22 грудня 2021 року Справа № 480/7910/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7910/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер: 5924781500:06:004:0147 у власність орієнтовною площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства на території Битицької сільської ради, Сумського району, Сумської області за межами населеного пункту та надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер: 5924781500:06:004:0147 у власність орієнтовною площею 2,0000га.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що позивачем було 4 січня 2021 року подано до ГУ Держгеокадастру у сумській області погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який був погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та присвоєно їй кадастровий номер.
У передбачений законодавством двотижневий строк зазначену заяву позивача про затвердження проекту землеустрою відповідачем розглянуто не було. На переконання позивача, відповідач умисно затягував час, щоб 26.02.2021р. передати відповідні земельні ділянки до земель комунальної власності. Більше чим через місяць відповідача (05.03.2021р.) було прийнято Наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою.
Слід зазначити, що Н а к а з ( (від 05.03.2021р. №5924781500:06:004:0147), яким позивачу в і д м о в л е н о у затвердженні проекту землеустрою позивачем н е о с к а р ж у є т ь с я .
При цьому, позивач просить суд врахувати, що висновком ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 29.12.2020р. №18229/82-20 проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність було погоджено. Отже, відповідно до положень частини дев'ятої статті 118 ЗК України, після отримання погодженого проекту землеустрою відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність та не наділений повноваженням відмовляти у такому затвердженні та переданні земельної ділянки у власність. З огляду на те, що наданий позивачем проект землеустрою погоджений у встановленому законодавством порядку та земельній ділянці присвоєний кадастровий номер і вона внесена до Державного земельного кадастру, у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття іншого рішення, ніж рішення про затвердження проекту землеустрою.
Ухвалою від 02.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами розгляду якої було прийнято наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови стало те, що при розгляді поданого на затвердження проекту землеустрою встановлено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 166,0770га, серед яких і земельна ділянка з кадастровим номером 5924781500:06:004:0147 площею 2,0000га із заявою про затвердження якої звертався позивач, відповідно до Наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 26.02.2021р. було передано у комунальну власність Сумської міської ради.
На підтвердження своєї позиції відповідачем надано акт приймання передачі з додатком (перелік земельних ділянок які передано з державної до комунальної власності).
Крім цього, відповідач зазначає, що на даний час ГУ Держгеокадастр у Сумській області не є розпорядником спірної земельної ділянки, а відтак, не має повноважень щодо затвердження проекту землеустрою. ГУ Держгеокадастру в Сумській області вказує, що у зв'язку з набранням чинності Закону України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", Головне управління Держгеокадастру у Сумській області - орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратило право щодо розпорядження такими земельними ділянками.
Дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з таких підстав:
Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 06.11.2020р. №18-34137/16-20-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради, Сумського району, Сумської області для ведення особистого селянського господарства.
На замовлення позивача був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивача для ведення особистого селянського господарства на території Битицької сільської ради, Сумського району, Сумської області (кадастровий номер земельної ділянки 5924781500:06:004:0147 площею 2,0000га).
Розроблений проект землеустрою погоджено висновком від 29.12.2020 за №18229/82-20 головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. За змістом вказаного висновку, проект землеустрою відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та погоджується.
Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 04.01.2021р. про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки на території Битицької сільської ради, Сумського району, Сумської області.
Наказом від 05.03.2021р. №18-2219/16-21-СГ ГУ Держгеокадастру відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою посилаючись на те, що відповідна земельна ділянка передана до земель комунальної власності Сумської міської ради Сумської області.
Вважаючи відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наданні такої земельної ділянки у власність протиправною, позивач звернувся до суду з позовом про зобов"язання відповідача затвердити проект землеустрою. При цьому. як вже зазначалося вище, Наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 05.03.2021р. №18-2219/16-21-СГ позивач не оскаржує.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного:
Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 (далі - ЗК України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Отже, перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.
У постановах від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі № 817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. ГУ Держгеокадастру не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
За приписами частин дев'ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
З аналізу положень частини дев'ятої статті 118 ЗК України слідує, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов'язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.
Оскільки на затвердження до ГУ Держгеокадастру позивачем подано погоджений висновком ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 29.12.2020р. проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, то встановлення відповідачем зауважень до такого проекту землеустрою та зазначення в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою обставини про те, що відповідна земельна ділянка передана до комунальної власності (за відсутності інформації щодо реєстрації Сумською міською радою права власності на відповідний земельний масив) не відповідає в повній мірі вимогам ст. 50 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та ст. 198 Земельного кодексу України.
Крім цього, суд зазначає, що на час розгляду даної справи, інформація щодо зміни форми власності на відповідну земельну ділянку з державної на комунальну форму власності також відсутня.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5924781500:06:004:0147 та сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який надавався позивачем до ГУ Держгеокадастру разом із проектом землеустрою.
Реєстрація державним кадастровим реєстратором земельної ділянки на підставі поданого проекту землеустрою відповідно до статей 9, 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про відповідність проекту землеустрою вимогам законодавства та документації із землеустрою.
Враховуючи наведене вище наказ №18-2219/16-21-СГ від 05.03.2021 ГУ Держгеокадастру у Сумській області про відмову ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради, Сумського району, Сумської області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 5924781500:06:004:0147, є протиправним.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що законодавець визначив саме право суду на вихід за межі позовних вимог, а не його обов'язок.
При цьому, таке право надано суду виключно у разі якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а не у разі, якщо суд вбачає будь-які підстави для визнання протиправними дій або рішення суб'єкта владних повноважень, які не були предметом спору у справі.
Суд наголошує й на тому, що під час розгляду справи, позивач не скористався своїм процесуальним правом, визначеним у статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України та не звертався до суду з заявою про зміну підстав або предмета позову, збільшення або зменшення позовних вимог.
Тому, враховуючи положення частини 2 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було надано відповідну правову оцінку спірним правовідносинам в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням підстав та предмета позову.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог та скасування наказу №18-2219/16-21-СГ від 05.03.2021 ГУ Держгеокадастру у Сумській області про відмову ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради, Сумського району, Сумської області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 5924781500:06:004:0147, оскільки зазначений Наказ не є предметом розгляду у даній справі, позивач не скористався своїм правом на його оскарження.
Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд виходить з наступного.
27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон № 1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.
Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:
"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Тобто, з дня набрання чинності Законом № 1423-ІХ до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.
З огляду на те, що судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області не має владних повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на момент прийняття рішення судом, тому відсутні законні підстави для зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець