Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 грудня 2021 р. № 520/14942/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Гулієва Іса Муса Огли,
представника відповідача - Крюкова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ ГУНП в Харківській області від 02.07.2021 №555 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», згідно з яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах «підрозділах» поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджено наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пунктів 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до старшого оперуповноваженого ВКП Харківського районного управління поліції (ХРУП) №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 № 322 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) у званні старшого лейтенанта поліції з посади старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області, з 13.07.2021, на підставі наказу ГУНП в Х/о від 02.07.2021 № 555;
- визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ ГУНП в Харківській області від 14.09.2021 № 530 о/с про часткову зміну пункту наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с про зміну дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», з 17.07.2021;
- поновити ОСОБА_1 в органах поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області з 17.07.2021.
- зобов'язати ГУНП в Харківській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17.07.2021 по день поновлення в органах поліції.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУНП в Харківській області від 02.07.2021 №555 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення та наказом ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 № 322 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач зазначив, що оскаржувані накази прийняті відповідачем без урахування усіх обставин, відтак є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.09.2021 о 10:45 год.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось у зв'язку з тим, що під час проведення службового розслідування установлено вчинення останнім протиправних дій, що виразилось у вчиненні правопорушень.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що матеріали службового розслідування взагалі не містять доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а наявні матеріали стосуються сторонніх осіб. Керівництво ГУНП в Харківській області безпідставно та протиправно прийняло рішення про звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції без єдиного доказу вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 21.12.2021 об 11:30 год.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та вважає, що оскаржувані накази є правомірними та прийнятими у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, підтримуючи доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
До ГУНП в Харківській області 24.06.2021 надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області - начальника ВІОС полковника поліції ОСОБА_2 від 24.06.2021 №4583/119-12/02-2021, у якій зазначено, що цього ж дня працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, у рамках кримінального провадження, унесеного до ЄРДР за № 42020220000000537 від 17.11.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Харків від 14.06.2021, проводяться обшуки у службових приміщеннях ППОП ГУНП в Харківській області, розташованих за адресою: вул. Карпівська, 3, м. Харків, а також за місцем мешкання поліцейських ППОП ГУНП в Харківській області старших сержантів поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , сержанта поліції ОСОБА_6 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 , старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 , старших оперуповноважених ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого ВКП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_10 .
На підставі наказу ГУНП в Харківській області №1327 від 24.06.2021, з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни з боку позивача, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 02.07.2021, згідно змісту якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні позивачем вимог: п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України“Про Національну поліцію”, п. 6, 7 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 02.07.2021 №555 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке реалізовано відповідно до наказу ГУНП в Харківській області №322о/с від 08.07.2021 про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо дотримання ГУНП в Харківській області процедури проведення службового розслідування у відношенні ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п.1-3 розділу V Порядку № 893).
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16. Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Частиною 1 та ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено: під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським. У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень (ч. 5 - 10 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Згідно положень п. 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Як свідчать матеріали справи, з оскаржуваними наказами ГУНП в Харківській області від 02.07.2021 №555 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» та від 08.07.2021 № 322 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» представника позивача ознайомлено під особистий підпис 06.08.2021 у відповідь на адвокатський запит (а.с. 43-44).
Суд зауважує, що доказів того, що позивач був ознайомлений з наказом щодо призначення службового розслідування та висновком службового розслідування відповідачем до суду не надано.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що при підготовці відзиву на позовну заяву було встановлено, що позивач у період з 29.06.2021 по 16.07.2021 перебував на лікарняному.
На підставі чого відповідно до витягу з наказу ГУНП в Харківській області від 14.09.2021 № 530 о/с про часткову зміну пункту наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с, внесено зміни в пункт наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», з 17.07.2021.
Отже, на дату прийняття наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 № 322 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», позивач перебував на лікарняному, що не заперечується відповідачем.
Судом встановлено, що наказом ГУНП в Харківській області від 24.06.2021 №1327 призначено службове розслідування та цим же наказом позивача відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.
В позовній заяві та наданих в судовому засіданні поясненнях позивачем зазначено, що він не був повідомлений про проведення службового розслідування та йому не було запропоновано надати пояснення.
Відповідач у відзиві зазначив, що з метою опитування позивача в ході проведення службового розслідування 26.06.2021 у період часу з 10.00 до 14.00 членом дисциплінарної комісії старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_11 було здійснено виїзд за місцем мешкання останнього, адреса якого вказана у його особовій справі. У ході виїзду двері квартири ніхто не відчинив. Вказане підтверджується відеозаписом на службову камеру «Саmmрrо», яка перебуває на балансі ГУНП в Харківській області. За фактом виїзду майором поліції ОСОБА_11 було складено рапорт, який разом з відеозаписом долучений до матеріалів службового розслідування.
В судовому засіданні судом було досліджено відеозапис, який було надано ГУНП в Харківській області за фактом виїзду майора поліції ОСОБА_11 до позивача з метою опитування.
З даного відеозапису вбачається, що посадова особа ГУНП в Харківській області, майор поліції ОСОБА_11 , здійснила виїзд, як зазначено у рапорті, за місцем мешкання старшого оперуповноваженого ВКП ХРУП № 1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та оперуповноваженого ВКП ХРУП № 1 лейтенанта поліції Мирошниченка М.Є. за адресою: АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити який з двох відеозаписів стосується виїзду за місцем мешкання ОСОБА_1 .
На першому відеозаписі зафіксовано, що двері майору поліції ОСОБА_11 ніхто не відчинив, проте встановити номер квартири судом не вбачається можливим у зв'язку з відсутністю номеру на вхідній двері квартири та на сусідніх дверях. Потім ОСОБА_11 запропоновано зателефонувати об'єкту відвідування та оголошено номер телефону та ім'я по батькові - " ОСОБА_12 ", отже даний відеозапис не підтверджує виїзд саме до ОСОБА_1 , оскільки об'єкт відвідування інший.
На другому відеозаписі зафіксовано, що двері майору поліції ОСОБА_11 ніхто не відчинив, проте на відео відображений номер сусідньої квартири " АДРЕСА_3 ", а позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Отже даний відеозапис також не підтверджує виїзд до ОСОБА_1 з метою опитування позивача в ході проведення службового розслідування.
Також позивач, переглянувши зазначений відеозапис, зазначив, що події, зображені на відеозаписі, не з будинку ОСОБА_1 , а з невідомого позивачу місця, тобто вони на відео перебувають не в під'їзді та не в будинку позивача, та стукають не у двері позивача на підтвердження чого здійснив фото та відео зйомку у своєму під'їзді.
Дані фото та відеозапис досліджено судом у судовому засіданні, на яких зафіксовано під'їзд, у якому проживає позивач, із зазначенням на ньому адреси " АДРЕСА_4 " та двері квартири АДРЕСА_5 , яка знаходиться на першому поверсі. Вказане приміщення є відмінним від приміщень, що знаходяться на відеозаписах, наданих відповідачем.
З наданих відповідачем відеозаписів також встановлено, що майор поліції ОСОБА_11 підіймався на другий та вище поверхи, разом з тим, квартира позивача знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_6 , на відеозаписах відсутні номера будинків, отже відповідачем не підтверджено, що позивач був повідомлений про службове розслідування та що йому надано право подати пояснення.
Суд зазначає, що виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою - десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Крім того, відповідно до п. 17 розділу 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови. Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
Суд зазначає, що в матеріалах службового розслідування такі акти також відсутні.
Таким чином, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач був сповіщений про проведення відносно нього службового розслідування та йому було запропоновано надати пояснення, інших доказів відповідачем до суду не подано.
Таким чином, при проведенні ГУНП в Харківській області службового розслідування позивачу не було забезпечено можливості реалізації його прав, передбачених ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та розділом 4 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що свідчить про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування та, як наслідок, неправомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14.08.2019 по справі №814/428/17 та від 19.02.2020 по справі №826/6944/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з приписами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази ГУНП в Харківській області підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 21 та частини першої статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Частиною другою статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначених у частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, позаяк встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд приймає рішення про поновлення працівника на попередній роботі.
Як зазначалось судом вище, наказом ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Харківській області від 14.09.2021 № 530 о/с про часткову зміну пункту наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с, внесено зміни в пункт наказу в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», вважати його звільненим з 17.07.2021.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивача саме на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 17.07.2021, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" №108/95-ВР від 24 березня 1995 року порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року (далі Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно п. 9 розділу І Порядку № 260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ГУНП в Харківській області від 02.09.2021 №959 сума середньомісячної заробітної плати позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції складає 12969,99 грн.
Позивач у позовних вимогах просить суд стягнути з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.07.2021.
Як зазначалось судом вище, наказом ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».
Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Харківській області від 14.09.2021 № 530 о/с про часткову зміну пункту наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с, внесено зміни в пункт наказу в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», вважати його звільненим з 17.07.2021.
Як вже встановлено судом вище, позивача було звільнено з займаної посади з 17.07.2021, у зв'язку з чим, саме з 17.07.2021 підлягає стягненню з ГУНП в Харківській області заробітна плата за час вимушеного прогулу.
Отже, сума заробітної плати за час вимушеного прогулу складає з 17.07.2021 по 17.12.2021 64849,95 грн (12969,99 грн * 5 місяців).
Різниця заробітної плати за 4 дні грудня 2021 року з 18.12.2021 по 21.12.2021 розраховується за пропорцією середньоденних заробітних плат згідно з довідкою про доходи, наданою до матеріалів справи, а саме 425,25 грн за відпрацьований день та складає 1701,00 грн (425,25 грн * 4 дні). Отже, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 66550,95 грн (64849,95 грн + 1701,00 грн ).
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у Постанові №13 від 24.12.1999 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З урахуванням викладеного, стягненню з ГУНП в Харківській області на користь позивача підлягає грошове забезпечення з моменту звільнення з посади по день поновлення на посаді у сумі 66550,95 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 95 коп.) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 40108599) про поновлення на посаді - задовольнити.
Скасувати п. 8 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.07.2021 №555 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині, що стосується ОСОБА_1 , згідно з яким до старшого оперуповноваженого ВКП Харківського районного управління поліції (ХРУП) №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.09.2021 № 530 о/с про часткову зміну пункту наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 08.07.2021 №322 о/с про зміну дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію».
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 17.07.2021.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17.07.2021 по день поновлення в органах поліції у сумі 66550,95 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 95 коп.).
Допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 12969,99 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять 99 коп.) до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.12.2021.
Суддя Д.А. Волошин