Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 грудня 2021 року № 520/14907/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Кухар М.Д.
при секретареві судового засідання - Койдан Ю.О.,
за участю:
представника позивача - Найди С.С.,
представника відповідача - Продоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
-визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 279445 від 01.06.2021 року, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 34000,00 гривень за порушення п. 22.5 ПДР, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абз.16 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
-використати всі передбачені чинним законодавством України повноваження суду, зокрема приписи ч.2 ст.9 КАС України щодо можливості виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту прав і свобод людини, а також положення п. 10 ч. 2 ст.245 КАС України про можливість прийняття рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
-вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення після розгляду справи по суті. Документальне підтвердження судових витрат позивача буде надано суду не пізніше п'яти днів після розгляду справи по суті (ч. 7 ст.139 та п. 3 ч. 1 ст. 252 КАСУ).
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 279445 від 01.06.2021 року є протиправною та такою, що порушує права позивача, оскільки винесена незаконно, з порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року, «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року та наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України упереджено при відсутності будь-яких фактичних даних (доказів), що призвело до незаконного застосування до нього адміністративно-господарського штрафу. Також, позивачем вказано, що під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу посадовою особою Укртрансбезпеки не забезпечено право позивача щодо ознайомлення із матеріалами справи, будь-якими фактичними даними (доказами), які б підтверджували наявність чи відсутність правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, позивач був позбавлений надати особисті пояснення та докази.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.10.2021 року здійснено перехід в загальне позовне провадження, призначено судове засідання.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Також представником відповідача вказано, що за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом із напівпричепом та вантажем становила 55,1 тон при нормативно допустимій 40 тон для даного типу транспортного засобу. При цьому, співробітниками відповідача було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль, який передбачено нормами діючого законодавства та який не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні, а при обрахунку використано дані щодо ваги, наведені у товарно-транспортній накладній, як це передбачено пп.4 п.2 Порядку №879. Відтак, оскільки за результатами габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення нормативів за відсутності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами,то відповідач мав достатні підстави для накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2021 року, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок на період з 19.04.2021 по 25.04.2021 року та направлення на перевірку від 19.04.2021 № 012075, при проведенні рейдової перевірки, місце проведення перевірки: АДРЕСА_1 , співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки був перевірений транспортний засіб марки ДАФ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 . За кермом перебував, ОСОБА_1 .
Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).
Зі змісту позовної заяви встановлено, що 21.04.2021 року позивач знаходився в районі будинку АДРЕСА_1 та в цей час до нього підійшли співробітники Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки та запропонували йому надати їм для перевірки документи, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, а також товарно-транспортну накладну.
Позивачем вказано, що він погодився та надав запитувані документи співробітникам Укртрансбезпеки, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 04.12.2003 року видане Ізюмським МРЕВ ДАІ в Харківській області, свідоцтва про реєстрацій транспортних засобів: DAF FТ 95 ХF 530 д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 виданого 20.08.2019 року Центром 5341 та VAN HOOL ЗВ 1057 д.н.з НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 виданого 04.01.2021 року ТСЦ 6344 та товарно-транспортну накладну № 851043 від 21 квітня 2021 року.
Також, позивачем вказано, що після перевірки запитуваних документів працівниками Укртрансбезпеки зазначені документи були повернуті, будь-яких зауважень щодо виявлених порушень при перевірці документації зі сторони інспекторів Укртрансбезпеки в адрес позивача не надходило, більш того в момент перевірки ні акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, ні довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ні акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, ні розрахунок плати за проїзд в присутності позивача працівниками Укртрансбезпеки не складались, а тим більше з їх змістом його перевіряючі не ознайомлювали.
За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що загальна маса транспортногоо засобу разом з вантажем становила 55,1 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.
При здійсненні зазначеного контролю посадові особи Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки використали дані щодо ваги транспортного засобу та вантажу, які наведено у товарно-транспортній накладній № 851043 від 21 квітня 2021 року.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 1007/1207).
На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0023431 від 21.04.2021.
Також, співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 21.04.2021 № 0023431.
Зі змісту наданих представником відповідача під час розгляду справи пояснень встановлено, що під час проведення перевірки транспортного засобу було встановлено відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданого компетентними уповноваженими органами, що зафіксовано в акті № 274271 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.04.2021 року.
При цьому, судом встановлено, що водій з актом № 274271 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.04.2021 був ознайомлений, однак, від підпису та надання пояснень відмовився, про що співробітниками відповідача внесено відповідний запис.
Зі змісту наданої в матеріалах справи копії акту №274271 від 21.04.2021 року вбачається, що під час проведення перевірки виявлено порушення, за які передбачена відповідальність ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз. 16 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 37,7% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Суд зазначає, що відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567(далі - Порядок №1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Повідомленням №38580/28.2/24-21 від 25.05.2021, направленим засобами поштового зв'язку 28.05.2021 відповідно до списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у відділення поштового зв'язку AT «УКРПОШТА», позивача було викликано на 01.06.2021. Повідомлення було отримано позивачем 02.06.2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно того, що 02.06.2021 року о 13.56 год. згідно трек-номера «Укрпошта» 6102254818053 у відділенні «Укрпошта» м. Ізюм, Харківської області він отримав поштове відправлення від Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, в якому було повідомлення про те, що позивачу належало прибути 01 червня 2021 року з 09.00 до 12.00 годин до Слобожанського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 7 поверх, для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 274271 від 21 квітня 2021 року.
Під час розгляду справи встановлено, що з огляду на зазначене, відповідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, яким передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, Слобожанським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі представника позивача.
