Рішення від 16.12.2021 по справі 640/27427/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Київ № 640/27427/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до1. Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 2. Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради

про визнання протиправними та скасування рішеньь, зобов'язання вчинити дії

позивач, Котлубовська І.В. ;

відповідач 1, Попович В.І.;

відповідач 2, Шешурак Н.В. ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рекламне агентство «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.09.2021 р. №1289 в частині пп.1.1-1.9. та №1291 в частині пп.2.12-2.13, а саме відмови Рекламному агентству «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в продовженні строків дії дозволів та зобов'язати Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, продовжити Рекламному агентству «Стар» у формі товариствам обмеженою відповідальністю строк дії Дозволів на розміщення зовнішньої реклами на 5 (п'ять) років:

- дозволу №01/2/03-03-301, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Надрічна (біля супермаркету «Велес»);

- дозволу №01/2/03-03-302, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Євгена Коновальця, 130 (біля обласної дитячої лікарні);

- дозволу №01/2/03-03-303, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Євгена Коновальця, 130 (продуктовий ринок);

- дозволу №01/2/03-03-322, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Гната Хоткевича, 76;

- дозволу №01/2/03-03-326, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Івана Павла ІІ, 18 (магазин «Крона»);

- дозволу №01/2/03-03-327, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Гната Хоткевича, 48 (магазин «Дарницький»);

- дозволу №01/2/03-03-342, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Тролейбусна, 4;

- дозволу №01/2/03-03-362, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Галицька (міст, права сторона);

- дозволу №01/2/03-03-363, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Галицька (міст, ліва сторона);

- дозволу №01/2/03-10-122, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Грушевського, 6;

- дозволу №01/2/03-10-161, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Галицька, 145 (IV).

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №774 від 27.05.2021 р. в частині пп.2.10-2.11, а саме відмови Рекламному агентству «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у видачі дозволів та зобов'язати Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, видати Рекламному агентству «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю Дозволи на розміщення зовнішньої реклами строком на 5 (п'ять) років за адресами:

- вул. Тролейбусна (навпроти магазину «Фаворит» біля гуртожитку);

- Набережній ім. В. Стефаника, 28.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідачі проти позову заперечують про що надали до матеріалів справи відповідні письмові відзиви.

Зокрема, доводи відповідача-1 зводяться до того, що оскаржувані рішення відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийнято більшістю голосів. Таким чином, дані рішення було прийнято у порядок і спосіб, визначений чинним законодавством, а саме на засіданні виконавчого комітету більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету та в межах наданої компетенції.

Доводи відповідача-2 зводяться до того, що станом на 01.09.2021 у РА «Стар» у формі ТзОВ існувала заборгованість в сумі 35,9 тис. грн за тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, внаслідок чого підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Управлінням архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради (назву в подальшому змінено на Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради без зміни коду ЄДРПОУ), на підставі рішень Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03.09.2020 №934, оформлено Рекламному агентству «Стар» у формі ТзОВ наступні дозволи на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, а саме:

- № 01/2/03-03-301, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Надрічна (біля супермаркету «Велес»), строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-03-302, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Євгена Коновальця, 130 (біля обласної дитячої лікарні), строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-03-303, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Євгена Коновальця, 130 (продуктовий ринок), строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-03-322, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Гната Хоткевича, 76, строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-03-326, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Івана Павла ІІ, 18 (магазин «Крона»), строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-03-327, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Гната Хоткевича, 48 (магазин «Дарницький»), строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-03-342, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Тролейбусна, 4, строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-03-362, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Галицька (міст, права сторона), строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-03-363, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Галицька (міст, ліва сторона), строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021.

- № 01/2/03-10-122, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Грушевського, 6, строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021;

- № 01/2/03-10-161, адреса в м. Івано-Франківськ: вул. Галицька, 145 (IV), строком дії з 03.09.2020 по 03.09.2021.

Маючи намір подальшого здійснення господарської діяльності із використанням об'єктів зовнішньої реклами на підставі зазначених вище дозволів, Позивач звернувся через ЦНАП до Департаменту містобудування із заявами від 30.07.2021 про продовження строку дії дозволів.

За фактом реєстрації вказаних заяв ЦНАП було сформовано талони про реєстрацію адміністративної послуги «Продовження дії дозволу на розміщення об'єкту зовнішньої реклами» №№574813, 574779, 574757, 574817, 574786, 574760, 574775, 574764, 574769, 574794, 574791 з терміном виконання до 09.08.2021 р. (а.с.36-39 том 1).

Як вбачається зі змісту Талонів про реєстрацію адміністративної послуги, до заяв встановленого взірця про продовження строку дозволів, позивачем було додано примірники дозволів та копію довіреності.

Рішеннями Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.09.2021 р. №1289 в частині пп.1.1-1.9. (а.с.102-104 том 1) та №1291 в частині пп.2.12-2.13 (а.с.130-132 том 1), відмовлено Рекламному агентству «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в продовженні строків дії дозволів.

Відповідно до вказаних рішень, вони прийняті на підставі ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про рекламу», відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами на території Івано-Франківської міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 08.10.2019 p. № 1194 (зі змінами відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради від 15.07.2020 p. № 754, від 03.09.2020 p. № 941 та від 22.12.2020 p. № 1390.

Крім того, маючи намір розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Івано-Франківську позивач звернувся через ЦНАП до відповідача із заявами про видачу документів дозвільного характеру за адресами: вул. Тролейбусна (навпроти магазину «Фаворит» біля гуртожитку; Набережна ім. В. Стефаника, 28.

За фактом реєстрації вказаних заяв, ЦНАП було сформовано талони про реєстрацію адміністративної послуги №502319 від 23.12.2020 р. з терміном виконання до 12.01.2021 р. та №500671 від 17.12.2020 р. з терміном виконання до 21.12.2020 p.

Як вбачається зі змісту даних Талонів про реєстрацію адміністративної послуги, для отримання дозволу на розміщення об'єкту зовнішньої реклами позивачем було надано: заяву із доданими фотокарткою місця розташування рекламного засобу (розміром не менш як 6*9 см.), ескізом рекламного засобу з конструктивним рішенням спеціальної конструкції; виписку з ЄДР; витяг з протоколу ради з питань реклами (для укладення договору на час встановлення пріоритету).

Рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.05.2021 р. №774 «Про надання дозволів на розміщення рекламних конструкцій» в частині п.п.2.10 відмовлено у наданні дозволу терміном на 5 років суб'єкту господарювання Рекламному агентству «Стар» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю для розміщення на вул. Тролейбусній, 4 рекламної конструкції типу «щит одноплощинний, двухсторонній окремостоячий», розміром 3,0*6,0 м.

Цим же Рішенням в частині п.п.2.11 відмовлено у наданні дозволу терміном на 5 років суб'єкту господарювання Рекламному агентству «Стар» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю для розміщення на набережній ім. В. Стефаника, 28 рекламної конструкції типу «щит одноплощинний, двухсторонній окремостоячий», розміром 3,0*6,0 м.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Статтею 52 Закону України, на яку міститься посилання в оскаржуваних рішенням, визначено повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Так, виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

У той же час, ст.16 Закону України «Про рекламу» врегульовано правовідносини у сфері зовнішньої реклами, зокрема, передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що спірні правовідносини регулюються безпосередньо Порядком розміщення зовнішньої реклами на території Івано-Франківської міської територіальної громади, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 08.10.2019 p. № 1194 (зі змінами відповідно до рішень виконавчого комітету міської ради від 15.07.2020 p. № 754, від 03.09.2020 p. № 941 та від 22.12.2020 p. № 1390), надалі - Порядок, оскільки наведена норма ст.16 Закону України «Про рекламу» є бланкетною з точки зору рівня визначеності її змісту, натомість ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питань реклами не врегульовує взагалі.

За визначенням, наведеним у п.6 Порядку, робочий орган - управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради, уповноважене Івано-Франківською міською радою на здійснення функцій у сфері регулювання діяльності з розміщення ЗР відповідно до цього Порядку.

Як вже зазначалось, правонаступником Управлінням архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради є Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, що підтверджується відомостями ЄДР.

Відповідно до п. 4.3 «Продовження дії дозволу» Порядку, визначено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається через Центр надання адміністративних послуг Робочому органу Розповсюджувачем з примірником дозволу не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додається письмова згода власника або уповноваженої ним особи про продовження дозволу у місці розташування рекламної конструкції.

Робочий орган протягом двох робочих днів з дати одержання документації подає виконавчому органу міської ради пропозиції та проєкт відповідного рішення.

Виконавчий орган міської ради протягом одного робочого дня з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про продовження дозволу або про відмову у його наданні.

Дозвіл або відмова у його видачі видається не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У продовженні дії дозволу може бути відмовлено, якщо у заявника:

існує заборгованість з оплати за тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності Івано-Франківської міської об'єднаної територіальної громади;

у випадку відсутності рівноцінного місця та недосягнення згоди між Робочим органом та Розповсюджувача у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, будівництва або проведення ремонтних робіт інженерних мереж на місці розташування ОЗР;

зафіксовані згідно цього Порядку самовільно встановлені ОЗР.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Як встановлено судом та не було заперечено відповідачами, позивачем у відповідності до вимог п.4.3 Порядку подано через ЦНАП відповідачу-2 заяви про продовження строку дії дозволів із примірниками відповідних дозволів не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу.

Згода власника або уповноваженої ним особи про продовження дозволу у місці розташування рекламної конструкції, не подавалась за відсутності в рамках спірних правовідносин такого власника.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позивачем виконано всі залежні від нього та законодавчо передбачені дії з метою продовження строку дії дозволів.

Незважаючи на те, що відповідно до п.4.3 Порядку, робочий орган протягом двох робочих днів з дати одержання документації подає виконавчому органу міської ради пропозиції та проект відповідного рішення, відповідачем до матеріалів справи не було надано таких пропозицій та проекту.

У той же час, оскаржувані рішення відповідача-1 в частині, що стосується позивача, не містять жодного обґрунтування причин / підстав відмови позивачу в продовженні строку дії дозволів.

Слід зазначити, що в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України Законодавцем передбачено вимоги до рішення суб'єкта владних повноважень, серед яких: використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтованість, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В рамках спірних правовідносин відповідач-1 не наділений безмежними повноваженнями на відмову в продовженні строку дії дозволу на рекламу із будь яких обраних на власний розсуд підстав, а має повноваження на прийняття такого рішення виключно за наявності трьох підстав, що вказані в п.4.3 Порядку.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва вимушений констатувати помилковість покликань представника відповідача-1 на саму собі правомірність оскаржуваних рішень виключно через те, що за них проголосували більшість депутатів, оскільки така правова позиція представника суперечить виключному переліку підстав для відмови в продовженні строку дії дозволів на розміщення реклами, які затверджені рішенням того ж Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15.07.2020 №754.

Відтак, оскільки оскаржувані рішення про відмову в продовженні строку дії дозволів є необґрунтованими, суд приходить до висновку про їх протиправність та наявність підстав для скасування.

Посилання відповідачів на наявність у позивача заборгованості судом відхиляються, оскільки матеріали справи не містять в собі доказів відмови позивачу у продовженні строку дії дозволу з цієї підстави.

Посилання відповідачів на листи Фінансово управління Івано-Франківської міської ради від 26.10.2021 та від 17.11.2021 (а.с.154 том 1, а.с.247 том 1) про те, що станом на 01.09.2021 позивач має заборгованість за тимчасове користування місцями розміщення реклами, судом відхиляються, оскільки: 1) дані листи містять суперечності в сумах заборгованості станом на одну і ту саму дату - 01.09.2021; 2) не містять переліку місць розміщення реклами за якими ніби-то рахується заборгованість, при тому що позивач має 11 дозволів на рекламу, а отже, навіть у випадку наявності заборгованості по конкретному місцю розміщення реклами, відмова у продовженні всіх інших дозволів не є пропорційною; 3) вказані листи фізично не існували як на дати звернення позивача з відповідними заявами, так і станом на дати прийняття оскаржуваних рішень про відмову в продовженні строку дії дозволів, внаслідок чого не можуть використовуватись відповідачем-1 в обґрунтування оскаржуваних рішень.

Будь-яких належних і допустимих доказів наявності у позивача заборгованості станом на дати виникнення спірних правовідносин до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не надано.

Стосовно рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.05.2021 р. №774 в оскаржуваній частині, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Так, п.4.2 Порядку визначено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення ЗР здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Дозвіл або відмова у його видачі видається з врахуванням вимог Регламенту виконавчого комітету міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 01.12.2015 р. № 5 «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету, виконавчих органів Івано-Франківської міської ради».

Для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву встановленого зразка, до якої додаються: фотокартка місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу або комп'ютерний макет майбутнього вигляду рекламного засобу на місці його розташування; ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням спеціальної конструкції (3 примірники додатку до дозволу).

Робочий орган протягом двох робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу за формою згідно з додатком 3.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу, робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

Як вже зазначалось, для отримання дозволу на розміщення об'єкту зовнішньої реклами позивачем було надано: заяви із доданими фотокарткою місця розташування рекламного засобу (розміром не менш як 6*9 см.), ескізом рекламного засобу з конструктивним рішенням спеціальної конструкції; виписку з ЄДР; витяг з протоколу ради з питань реклами (для укладення договору на час встановлення пріоритету) (а.с.83-87 том 1).

