22 грудня 2021 року м. Рівне №460/3429/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із відмови нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати позивачу згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період із 02.03.2011 по 14.11.2019 на суму пенсії 9172,76 грн. та виплатити цю компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в 2012 році, на виконання постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 07.12.2011 у справі №2-а-5813/11 відповідачем було нараховано кошти в сумі 9172,76 грн. Однак, ці нараховані до виплати суми пенсії, фактично виплачено лише у листопаді 2019 року. Зазначає про те, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі судового рішення. Також вказує про те, що звернулася до відповідача з заявою, в якій просила нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії. Проте, листом від 28.01.2021 відповідач повідомив, що підстави для виплати компенсації відсутні. За таких обставин, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито письмове провадження у справі.
21.07.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив на позовну заяву з додатками. В обґрунтування своїх заперечень зазначав про відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача проведено у повному обсязі. Вказував про те, що пенсійний орган не є належним відповідачем у справі. Крім того, відповідач вважав, що строки звернення до суду з позовною заявою є пропущеними. Звертав увагу на те, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер і не підлягає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати". Також зазначав, що вимоги щодо компенсації за втрату частини пенсії є видом цивільно-правової відповідальності. З огляду на викладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.35-36).
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом зазначає наступне.
Судом встановлено та не заперечувалася сторонами, що постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 07.12.2011 у справі №2-а-5813/11, зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 3 згідно з ст. 39, ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 06 березня 2011 року по 22 липня 2011 року за виключенням фактично виплачених сум (а.с.10).
На виконання вказаної постанови відповідачем складено розпорядження та протокол, за якими здійснено перерахунок та нарахування пенсії позивачу (а.с.38-39).
Фактичну виплату пенсії в сумі 9172,76 грн. здійснено 14.11.2019, що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с.11).
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 31.03.2021 №1974-1474/Ш-02/8-1700/21, на звернення позивача щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за судовими рішеннями в загальній сумі 147421,25 грн., повідомив, що підстав для виплати компенсації за втрату частини доходу в зв'язку з порушенням термінів їх виплати немає (а.с.12, 13).
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Згідно з ст.1, 2 Закону №2050-ІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п.3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а, які в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення в даній адміністративній справі.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Покликання відповідача, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має разовий характер, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті рішення в даній адміністративній справі.
Оскільки, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсійних виплат пенсійним органом, що встановлено постановою Дубровицького районного суду Рівненської області, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
А відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії є протиправними.
Відповідно до постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 07.12.2011 у справі №2-а-5813/11 пенсійні виплати за період з 06.03.2011 по 22.07.2011 не були донараховані та виплачені з вини органу, що призначав пенсію, а відтак рішенням суду здійснено захист порушеного права позивача шляхом зобов'язання пенсійного провести перерахунок і виплату відповідних сум пенсій за вказані періоди.
Відповідно до п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Таким чином, для обрахунку розміру компенсації громадянам втрати частини грошових доходів береться нарахований та несвоєчасно виплачений або не виплачений грошовий дохід та індекс споживчих цін (індексу інфляції) за період невиплати такого грошового доходу. При цьому, індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
У сукупності викладених обставин та положень законодавства, суд дійшов висновку, що виплата компенсації втрати частини грошових доходів повинна бути здійснена з урахування індексу споживчих цін за період невиплати грошового доходу включно по місяць, який передує місяцю в якому така виплата проведена.
Оскільки виплата пенсії була здійснена 14.11.2019, то відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасністю пенсійних виплат по жовтень 2019 року, оскільки такий місяць є останнім періодом, за який враховується індекс споживчих цін для обрахунку розміру компенсації втрати частини грошових доходів.
Щодо визначення початкового періоду, за який повинно бути враховано індекс споживчих цін, для обрахунку розміру компенсації втрати частини грошових доходів, то суд зазначає, що зі змісту судового рішення слідує, що недонараховані суми пенсії мали бути нараховані та виплачені позивачу ще у період з 06.03.2011 по 22.07.2011, однак з вини органу, що призначає пенсії виплачені не були.
Враховуючи положення ст.1, 2 Закону № 2050-ІІІ, п. 4 Порядку №159, у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів компенсація втрати частини грошових доходів здійснюється з урахування індексу споживчих цін за період невиплати такого грошового доходу.
Висновки аналогічного характеру викладені у п. 73 постанови Верховного Суду від 23.12.2020 у справі справа №640/7975/15-а, відповідно до якого: "колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.09.2008 до 04.11.2016, а тому вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходу лише з моменту ухвалення постанови Вищого адміністративного суду України від 29.01.2014 у справі №2034/2-а-825/11".
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом, зокрема, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 06.03.2011 по жовтень 2019 року на суму пенсії 9172,76 грн.
Покликання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки виплати нарахованих пенсій за рішенням суду здійснює Державна казначейська служба України та її територіальні органи є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини та висновки суду, зроблені за аналізом вимог Закону №2050-ІІІ та Порядку № 159.
Щодо тверджень відповідача про те, що виплату суми заборгованості позивачу проведено відповідно до вимог Закону України "Про гарантії держави з виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою" від 03.09.2014 №440, якими передбачено інший механізм відшкодування Державною казначейською службою України коштів за рішенням суду, суд зауважує, що спір у цій справі стосується нарахування компенсації на суму нарахованої, але несвоєчасно виплаченої пенсії, а тому спірні відносини не охоплюються дією зазначених нормативно-правових актів.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, з огляду на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 17.11.2021 у справі №40/4188/20, відповідно до якої перебіг передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку для звернення особи до суду із відповідними позовними вимогами слід обчислювати з моменту отримання листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з відмови нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати та виплати ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на виконання постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 07.12.2011 у справі №2-а-5813/11 в загальній сумі 9172,76 грн. і виплачена в листопаді 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно з Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 06.03.2011 по жовтень 2019 року на суму пенсії 9172,76 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне, 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Повний текст рішення складений 22 грудня 2021 року
Суддя С.А. Борискін