Матеріали справи свідчать, що начальником Управління Укртрансбезпеки у Харківській області Андрієм Тимчук за результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 279445 від 01.06.2021 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та відповідно до абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34000,00 грн.
Згідно з п. 29 Порядку № 1567, копію постанови № 279445 від 01.06.2021 направлено позивачу, разом із супровідним листом від 03.06.2021 року, відповідно до списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у відділення поштового зв'язку AT «УКРПОШТА» та отримано позивачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивачем вказано, що після звернення засобами телефонного зв'язку до відповідача, йому стало відомо, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за актом № 2742771 від 21 квітня 2021 року, була вже розглянута та у відношенні його була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, копію якої в подальшому була отримана поштою.
Відтак, 08.06.2021 року згідно трек-номера «Укрпошта» 6102254817189 у відділенні «Укрпошта» м. Ізюм, Харківської області позивач отримав копію постанови № 279445 від 01.06.2021 року, відповідно до якої начальник Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тимчук Андрій, зазначив, що: ФОП ОСОБА_1 , 21.04.2021, 15:51, Харківська обл., м. Харків, вул. Роганська, 161 допущено порушення п.22.5 ПДР, ст. Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та постановив стягнути з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн.
Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженому постановою КМУ № 103 від 11.02.2015 (далі Положення №103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до п. 8 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» погоджено пропозицією Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема створено Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області.
Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб'єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно- правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних поріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями, та залізничними переїздами, затверджені Установою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30).
Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:
-наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
-додержання водієм режиму праці та відпочинку;
-виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 16 Порядку № 1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, чкщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів;
Підпунктом 5 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов;
Підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Пунктом 6 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Суд зазначає, що основною метою габаритно-вагового контролю є з'ясування навантаження, що здійснюється автомобілем на автодорожнє покриття, на збереження якого встановлено законодавством обмеження габаритних та вагових параметрів транспортних засобів, а також логічним є положення законодавства, щодо визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та вантажу.
Відповідно до п. 15 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Відповідно до п. 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
З аналізу вказаної норми вбачається, що проведення документального контролю можливе як разом із проведенням точного контролю, так і самостійно, лише на підставі документів.
При цьому, територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль, також наділені повноваженнями щодо контролю за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух.
Судовим розглядом справи було встановлено, що під час виконання щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 21.04.2021 було виявлено транспортний засіб марки ДАФ, д.р.н. НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_1 та перебував під керуванням водія ОСОБА_1 .
За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки ДАФ, д.р.н. НОМЕР_1 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу з вантажем становила 55,1 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.
Водночас, суд зазначає, що при здійсненні зазначеного контролю посадові особи Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки використали дані щодо ваги транспортного засобу та вантажу, які наведено у товарно-транспортній накладній № 851043 від 21.04.2021.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422 (далі Порядок № 422) у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 і 3 до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ Національної поліції про такі порушення.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 1007/1207).
Відповідно до п. 27, 28, Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем згідно вимог пунктів 30 та 31-1 Порядку № 879, співробітниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0023431 від 21.04.2021.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач, не зважаючи на заборону, встановлену абз. 3 п. 22.5 Правил дорожнього руху, здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, для перевезення якого у відповідності до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинен бути наявний відповідний дозвіл.
Відсутність вказаного дозволу позивач не заперечує та не спростовує.
Також, під час судового розгляду справи позивачем вказано, що відповідачем не було належним чином повідомлено його про день та час розгляду справи, чим в свою чергу порушено право позивача на участь у розгляді такої справи та наданні пояснень і доказів.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на нездійснення відповідачем своєчасного повідомлення про дату та час розгляду справи, оскільки відповідно до приписів Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8.11.2006 року, повідомлення про призначення розгляду справи на 01.06.2021 року від 25.05.2021 року було направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Отже, як свідчать матеріали справи, зазначене повідомлення було направлено позивачеві за адресою: АДРЕСА_2 , саме за цією адресою останній зареєстрований як суб'єкт господарювання.
Вищевказане свідчить про дотримання відповідачем обов'язку щодо належного та своєчасного інформування позивача про дату, час та місце розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до інформації з сайту "Укрпошта" щодо рекомендованого повідомлення за №6102254818053 01.06.2021 року відправлення знаходилось у відділенні "Укрпошта" за місцем реєстрації позивача та 01.06.2021 року відправлення не вручене під час доставки.
Відтак, суд вважає вказані доводи представника позивача недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим останні врахуванню не підлягають.
Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи представнику позивача було поставлено питання стосовно того, які саме докази, що могли вплинути на прийняте рішення, могли бути надані позивачем під час розгляду його справи відповідачем, проте останнім не було повідомлено суду про існування таких доказів, як і не було їх надано до суду.
Також, суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на обставини того, що позивач не здійснював діяльність як автоперевізник та не був у даному випадку суб'єктом господарювання, а отже, як наслідок, не може бути суб'єктом адміністративно-господарської відповідальності, оскільки саме позивач є власником транспортного засобу та ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи не надано доказів перебування позивача у господарських взаємовідносинах із будь-яким перевізником.
Відтак, під час розгляду справи встановлено, що позивачем стосовно спірного у даній справі транспортного засобу дозвіл отримано не було, що також було встановлено і перевіряючими під час проведення перевірки.
Доказів протилежного під час розгляду справи до суду не надано.
Також, суд зазначає, що Законом України № 54-ІХ від 11.09.2019 р., який набув чинності 25.09.2019, внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами:
абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах наданих Законом повноважень, на виконання та на підставі норм чинного законодавства було винесено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із положеннями ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 грудня 2021 року.
Суддя Кухар М.Д.