Так, провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті.
Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.
У протоколі зазначаються: 1) дата і місце його складення; 2) посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; 3) відомості про особу, щодо якої складено протокол (найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання фізичної особи - підприємця, адреса відповідної потужності, контактні дані); 4) місце, час вчинення і суть вчиненого порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми; 5) посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті, пункту, її частини чи абзацу), яке було порушено особою, щодо якої складено протокол; 6) посилання на акт державного контролю та інші докази, якими підтверджується вчинення порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми особою, щодо якої складено протокол; 7) прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання, контактні дані свідків та/або потерпілих та їхні пояснення (за наявності); 8) пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень; інші відомості, що сприяють всебічному та об'єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності).
Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.
Особа, щодо якої складено протокол, або її представник має право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, своє пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх особистим підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їхніми підписами.
Протокол складається у двох примірниках та підписується особою, яка його склала. Один примірник протоколу вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол, або її представникові, а другий - зберігається у компетентному органі або його територіальному органі. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу в ньому робиться відповідний запис, і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У разі ненадання особою, щодо якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання) протокол надсилається за відповідною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
Справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори.
Справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.
Час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.
Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особа, щодо якої складено протокол, має право ознайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі.
Справа не може бути розпочата, а розпочата справа підлягає закриттю у разі: 1) відсутності події або складу порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми; 2) втрати чинності положенням закону, яким встановлено відповідальність за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми; 3) закінчення визначеного законом строку, протягом якого може бути накладено штраф; 4) наявності за тим самим фактом порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми постанови про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи, винесеної щодо тієї самої особи; 5) державної реєстрації припинення у результаті ліквідації юридичної особи, щодо якої складено протокол; 6) смерті фізичної особи - підприємця, щодо якої складено протокол.
За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи.
Постанова у справі має містити: 1) прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову; 2) дату і місце розгляду справи; 3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності); 4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують; 5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи; 6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення; 7) прийняте у справі рішення.
Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення, зокрема за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи слідує, що позивач вказує на те, що порушення, які описані в протоколі та спірній постанові відрізняються від тих, які встановлені в акті №72 та приписів.
У той же час, як пояснив відповідач у протоколі та постанові ним вказано порушення, які безпосередньо становлять загрозу життю і здоров'ю.
Проаналізувавши доводи стороні суд вважає, що наведені розбіжності, на які посилається ТОВ «ЕКО» не може бути самостійною підставою для скасування оскарженого рішення та не свідчить про недопущення ним відповідних порушень. Більше того, суд наголошує, що позивач не заперечував щодо допущення ним порушень, які зафіксовані у приписі та акті, що у тому числі підтверджено обставинами вчинення ним дій щодо виконання вимог припису Головного управління.
В межах даної адміністративної справи суд не оцінює наявність/відсутність порушень як таких, оскільки ТОВ «ЕКО» щодо їх допущення не заперечував.
Що ж стосується посилання позивача на обставини виконання вимог припису, які підстави для не застосування штрафу слід вказати на наступне.
Згідно із пунктом 19 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень Закону № 2042-VIII є відмінним від порушення, за яке на ТОВ «ЕКО» накладено штраф спірною постановою.
Окрім того, суд враховує, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до частини 11 статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Між тим, статтею 2 Закону № 877-V встановлено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.
Отже, аналізуючи наведене суд приходить до висновку, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи забезпечують дотримання вимог Закону № 877-V виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону. У свою чергу, дотримання вимог частини 11 статті 7 Закону № 877-V не покладено на Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи.
У зв'язку із наведеним застосуванню до спірних правовідносин положення частини 11 статті 7 Закону № 877-V, а всі доводи ТОВ «ЕКО» в цій частині, як підстави для задоволення позовних вимог суд відхиляє.
Окрім цього, судом під час розгляду справи відхиляються посилання позивача на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що всі документи, що були складені Головним управлінням/, у зв'язку із відмовою ТОВ «ЕКО» у їх отриманні скеровані йому засобами поштового зв'язку та отримані ним 19.11.2019 (лист ПАТ «Укрпошта» від 11.12.2019 №33-Л-19179).
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що Головним управлінням дотримано вимоги статті 66 Закону № 2042-VIII, а відсутність позивача при розгляді справи, за наявності обставини його належного повідомлення не перешкоджало розгляду справи за відсутності останнього.
Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що відповідач при прийняття спірної постанови діяв в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат про які просить позивач.
Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (03039, м. Київ, пр.-т Науки, б. 8, код ЄДРПОУ 32104254; поштова адреса: 03049, м. Київ, вул. Івана Огієнка, б. 15-А) до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (40021, м. Суми, вул. Гамалія, б. 2, код ЄДРПОУ 40356714) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда