Рішення від 23.12.2021 по справі 520/21843/21

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 р. по справі № 520/21843/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб заяву представника позивача подану в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної державної адміністрації про стягнення коштів ,-

встановив:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 р. позов - задоволено. Стягнуто з Полтавської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022591, адреса: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 45) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за період з 19.05.2021 року по 29.10.2021 року у розмірі 68924 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні) грн. 40 коп., з відрахуванням обов'язкових податків, платежів та зборів.

Згідно змісту позовної заяви позивач просив суд вирішити питання щодо судових витрат, а саме шляхом стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Через канцелярію суду 14.12.2021 р. представником позивача, адвокатом Залеською А.С., подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу на суму 4000 грн., фактично з посиланням на ч. 7 ст. 139 КАС України, разом з копіями акту приймання-передачі та детального опису наданих послуг.

Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що Рішення по справі №520/21843/21 прийнято судом 08.12.2021року у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб, яке було отримано позивачем 20.12.2021р., документи на підтвердження понесених витрат подані адвокатом поштовим відправленням 13.12.2021 року (зареєстровано 14.12.2021 року), отже в межах строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України.

На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокатом Залеською А.С., надано до суду:

копію додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №164 від 04.01.2021р., який укладений між Адвокатським об'єднанням "Литвиненко, Залеська і партнери", в особі керуючого партнера Литвиненко А.А., та ОСОБА_1 (Клієнтом);

копію квитанції про сплату ОСОБА_1 отриманих послуг на суму 4000 грн. від 28.10.2021р.;

копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги №2021-12-13/1 від 13.12.2021;

детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги №164 від 04.01.2021р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат з правничої допомоги, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 4 ст.132 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Окрім вимоги про підтвердження витрат належно оформленими письмовими документами, згідно з ч.5 ст.132 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; а відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), де указано, що за положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006р. у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004р. у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16.

З наданих представником позивача документів вбачається, що Адвокатським об'єднанням надано клієнту такі послуги: 1) вивчено та розроблено обґрунтування правової позиції щодо стягнення з Полтавської обласної державної адміністрації на користь Клієнта середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 19.05.2021 по 29.10.2021, вартістю 1000 грн.; 2) складено позовну заяву про стягнення з Полтавської обласної державної адміністрації на користь Клієнта середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 19.05.2021 по 29.10.2021, вартість 2000 грн.; 3) здійснено підготування документів, необхідних для подання позовної заяви про стягнення з Полтавської обласної державної адміністрації на користь Клієнта середнього заробітку

за час вимушеного прогулу за період з 19.05.2021 по 29.10.2021 до Харківського окружного адміністративного суду, та подання позовної заяви із додатками до Харківського окружного адміністративного суду, вартість 1000 грн. Загалом згідно акту вартість виконаних робіт становить 4000 грн.

Однак, з вказаних документів неможливо встановити скільки часу витрачено адвокатом на надання вказаних послуг та вартість 1 години наданих послуг.

На підставі вищевикладеного, вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат, суд зважає, що даний спір за жодними ознаками не може бути визнаний складним, до того ж сама по собі причина виникнення спору не вимагає вжиття будь-яких додаткових зусиль для з'ясування обставин фактичної дійсності.

Крім того, дана справа ухвалою суду від 04.11.2021р. була віднесена до малозначних та слухалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Тому, підсумовуючи викладені вище міркування, беручи до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 17.09.2019 р. по справі №810/3806/18 (адміністративне провадження №К/9901/11333/19, №К/9901/12479/19), суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 252, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Заяву представника позивача подану в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України - задовольнити частково.

Стягнути на користь за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022591, адреса: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 45) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) частину судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

В решті вимог - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Старосєльцева

Попередній документ
102159904
Наступний документ
102159906
Інформація про рішення:
№ рішення: 102159905
№ справи: 520/21843/21
Дата рішення: 23.12.2021
Дата публікації: 28.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (30.12.2021)
Дата надходження: 30.12.2021
Предмет позову: стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
СТАРОСЄЛЬЦЕВА О В
відповідач (боржник):
Полтавська обласна державна адміністрація
заявник апеляційної інстанції:
Полтавська обласна державна адміністрація
заявник про виправлення описки:
Філіппов Олександр Віталійович
представник позивача:
Адвокат Залеська Анастасія Сергіївна