23 грудня 2021 року м. Рівне №460/5701/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)"
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Рівненській області
про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила :
-визнати неправомірним відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу застрахованої особи, ОСОБА_1 період з лютого 2019 року по березень 2021 року включно;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області внести до картки персоніфікованого обліку ОСОБА_1 інформацію про сплату Єдиного соціального внеску за лютий 2019 - березень 2021 року включно та зарахувати в відомостях облікового страхового стажу за вказаний період.
Мотивуючи свої вимоги ОСОБА_1 зазначала, що перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)". З'ясувавши у березні 2021 року, що у картці персоніфікованого обліку (форма ОК-5) з лютого 2019 року відсутні відомості про трудовий, страховий стаж та про сплату єдиного соціального внеску, позивач звернулася до відповідача щодо зарахування до страхового стажу відповідного періоду роботи. Згідно з відповіддю органу Пенсійного фонду, причиною незарахування до страхового стажу позивача періоду з лютого 2019 року є існування у Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)" боргу зі сплати єдиного соціального внеску. Позивач вважає відмову відповідача зарахувати відповідний період роботи до її страхового стажу протиправною, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладений на роботодавця. З огляду на вказане, позивач просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 01.06.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02.08.2021 на 09:30 год. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а також, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області.
24.06.2021 подано пояснення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)". В таких поясненнях зазначено, що підприємством щомісячно у встановлені терміни сплачується єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 та всіх інших працівників підприємства. Повідомлено, що за інформацією податкової служби за державним підприємством рахується борг зі сплати єдиного внеску в сумі 1 402 883, 88 грн., який виник внаслідок донарахування сум єдиного внеску на плату за виконану роботу засудженими, які працюють на підприємстві. На переконання третьої особи на стороні позивача, вільнонайманих працівників виробничого персоналу підприємства і осіб, які відбувають покарання, Державна податкова служба об'єднала і поставила на облік нарахування єдиного соціального внеску на один рахунок. Тому, через несплату боргу єдиного соціального внеску по засуджених страховий стаж вільнонайманим працівникам персоналу підприємства не зараховується. Наявність заборгованості щодо нарахованої суми єдиного соціального внеску по засуджених, не може порушувати права та інтереси вільнонайманих працівників підприємства (а.с.106-108).
29.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечував проти задоволення позову. Зазначав на обґрунтування своєї позиції про те, що згідно з даними особового рахунку, станом на 08.12.2020 за Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" рахується борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1402883,88 грн. У зв'язку з цим, в Реєстрі відсутня позначка про сплату страхових внесків щодо всіх найманих працівників з лютого 2019 року по березень 2021 року. Таким чином, підстави для внесення до картки персоніфікованого обліку позивача інформації про сплату єдиного соціального внеску за лютий 2019 року - березень 2021 року включно відсутні. За наведених обставин, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.170-171).
02.08.2021 надійшли письмові пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління ДПС у Рівненській області, у яких зазначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування. Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (а.с.175-176).
Ухвалою суду від 02.08.2021 закрито підготовче провадження у справі №460/5701/21 та розпочато розгляд справи по суті. Подальший розгляд справи №460/5701/21 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 працює у Державному підприємстві "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" на посаді бухгалтера сектору фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку.
22.03.2021 позивач звернулася до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" із заявою щодо надання інформації про причини відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про її трудовий та страховий стаж, а також щодо сплати єдиного соціального внеску за період з лютого 2019 року (а.с.14).
Листом від 22.03.2021 № 20/П/04/102 Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" повідомило позивачу про те, що кожного місяця на підприємстві нараховується заробітна плата працівникам виробничого персоналу і відповідно єдиний соціальний внесок. Подаються звіти про нарахування єдиного соціального внеску в Державну податкову службу щодо кожної особи, яка працює на підприємстві. Єдиний соціальний внесок сплачується за всіх працівників підприємства (а.с.15).
22.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до органу Державної податкової служби із заявою щодо надання роз'яснення з приводу причин відсутності у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про її трудовий та страховий стаж за період з лютого 2019 року (а.с.74).
На зазначене звернення позивача Головне управління ДПС у Рівненській області листом від 29.03.2021 № 48/Л/17-00-24-02 надало відповідь, у якій зазначено, що для розгляду порушеного у зверненні питання її заяву направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (а.с.75).
22.03.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо внесення даних про її страховий стаж з лютого 2019 року в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.76).
Листом від 05.04.2021 № 2127-2387/Л-06/8-1700/21 відповідач повідомив позивачу про те, що станом на 05.04.2021 від органів Державної фіскальної служби не надходили відомості щодо сплати Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" єдиного соціального внеску за найманих працівників, починаючи з лютого 2019 року. Також у листі зазначено, що відомості про врахування спірного періоду роботи до загального страхового стажу позивача будуть внесені до Реєстру після надходження інформації про сплату Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" єдиного соціального внеску (а.с.77).
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-ІV).
Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, яке, в силу положень ст.2 Закону № 1058-ІV гарантується, зокрема, солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ст.1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч.3 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У силу приписів ч.1 ст.15 Закону № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.
Згідно із ч.2 ст.20 Закону № 1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
За приписами ч.6 ст.20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону № 1058-IV).
Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Отже, обов'язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - роботодавця, оскільки він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи - працівника.
Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для незарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 30.09.2019 у справі № 414/736/17, від 23.07.2019 у справі № 617/927/17.
Таким чином, усі місяці роботи, в тому числі, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.
Відповідно до п.1 ст.12-1 Закону №2464-VI Пенсійний фонд України формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У частині 2 статті 20 Закону №2464-VI зазначено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з лютого 2019 року по березень 2021 року включно Державним підприємством "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку, в свою чергу, нараховувалися страхові внески.
Ці обставини підтверджуються дослідженими судом відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, де зазначені суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з лютого 2019 року по березень 2021 року року (а.с.48-73; 112-137) та листом від 22.03.2021 № 20/П/04/102 Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" (а.с.15).
Сплата ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" нарахованого єдиного соціального внеску за період з лютого 2019 року по лютий 2021 року, зокрема, за позивача підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.16-47; 138-168).
Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період з лютого 2019 року по березень 2021 року порушує право останньої на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом № 1058-IV.
В свою чергу, покликання відповідача на наявність у ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 76)" боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1402883,88 грн., донарахованого податковим органом згідно з актом перевірки від 29.01.2019, не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періоду, у якому підприємство як страхувальник фактично сплачувало за неї обумовлений внесок.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн., сплачені згідно з квитанцією від 18.05.2021 №32, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.92).
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)", до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області, про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи у Державному підприємстві "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" з лютого 2019 року по березень 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у Державному підприємстві "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 76)" з лютого 2019 року по березень 2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№76)" Адреса: с. Іванчі, Рівненська область, 34375, код ЄДРПОУ 08680715.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області Адреса: вул Відінська, 12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ ВП 44070166.
Повний текст рішення складений 23 грудня 2021 року
Суддя С.А. Борискін