Таким чином, позивачем в повній мірі, як і у випадку з продовженням дозволів, було подано суб'єкту владних повноважень вичерпний перелік документів, які законодавчо передбачені для отримання дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами.

Однак, як і у випадку з рішеннями №1289 і №1291, рішення №774 від 27.05.2021 не містить жодного обґрунтування причин / підстав відмови позивачу у видачі дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами.

Єдиною обставиною, на яку посилається відповідач-2 у наданих відзиві (а.с.149 том 1) є наявність у позивача заборгованості, оцінка чому натомість вже надана судом вище. Відзив відповідача-1 (а.с.121-123 том 1) взагалі не містить в собі обґрунтування відмови позивачу у видачі відповідних дозволів.

За таких обставин, оскільки рішення №774 від 27.05.2021 в частині, що стосується позивача, не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність його скасування через протиправність, адже суб'єктом владних повноважень не доведено наявності правових підстав для відмови позивачу у видачі документів дозвільного характеру.

Визначаючись із належністю способу захисту порушеного права в частині зобов'язання відповідачів вчинити дії, суд приходить до наступних висновків.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що принцип «належного урядування» має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу «належного урядування» забезпечує прийняття суб'єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип «належного урядування» підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Відповідно до правової позиції, висловленої ЄСПЛ в Рішенні по Справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04): Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі», п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі», п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії», п. 38).

Частинами 1, 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Сукупність встановлених під час розгляду справи обставин, з урахуванням сталої судової практики ЄСПЛ, свідчить на користь того, що виключно внаслідок неправомірних та необґрунтованих дій відповідача-1, які полягали у прийнятті необґрунтованих рішень, позивач відповідно був позбавлений гарантованого права на вільне володіння власним майном, при цьому не вчиняючи жодних протиправних дій по відношенню до Держави.

На переконання суду, вказана помилка відповідача-1 має бути виправлена, незважаючи на доводи суб'єкта владних повноважень про недопустимість судового втручання в дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд вважає, що в рамках спірних правовідносин відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.

За таких обставин, суд вважає за виправдане застосувати єдино дієвий спосіб захисту у формі зобов'язання відповідача-1 вчинити дії по продовженню дозволів на розміщення реклами та видачі відповідних дозволів, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Суд приймає до уваги те, що матеріали справи підтверджується надання позивачем всіх законодавчо передбачених документів для продовження та отримання нових дозволів, а матеріали справи не містять службових / розпорядчих документів відповідачів, якими б було встановлено недоліки в поданих документах або їх (документів) неповноту.

При цьому, суд не вважає за виправдане та правильне застосовувати спосіб захисту порушеного права у формі зобов'язання суб'єкта владних повноважень повторно розглянути заяви позивача про видачу та продовження дозволів, оскільки позивач в розумінні наведеної вище практики ЄСПЛ має право на справедливі очікування та не має нести будь-яких негативних наслідків у формі втрати часу та коштів під час повторного розгляду документів, оскільки в такому випадку захист порушених прав позивача є ілюзорним, а суд в такому випадку буде сприяти суб'єкту владних повноважень в отриманні вигоди від своїх неправомірних дій.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Департамент містобудування вчинити певні дії по видачі і продовженню дозволів, вони задоволенню не підлягають, оскільки компетенцією на прийняття таких рішень наділений безпосередньо відповідач-1.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, виключно внаслідок обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права, оскільки підставами для звернення до суду з даним позовом стали протиправні рішенні відповідача-1 і в цій частині позовні вимоги задоволено, судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, згідно ч.8 ст.139 КАСУ.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Івано- Франківської міської ради від 14.09.2021 р. №1289 «Про продовження дозволів на розміщення рекламних конструкцій типу «щит» в частині п.п.1.1-1.9 стосовно відмови у продовженні дозволу терміном на 5 років суб'єкту господарювання Рекламному агентству «Стар» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Івано- Франківської міської ради від 14.09.2021 р. №1291 «Про продовження дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами типу «сіті-лайт» в частині п.п.2.12, 2.13 стосовно відмови у продовженні дозволу терміном на 5 років суб'єкту господарювання Рекламному агентству «Стар» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

4. Зобов'язати Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради продовжити Рекламному агентству «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю строк дії Дозволів на розміщення зовнішньої реклами на 5 (п'ять) років, а саме: