Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 грудня 2021 р. Справа № 520/26468/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (адреса: вул. Студентська, буд. 5/4, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 43315445) про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд:
- скасувати постанову ВП №67633601 від 25.11.2021, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пересічанською Я.В., про арешт коштів боржника.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно з договором банківського рахунку від 21.09.2015 № 75/2099 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» Філія - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» зобов'язується надавати позивачу послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов Генеральної угоди та цього Договору, законодавства України в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку України за наступними відкритими рахунками:
UА293518230000000256043012099 для акумуляції збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
UА243518230000000256013042099 для обліку коштів на утримання апарату управління (за коштами від інших надходжень);
UА583518230000000256023032099 для обліку коштів для фінансування утримання апарату управління;
UА043518230000000256023142099 для обліку коштів для фінансування пенсійних виплат та інших виплат;
UА773518230000000256593012099 для обліку страхових коштів та здійснення розрахунків на виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Крім того зазначено, що окреслені рахунку віднесені до рахунків зі спеціальний режим використання, виплати заробітної плати, єдиного внеску. До поточних трансфертів позивача населенню за кодом економічної класифікації 2700 "соціальне забезпечення" належить виплата всіх видів соціальних допомог, пільг, пенсій згідно з наказом від 12.03.2012 № 333 "Про затвердження інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету".
Враховуючи окреслене позивач вважає окреслені рахунки такими, по відношенню до яких не може бути застосований арешт.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі.
Про дату, час та місце слухання справи позивача та відповідача було повідомлено у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить наявна в матеріалах справи інформація.
Представник позивача в судове засідання не прибув, до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
В судове засідання представник ВПВР УЗПВР у Харківській області СМУ МЮ не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України) зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином суд приходить до висновку про можливість розгляду адміністративної справи за відсутності позивача та відповідача.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 22.12.2021 від відповідача - ВПВР УЗПВР у Харківській області СМУ МЮ надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого просив відмовити задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, на виконання ухвали суду від 15.12.2021 в частинні витребування надано матеріали виконавчого провадження № 64109393.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Судом встановлено, що державними виконавцем ВПВР УЗПВР у Харківській області СМУ МЮ 25.11.2021 в рамках виконавчого провадження ВП № 67633601 винесено постанову про арешт коштів боржника.
Згідно з договором банківського рахунку від 21.09.2015 № 75/2099 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» Філія - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» зобов'язується надавати позивачу послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов Генеральної угоди та цього Договору, законодавства України в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку України за наступними відкритими рахунками:
UА 293518230000000256043012099 для акумуляції збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
UА 243518230000000256013042099 для обліку коштів на утримання апарату управління (за коштами від інших надходжень);
UА 583518230000000256023032099 для обліку коштів для фінансування утримання апарату управління;
UА 043518230000000256023142099 для обліку коштів для фінансування пенсійних виплат та інших виплат;
UА 773518230000000256593012099 для обліку страхових коштів та здійснення розрахунків на виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Принагідно суд зазначає, що відповідно до листа директора Харківської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» від 01.12.2021 вих. № 517/2449/2021, АБ «УКРГАЗБАНК» повернуто без виконання постанову про арешт коштів боржника від 25.11.2021.
Зі змісту листа вбачається, що рахунок боржника UА143204780000025602924424334 відкрито за балансовими рахунками бухгалтерського обліку банків України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 «Кошти бюджету та позабюджетних фондів України».
Разом з цим відповідно до листа Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» від 01.12.2021 вих. № 05-1/01/8891, останнім повернуто без виконання постанову про арешт коштів боржника від 25.11.2021 винесену в рамках виконавчого провадження №67633601.
Зі змісту листа від 01.12.2021 вих. № 05-1/01/8891 судом встановлено, що позивач не є клієнтом банку, у відповідності до нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків в АТ «Банк інвестицій та заощаджень» не відкривало.
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом за захистом порушених прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 2.06.2016 №1404 «Про виконавче провадження» (надалі за текстом - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закон №1404 зазначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закон №1404 зазначено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 10 Закону №1404 передбачено, що заходами примусового виконання рішень, зокрема є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 7 частини третьої цієї статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 48 Закону №1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Водночас, положеннями ст. 52 Закону №1404, якою врегульовано особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи підприємця, додатково передбачено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках (ч.3 ст.52 Закону №1404).
Згідно з абз.2 ч. 2 ст. 59 Закону №1404 виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону №1404 підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Також слід враховувати, що положеннями ч. 5 ст. 13 Закону №1404 передбачено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Отже, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону №1404 повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII.
Наведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд зазначає, що законодавчо рахунки для отримання заробітної плати прямо не віднесено до рахунків із спеціальним режимом використання.
Однак слід враховувати, що порядок звернення стягнення з цих питань визначений статтями 68-70 Закону №1404.
При цьому суд враховує, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Крім того, таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону №1404 на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виплату заробітної плати та пенсії та їх розмір. Також арешт в розмірі суми виплати заробітної плати та пенсії може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з таких коштів.
Наведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19.
Суд зазначає, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата може стати об'єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Судом з матеріалів справи встановлено, що рахунки окреслені в постанові про арешт коштів боржника від 25.11.2021 за виконавчим провадження № 67633601 віднесено до законодавчо передбаченої заборони «спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом»
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 287, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (адреса: вул. Студентська, буд. 5/4, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 43315445) про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову ВП №67633601 від 25.11.2021, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пересічанською Я.В., про арешт коштів боржника.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.12.2021.
Суддя Ю.О. Супрун