ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 грудня 2021 року м. Київ № 640/31963/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись в порядку спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін із заявою представника відповідача про відвід судді в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 №0018894204, №0018864204, від 08.01.2020 №0000194204, від 19.02.2020 №009853306,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 №0018894204, №0018864204 від 08.01.2020 №0000194204, від 19.02.2020 №009853306.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви, зокрема, надав суду обгрунтування щодо строків звернення з відповідним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2021 поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом у справі №640/31963/21, прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/31963/21 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 16.12.2021 від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Іщука І.О., відповідно до якої останній вважає, що суддя Іщук І.О. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акта перевірки від 03.10.2019 №196/26-15-42-04-30/ НОМЕР_1 , який був доказом та який було досліджено судом при вирішенні справи №640/7379/20 (суддя Іщук І.О.), за наслідками розгляду якої прийнято рішення від 17.05.20021 щодо часткового задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .
Таким чином відповідач вважає, що докази (акт перевірки від 03.10.2019 №196/26-15-42-04-30/ НОМЕР_1 ), на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, як у справі №640/7379/20 так і у справі №640/31963/21, є ідентичними.
На думку представника відповідача, мають місце обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Іщука І.О. під час розгляду справи №640/31963/21.
Так, статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Також суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя (колегія суддів) не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.
Ознайомившись з доводами заявника (відповідача), викладеними у заяві про відвід судді Іщука І.О. від розгляду даної справи, суддя дійшов до висновку, що викладені доводи є доволі гіпотетичними, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, не підтверджуються фактичними даними.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2021 у справі №640/7379/20 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано: податкові повідомлення-рішення від 29.11.2019 №0091294204, №0091304204, №0091314204, №0091364204, №0091384204, №0091394204, №0091404204, №0091474204; рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 29.11.2019 №0091454204; рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності від 29.11.2019 №0091424204; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.11.2019 №Ф-122, від 29.11.2019 №Ф-121; рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про застосування санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.11.2019 №0091584204; рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про застосування санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 29.11.2019 №0091504204.
Вказані рішення контролюючого органу були прийняті на підставі акта перевірки від 03.10.2019 №196/26-15-42-04-30/2522019833, який став підставою також для прийняття податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження у цій справі.
Рішення від 17.05.2021 у справі №640/7379/20 набрало законної сили.
При цьому, податкові повідомлення-рішення від 04.03.2020 №0018894204, №0018864204 від 08.01.2020 №0000194204, від 19.02.2020 №009853306, які є предметом оскарження у цій справі, прийняті не за наслідками розгляду справи №640/7379/20.
Суд констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
Мотиви, наведені представником позивача в заяві про відвід судді Іщука І.О. не дають підстав для застосування відводу судді, оскільки, такі твердження жодним чином не свідчать про можливу упередженість та некомпетентність судді при розгляді даної справи, та не є підставою для його відводу, як це визначено статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставин, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи також не встановлено.
Окрім того, відповідно до правових позицій, висловлених Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.102018 (справа №9901/673/18) не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Відвід по суті заявлений з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді.
При цьому, порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України , зокрема, частиною четвертою вказаної норми встановлено, що суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність передати дану справу у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву представника відповідача про відвід судді Іщука І.О. визнати необґрунтованою.
2. Передати матеріали справи №640/31963/21 у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді Іщука І.О.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Іщук І.О.