Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 грудня 2021 р. Справа № 520/19365/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Супруна Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,
за участю:
представника позивача - Ткачук О.Л.,
представника відповідача - Борзило В.В.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "СПС" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -
Позивач - Приватне підприємство «СПС» (надалі за текстом - ПП «СПС»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (надалі за текстом - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2021/000789/2 від 13.05.2021;
- визнати протиправною та скасували картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/00824 від 13.05.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення митниці про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/000789/2 від 13.05.2021 є протиправним та такими, що прийнято всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Позивач вказує, що ним були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірного рішення та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/00824 від 13.05.2021. Позивач вважає, що висновки відповідача щодо невідповідності обраного декларантом 1 методу визначення митної вартості товару умовам, є необґрунтованими.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче засідання.
Представником відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 10.11.2021 надано відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що на думку відповідача, оскаржуване рішення винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставин для його скасування відсутні.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 16.11.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, уповноважений представник позивача підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві.
Від уповноваженого представника відповідача - Харківської митниці до Харківського окружного адміністративного суду 10.12.2021 надійшли письмові пояснення по справі.
В судове засідання представник позивача прибув, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на зміст правового обґрунтування в наявних в матеріалах справи документах.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі посилаючись на правову позицію, що викладена у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Між ПП «СПС», резидентом України, (Покупець) та Компанією «Fineberry Foods Inc»., Канада (Постачальник) 14.05.2021 укладено зовнішньоекономічний контракт № 505 (надалі за текстом - Контракт).
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар, який відповідає вимогам цього Контракту, і своєчасно здійснити його оплату.
Найменування, номенклатура, асортимент, одиниця виміру, загальна кількість, вартість одиниці Товару та загальна вартість кожної партії Товару узгоджуються Сторонами в Специфікаціях.
Розділами 4, 6, 7 Контракту було визначено, що ціна на товар встановлюється в доларах США, включає в себе вартість упаковки, маркування. Умови оплати кожної партій Товару узгоджуються Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є підставою для оплати партії Товару.
Згідно розділу 5 Контракту поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах FCA в редакції Інкотермс-2010. Умови поставки кожної окремої партії Товару Сторони зобов'язані визначити в Специфікації.
Відповідно до специфікації № 3 від 04.02.2021 (надалі за текстом - Специфікація) до Контракту сторони погодили поставку товару: Барбарис/Ігапіап barberry, код товару згідно УТК ЗЕД 0813 40 95 00 (Плоди сушені), вагою 7000 кг. за ціною 3,85 доларів США за 1 кілограм, загальною вартістю 26950,00 доларів США, на умовах FCA: Astara, дата відвантаження: до 10.03.2021, оплата товару проводиться частинами: 30 % передоплата, решта 70% - після отримання сканованих копій документів з відвантаження.
На адресу позивача у відповідності до укладеної Специфікації надійшов товар: «сушені плоди барбариса, врожай 2020 року, АА гатунок, у кількості 7000 кг нетто, у 1000 карт, ящиках по 7 кг нетто, для харчової промисловості та кулінарії. Виробник: TAHEYEH VA BASTEH BANDІ KHOSHKBAR ARAT (Arat Company Pjs). Країна виробництва: IR.» вагою 7000 кг. за ціною 3,85 доларів США за 1 кілограм, загальною вартістю 26950,00 доларів США.
Позивачем через особу, уповноважену на декларування - ФОП ОСОБА_1 (надалі за текстом - особа, уповноважена на декларування) до митного поста «Харків - Центральний» Слобожанської митниці (надалі за текстом - митний орган) була подана електронна митна декларація (форма МД-2) № UA807170/2021/026808 (надалі за текстом - митна декларація), в якій заявлена митна вартість (графа 12 декларації «Відомості про товар») за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну (ч. 2 ст. 57, ст. 58 Митного кодексу України), вказавши в декларації ціну товару (А) зазначену в специфікації з додаванням витрат на транспортування (Б), а саме:
- ціна товару зазначена в Специфікації, інвойсі № 101145 від 14.02.2021: ціна товару - 747404,35 грн. (26950,00 доларів США х 27,733 грн.);
- витрати на транспортування - 90455.20 грн.;
З зазначенням загальної митної вартості товару у розмірі 837859,55 грн..
Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи (графа 44 митної декларації): декларація митної вартості; контракт № 505 від 14.05.2018; комерційний інвойс № 101145 от 14.02.2021; комерційна пропозиція 04.02.2021; специфікація № 3 від 04.02.2021; платіжні доручення №5 від 16.04.2021 та № 6 від 19.04.2021; автотранспортна накладна №АН№080969; довідка про транспортні витрати №29/04 від 29.04.2021; прайс-лист від 14.02.2021; висновок про вартісні характеристики товару ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 850 від 28.04.2021; лист постачальника від 26.04.2021 (стосовно ціни товару); декларація виробника від 14.02.2021; Фітосанітариий сертифікат 00 2 014392 від 24.04.2021; Сертифікат про походження товару 2032104240112 АА7575266 від 24.04.2021; Декларація про відсутність ГМО від 14.02.2021.
Позивачем 05.05.2021 через особу, уповноважену на декларування від Управління адміністрування митних платежів митної вартості та митно-тарифного регулювання отримано електронне «Повідомлення від митниці декларанту» № 553796 (надалі за текстом - електронне повідомлення) за електронним підписом інспектора Лукашева Д.І. надісланого за результатами обробки поданої декларантом електронної митної декларації (форма МД-2), якій присвоєно номер UA807170/2021/026808 з метою митного оформлення товару отриманого від Компанії «Fineberry Foods Inc»., (Канада) за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно зі змістом якого зазначено: «В зв'язку з надходженням до ВМВ запиту ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1, в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації; яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МК України декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:
1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 та відповідно до вимог статті 53 МК України в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) Із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, транспортних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 9) договір (угоду, контракт) транспортних послуг.; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Крім того відповідачем було запитано всі документи, перераховані у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Позивач надав митному органу лист «Відповідь та додаткові документи на електронне «Повідомлення від митниці декларанту» № 553796 за вих. № 108 від 07.05.2021.
Згідно з зазначеною відповіддю з боку позивача митному органу було повідомлено наступне:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: - підприємством укладено договір транспортного експедирування № 485 від 01.11.2016 жодних інших окрім зазначеного не укладалось, надано договір транспортного експедирування № 485 від 01.11.2016.
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом): - платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися, оскільки це не передбачено умовами укладеного контракту.
3) рахунки про сплату комісійних, транспортних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту): надано рахунок на сплату транспортних послуг №СФ-0001158 від 05.05.2021. Договори про наданнях комісійних, посередницьких послуг пов'язаних із виконанням умов контракту підприємством не укладались.
4) виписку з бухгалтерської документації: оскільки міжнародним законодавством не визначено єдині, уніфіковані та обов'язкові форми бухгалтерських документів для всіх країн та враховуючи специфіку ведення бухгалтерського обліку в кожній окремій країні, компанією «Fineberry Foods Inc»., (Канада) було надано калькуляцію ціни товару.
Що стосується виписок з бухгалтерської документації підприємства надано оборотно-сальдову відомість з постачальником по рахунку 632 за період 12.02.2021 - 07.05.2021, оскільки фактично товар не пройшов митного оформлення та не отриманий на склад підприємства.
5) ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, пояснено, що товар заявлений до митного оформлення - прянощі не є об'єктом права інтелектуальної власності, а отже ліцензійні та авторські договори не укладались.
6) каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару пояснено, що каталоги продукції в процесі господарської діяльності компанія «Fineberry Foods Іпс»., (Канада) не створює. До митної декларації додавалась: копія прайс-листа постачальника від 14.02.2021, копія комерційної пропозиції від 04.02.2021.
7) копії митної декларації країни відправлення: було надано копію митної декларацій країни відправлення з перекладом та лист відправника стосовно митної декларації країни відправлення.
8) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеиіалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - до митної декларації додавалась копія висновку про вартісні характеристики товарів від 28.04.2021 № 850, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА».
Окрім запитаних відповідачем документів, додатково з боку позивача було надано наявні документи на момент митного оформлення, а саме: платіжне доручення № 1 від 24.02.2021; лист постачальника щодо порядку сплати 70% від вартості товару та лист постачальника від 26.04.2021 (щодо ціни товару); лист постачальника від 26.04.2021 щодо допущеної ним описки у даті інвойсу в таких документах: ЦМР № А080996 від 24.04.2021, сертифікат походження № АА7575266.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Частиною 1 ст. 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).
Згідно з положеннями ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 50 Митного кодексу України вказує, що відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
У свою чергу, ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
До того ж, ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України наголошується, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Разом з тим, ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України містить застереження, за яким у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу положень ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, якою встановлено те, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року за № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Частиною 6 ст. 54 Митного Кодексу України вичерпно визначені підстави, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів встановлено, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Суд звертає увагу, що аналіз норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Цей висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.
В ході розгляду справи судом встановлені наступні розбіжності в поданих до митного оформлення документів.
Подані до митного оформлення документи (зовнішньоекономічна угода, інвойс, довідка на оплату транспортних витрат) не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості.
Надані прайс-лист, комерційна пропозиція, калькуляція ціни (фактурної вартості) не від виробника товару - TAHEYEN VA BASTEN BANDI KHOSHKBAR, а від контрагента по контракту № 505 від 14.05.2018 - FINEBERRY FOODS INC.
В змісті прайс-листа відсутня дата, що призводить до втрати самого змісту цього документу, оскільки ціни можуть бути актуальними лише на певну дату.
Вартість товару, що вказана в митній декларації країни відправлення №2028447 (з перекладом) - гр. 22, 42 - 6300 дол. США не співпадає з вартістю товару, що зазначена в інвойсі № 101145 від 14.02.2021, який поданий до митного оформлення - 26950,00 дол. США.
В ході розгляду справи з боку представника позивача не надано ґрунтовних пояснень щодо окресленого рівня коливання ціни з 6300 дол. США до 26950,00 дол. США.
В митній декларації країни відправлення № 2028447 (з перекладом) не зазначено одержувача товару, не зазначено номерів контракту та інвойсу.
Дата експортної декларації зазначена « 11.30.09».
У наданих платіжних дорученнях № 1 від 24.02.2021, № 5 від 16.04.2021 та № 6 від 19.04.2021 у графі призначення платежу не зазначені реквізити зовнішньоекономічного інвойсу, а враховуючи, що сам інвойс № 101145 від 14.02.2021 містить розбіжності щодо ціни, то реквізити інвойсу є суттєвою ознакою прозорості платежу.
Згідно специфікації № 3 від 04.02.2021, що є невід'ємною частиною договору № 505 від 14.05.2018, передбачено 30% передплату і 70% післяплату.
Загальна сума поставки згідно специфікації становить 26950,00 дол. США, тобто 30% складає 8085 дол. США.
Натомість до митного оформлення надано платіжні доручення на загальну суму 26950,00 дол. США, отже саме ця сума є 30% передплатою.
Разом з цим суд звертає увагу на пояснення представника позивача щодо зміни обсягу грошового переказу за контрактом шляхом обміну листами з погодженням нових цінових розмірів та термінів сплати та не приймає їх як належний доказ, зважаючи на зміст самого контракту, оскільки суперечить п. 13.5 (серед іншого відсутність печаті) контракту № 505 від 14.05.2018
До суду надано лист без номеру та дати від FINEBERRY FOODS INC, згідно якого контрагент погоджується прийняти передплату у розмірі 70% до 19.04.2021, але такий документ, що не містить жодного реквізиту.
У разі прийняття окресленого документа до уваги вбачається розбіжність у сумах оплати.
Стосовно посилань представника позивача на зниження фактурної вартості та зазначення в контексті цього листа постачальника від 26.04.2021 б/н щодо збільшення урожаю барбарису.
Суд зазначає, що митний орган надав суду витяг з ЄАІС ДМСУ, з якого вбачається, що інші суб'єкти ЗЕД здійснюють митне оформлення аналогічного товару у 2021 році за ціною 11,46 та 13,29дол/кг.
Крім цього з цього питання суд зазначає, що лист постачальника не є належним доказом, оскільки останній не є виробником чи суб'єктом аналізу коливання ринкових цін з окресленого питання.
Суд зауважує, що митним органом наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як встановлено судом, позивачем до митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару подані документи зазначені в графі 44 декларації, окреслені документи містять розбіжності, а тому суд дійшов висновку, що такі документи не містять всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного позивачем товару та його ціни.
Отже, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товарів на митну територію України, не підтверджено заявлену ним митну вартість на підставі положень контракту, у відповідності до переліку, закріпленого статтею 53 Митного кодексу України, а тому суд погоджується з висновками відповідача, що використані декларантом відомості при визначенні митної вартості товару не підтверджені документально.
Відтак, враховуючи вищевикладене суд констатує, що позивач за вказаним зовнішньоекономічним договором (контрактом) не надано до відповідача усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару,
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості коригування Харківською митницею заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для відмови в задоволені заявлених позовних вимог.
Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Приватного підприємства "СПС" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2021.
Суддя Ю. О. Супрун