про закриття провадження у справі
Справа №500/7538/21
22 грудня 2021 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 21926,43 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Судом на виконання вимог частини третьої статті 171 КАС України на адресу Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На адресу суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Тернопільській області надано інформацію, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 08.11.2021 була надіслана на вказану адресу та повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За наведених обставин суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.
10 грудня 2021 року від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшла до суду письмова заява про відмову від позову та повернення судового збору, в якій просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі №500/7538/21 відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 КАС України.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що згідно довідки про наявність податкового боргу, станом на день подачі позову до суду у відповідача була наявна заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 21926,43 грн (основний платіж) в т.ч. по платежах:
податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі - 20239,71 грн (основний платіж), військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - 1686,72 грн (основний платіж).
У зв'язку з цим, виходячи з норм статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звернувся до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу з відповідача.
На момент подання позовної заяви №16342/6/19-00-20-03-10/ НОМЕР_1 від 02.11.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду, одержано судом 03.11.2021 у відповідача заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 21926,43 грн не була погашена.
Враховуючи те, що відповідачем заявлений до стягнення в судовому порядку податковий борг в сумі 21926,43 грн сплачено повністю, вже після звернення контролюючого органу до суду, а саме платіжними дорученнями №@2РL572453 від 10.11.2021 в сумі 20239,71 грн, №@РL578699 від 10.11.2021 в сумі 1686,72 грн, про що свідчить інтегрована картка платника податків, ГУ ДПС у Тернопільській області відповідно до статті 189 КАС України вбачає за доцільне відмовитися від позову та відповідно до частини першої статті 238 КАС України просить суд закрити провадження у справі та повернути сплачений судовий збір.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Частиною третьою статті 9 КАС України встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Положеннями статей 44, 47 КАС України регламентовано, що право позивача відмовитися від своєї позовної заяви є його безумовним правом.
За нормами частини першої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. (частина третя статті 189 КАС України)
Згідно частини п'ятої статті 189 КАС України суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Згідно пункту 2 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
Згідно частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи те, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд приймає відмову позивача від адміністративного позову та закриває провадження у цій справі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Вирішуючи питання щодо повернення позивачу сплаченого ним судового збору, суд виходив з наступного.
Одночасно із заявою про закриття провадження у справі позивачем заявлено клопотання про повернення Головному управлінню ДПС у Тернопільській області сплаченого судового збору при поданні позовної заяви відповідно до частини першої статті 140 КАС України шляхом стягнення з відповідача.
Згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою, другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача
Частиною шостою статті 143 КАС України передбачено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Враховуючи, що суд закрив провадження у цій справі, задовольнивши заяву позивача про відмову від позову у зв'язку із задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного суду від 03.02.2021 у справі №200/6826/20-а.
При цьому суд звернув увагу, що положення статті 140 та 142 КАС України у порівнянні із частиною 1 та частиною 2 статті 139 КАС України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб'єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб'єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування.
Разом з тим, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що є наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України.
Як слідує з матеріалів справи за подання даного позову Головним управлінням ДПС у Тернопільській області сплачено згідно платіжного доручення №1681 (внутрішній номер 176568507) 2270,00 грн судового збору, який підлягає поверненню шляхом стягнення з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 139, 140, 142, 143, 189, 238, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі №500/7538/21 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області судовий збір у розмірі 2270,00 грн сплачений згідно платіжного доручення №1681 від 01.11.2021.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 22.12.2021.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Головуючий суддя Мартиць О.І.