22 грудня 2021 року м. Рівне №460/12121/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
доРівненська митниця Державної митної служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Рівненської митниці № 00000121319 та № 00000131319 від 20.08.2021 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Рівненської митниці № 00000121319 та № 00000131319 від 20.08.2021 прийняті у зв'язку із невірним застосуванням митницею норм матеріального права та підлягають скасуванню.
Представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги відповідачем не визнано, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
20.08.2021 року Рівненською митницею, у відношенні ФОП ОСОБА_1 , було прийнято податкові повідомлення-рішення №00000121319, яким збільшено суму грошового зобов'язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, в розмірі 440005,38 грн., та №00000131319, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання в розмірі 88001,09 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8800,11 грн.
Не погодившись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 336 МКУ митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:
1)перевірки документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;
2)митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);
3)обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;
4)усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
5)огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;
6)перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;
7)проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
8)направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;
9)пост-митний контроль.
Згідно ст. 345 МКУ документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:
1)правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2)обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
3)правильності класифікації. згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4)відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5)законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.
Як передбачає ст. 351 МКУ, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1)виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2)надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Відповідно до ст. 352 МКУ посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну - територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Згідно ст. 354 МКУ результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою.
Як передбачає частина 6 ст. 345 МКУ, результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Згідно із статтею 278 МКУ датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Частинами 4 та 5 статті 280 МКУ визначено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.
Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Згідно частини 1 статті 270 МКУ правила оподаткування -товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», окремим законом щодо встановлення додаткового імпортного збору.
Відповідно до частини 4 статті 275 МКУ антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Законом України від 22.12.1998 № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (зі змінами та доповненнями) визначено наступне:
-антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування (частина 1 статті 1 Розділу І);
-антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних) (частина 2 статті 1 Розділу І);
-демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару (частина 5 статті 1 Розділу І);
-товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в країні імпорту його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях (частина 1 статті 2 Розділу І).
Відповідно до частини 6 статті 16 Розділу IV Закону України від 22.12.1998 № 330- XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» остаточні антидемпінгові заходи застосовуються за таким принципом:
-якщо Міністерство зробило остаточний позитивний висновок щодо наявності демпінгу та шкоди, яка є наслідком цього демпінгу, та відповідно до статті 36 цього Закону
національні інтереси потребують застосування антидемпінгових заходів;
-при застосуванні попередніх антидемпінгових заходів Міністерство подає Комісії пропозицію про застосування остаточних антидемпінгових заходів за місяць до закінчення строку застосування зазначених попередніх заходів;
-за пропозицією Міністерства Комісія приймає рішення про запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита та встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, який не повинен перевищувати величину демпінгової маржі, розрахованої відповідно до цього Закону, та може бути меншим за величину цієї маржі,
якщо такий розмір ставки є достатнім для запобігання шкоді, що заподіюється національному товаровиробнику;
-розмір ставки остаточного антидемпінгового мита визначається:
-у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового розслідування. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту;
-або різницею між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон країни імпорту. При цьому мінімальна ціна на п'ятирічний період розраховується відповідно до частини дев'ятої статті 14 цього Закону.
Частиною 8 статті 16 Розділу IV Закону України від 22.12.1998 № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» визначено, що остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів.
Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.
Відповідно до частини 1 статті 17 Розділу IV Закону України від 22.12.1998 № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» попередні антидемпінгові заходи та остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту товарів, які ввозяться на митну територію країни імпорту, після дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про застосування цих заходів, за винятками, визначеними цим Законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 ПКУ встановлено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПКУ податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку ,та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 5 ст. 36 ПКУ встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що наказом Рівненської митниці від 16.07.2021 № 66 призначено проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 02.11.2020 №UA204060/2020/018514, від 03.11.2020 №UA204060/2020/018631, від 03.11.2020 №UA204060/ 2020/018633, від 10.11.2020 №UA204060/2020/019131, від 10.11.2020 №UA204060/2020/019132, від 12.11.2020 №UA204060/2020/019288, від 12.11.2020 №UA204060/2020/019290, від 12.11.2020 №UA204060/2020/019302, від 13.11.2020 №UA204060/2020/019356, від 13.11.2020 №0UA204060/ 2020/019426, від 13.11.2020 №UA204060/2020/019437, від 16.11.2020 №UA204060/2020/019478, від 27.11.2020 № UA204060/2020/020312, від 27.11.2020 №UA204060/2020/020314, від 27.11.2020 №UA204060/2020/020315, від 04.12.2020 №UA204060/2020/020880, від 04.12.2020 №UA204060/ 2020/020882, від 05.12.2020 №UA204060/2020/020888.
