23.12.2021м. ПолтаваСправа № 440/17205/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., перевіривши обставини усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
10.12.2021 через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 02.09.2020 №UA110320/2020/000070/1, яким визначено митну вартість придбаного позивачем у Литві автомобіля Scoda Roomster на рівні 1850 Євро, тоді як у митній декларації той указав 1300 Євро.
Ухвалою суду від 14 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказами поважності причин його пропуску.
У встановлений судом строк позивач через систему "Електронний суд" надіслав до суду клопотання від 21.12.2021 про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що він мав законні сподівання добросовісної поведінки та законності дій Дніпровської митниці під час митного оформлення належного йому автомобіля. При цьому позивач не мав можливості раніше дізнатися про внесення до спірного рішення неправдивих відомостей, оскільки він був обмежений у можливості на час отримання цього рішення з'ясувати дійсні обставини його прийняття, так як він не має вільного доступу до цінової бази даних митних оформлень, яка створена митницями і є у володінні митних органів. І лише після отримання інформації на його запити від інших митниць позивач дійшов висновку (дізнався) про порушення своїх прав та інтересів, оскільки заявлена декларантом 02.09.2020 за ціною договору купівлі-продажу ввезеного ним у липні 2020 автомобіля Scoda Roomster становить 1300 Євро, що є більшою ніж визнана митними органами митна вартість ідентичних автомобілів.
З'ясовуючи питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд звертає увагу на обставини повідомлені позивачем як до так і після залишення позовної заяви без руху.
Так, залишаючи позов без руху, суд в ухвалі від 14.12.2021 аналізував твердження позивача про те, що незважаючи на факт отримання ним оскаржуваного рішення 02.09.2020, за зовнішніми ознаками він не міг встановити факту внесення до нього завідомо неправдивих відомостей, якими це рішення обґрунтовано. Вперше ж, як стверджує позивач, він достеменно дізнався про порушення цим рішенням своїх законних прав та інтересів лише 22.07.2021 за фактом отримання листа Хмельницької митниці №7.26-1/27/10/354.
Проте суд не прийняв в якості поважних такі доводи ОСОБА_1 , що вмотивовані посиланням лише на обставини його власного усвідомлення про порушене право після отримання 22.07.2021 листа Хмельницької митниці №7.26-1/27/10/354, визнавши такі пояснення необґрунтованими суб'єктивними судженнями.
Усуваючи недоліки позову в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку, позивач у своєму клопотанні від 21.12.2021, як і до цього повторює, що не мав можливості раніше дізнатися про внесення до спірного рішення неправдивих відомостей, оскільки він був обмежений у можливості на час отримання цього рішення з'ясувати дійсні обставини його прийняття так як він не має вільного доступу до цінової бази даних митних оформлень.
Надаючи оцінку відповідним доводам позивача, суд виходить із суті закладеної законодавцем в ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У зв'язку з цим слід зазначити, що диспозиція вищенаведеної норми процесуального закону містить у собі дві умови обізнаності особи про факт порушення своїх прав, свобод чи інтересів - суб'єктивну (коли особа дізналася) та об'єктивну (коли особа повинна була дізнатися). І врахуванню, при вирішенні питання щодо дотримання строку в порядку ч. 2 ст. 122 Кодексу, підлягає лише та обставина, яка передує іншій, як умова запобігання будь-яким спекуляціям з цього приводу.
Тож з урахуванням суті закону твердження ОСОБА_1 про необізнаність з фактом порушення, як той собі вважає, прав з боку митного органу суд визнає таким, що не пов'язане з об'єктивними обставинами існування факту порушеного права особи, за захистом якого та звертається до суду з позовом.
Протиправність будь-якого рішення - це об'єктивна річ, яка існує незалежно від усвідомлення цієї протиправності особою.
Та обставина, що порушення свого права позивач усвідомив лише після отримання відомостей у подібних правовідносинах, не спростовує висновок суду щодо пропуску строку звернення, оскільки порушення права (якщо таке було) існувало об'єктивно і до листа, про що свідчить саме твердження позивача про неправомірне коригування у бік завищення митної вартості ввезеного автомобіля. Позивач об'єктивно не міг не знати про завищення митної вартості, оскільки сплату митних платежів він здійснював власними коштами.
Тож фактично позов вмотивовано лише суб'єктивним уявленням позивача про момент порушення його права, яке той пов'язує із самоусвідомленням проблеми після отримання ним додаткової інформації. Таке уявлення формується та існує лише у свідомості позивача, а тому ніякого зв'язку з об'єктивними обставинами воно не має і не може мати. При цьому обставини отримання ним 22.07.2021 листа від Хмельницької митниці №7.26-1/27/10/354 на строк звернення ніякого впливу не мають, оскільки фактичні обставини справи ніяким чином не змінилися.
Відтак, саме з 02.09.2020 - дати отримання позивачем спірного рішення той повинен був дізнатися про порушення свого права, проте до суду за захистом звернувся більше ніж через рік.
Це у свою чергу свідчить про відсутність об'єктивних поважних причин пропуску строку звернення до суду.
З урахуванням повідомленого позивачем факту стосовно дати отримання ним спірного рішення - 02.09.2020, а також достовірного факту звернення до суду з позовом лише 10.12.2021, суд визнає помилковим суб'єктивне переконання заявника щодо дотримання ним шестимісячного строку звернення до суду з позовом, оскільки це судження не відповідає фактичним обставинам.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує право особи на звернення до суду за захистом. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Підстави вказані у клопотанні позивача від 21.12.2021 суд визнає неповажними.
З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не надано до суду доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, то наявні правові підстави, встановлені частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, для повернення позовної заяви.
З урахуванням з'ясованих обставин, керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення повернути заявнику у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б. Супрун