За результатами проведеної митницею перевірки встановлено, що позивачем, за час зупинення рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № АД- 437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь», здійснено митне оформлення товарів «Блоки стінові з ячеїстого бетону» за митними деклараціями від 02.11.2020 №UA204060/2020/018514, від 03.11.2020 №UA204060/2020/018631, від 03.11.2020 №UA204060/ 2020/018633, від 10.11.2020 №UA204060/2020/019131, від 10.11.2020 №UA204060/2020/019132, від 12.11.2020 №UA204060/2020/019288, від 12.11.2020 №UA204060/2020/019290, від 12.11.2020 №UA204060/2020/019302, від 13.11.2020 №UA204060/2020/019356, від 13.11.2020 №0UA204060/ 2020/019426, від 13.11.2020 №UA204060/2020/019437, від 16.11.2020 №UA204060/2020/019478, від 27.11.2020 № UA204060/2020/020312, від 27.11.2020 №UA204060/2020/020314, від 27.11.2020 №UA204060/2020/020315, від 04.12.2020 №UA204060/2020/020880, від 04.12.2020 №UA204060/ 2020/020882, від 05.12.2020 №UA204060/2020/020888 без сплати антидемпінгового мита, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.
Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов'язань зі сплати митних платежів на загальну суму 528006,47 грн, в тому числі по сплаті антидемпінгового мита на суму 440005,38 грн, по сплаті ПДВ на суму 88001,09 грн.
06.08.2021 митницею складено Акт № 4/7.13-19/ НОМЕР_1 про результати
документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару за 18 МД типу ІМ40ДЕ (далі - Акт).
У зв'язку з вищевикладеним, митницею позивачу направлені податкові повідомлення-рішення:
-від 20.08.2021 № 00000121319 за платежем «антидемпінгове мито» на суму 440005,38 грн.;
-від 20.08.2021 № 00000131319 за платежем «податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» на суму 88001,09 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8800,11 грн.
Щодо встановлених митницею порушень, суд зазначає наступне.
Документальною невиїзною перевіркою встановлено митне оформлення за 18 МД товару «Блоки із ячеїстого бетону стінові дрібні, розміром 625*300*200-2,5-500-35-1, що відповідають СТБ 1117-98. Середня густина - 500 - 600 кг/м3;» походженням з Республіки Білорусь (сертифікати про походження товару форми СТ-1) за кодом згідно УКТ ЗЕД 6810111000.
Детальний опис товару, заявленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за 18 МД наведено в додатку №1 до акта перевірки.
Тобто, вказаний товар є об'єктом застосування антидемпінгових заходів згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 №АД-437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь».
Перевіркою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, при митному оформленні товарів за 18 МД типу ІМ40ДЕ встановлено факти митного оформлення ФОП ОСОБА_1 товарів «Блоки стінові з ячеїстого бетону» за кодом УКТЗЕД 6810111000 походженням з Республіки Білорусь без оподаткування антидемпінговим митом за ставкою 34,19%.
Позивачем самостійно у графах 44 МД як підстава для несплати антидемпінгового мита зазначалася Ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.10.2020 року по справі 640/6762/20 про зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії.
Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (із змінами та доповненнями), визначено графи митної декларації, які заповнюються декларантом самостійно, зокрема, графа 33 митної декларації, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД та графа 47 митної декларації, в якій наводяться відомості про нарахування митних платежів.
Отже, з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення, декларант несе юридичну відповідальність за достовірність зазначених у ній відомостей та розміру належних до сплати податків.
Щодо посилання позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10,2020 у справі № 640/6762/20, суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2020 у справі № 640/6762/20 зупинена дія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № АД-437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь».
Згідно з частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідних заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення позову, як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту.
Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Зупинення дії нормативно-правового акту як один із способів забезпечення позову не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 640/6762/20.
Відповідно до частини першої статті 325 КАСУ постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Враховуючи зазначене, антидемпінгове мито, передбачене рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 № АД-437/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з Республіки Білорусь», підлягає сплаті на загальних підставах з дня прийняття рішення судом апеляційної інстанції, в тому числі, за весь час, коли його дія зупинялась.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2021 у справі № 640/6762/20 відмовлено у задоволенні позову Республіканського ВТУП «УКХ «Білоруська цементна компанія» та ТОВ «БК «Комфорт-Буд ЛТД».
Вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021.
Тобто, на час направлення податкових повідомлень-рішень від 20.08.2021, справа № 640/6762/20 розглянута по суті та у ній прийнято рішення, що набрало законної сили.
Таким чином, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порушено частину 1 статті 28 Розділу VI Закону України від 22.12.1998 № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», якою передбачено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інтттих податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів, статтю 278 МКУ, пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Митним кодексом України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, у формі проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (пункт 7 частини 1 статті 336).
Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що виносячи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв правомірно та в межах своїх повноважень.
За таких підстав у задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити.
В задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Рівненська митниця Державної митної служби України (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 22 грудня 2021 року
Суддя Д.Є. Махаринець