23 грудня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/18119/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
22 грудня 2021 року у Полтавському окружному адміністративному суді зареєстровано позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00001810, винесену 02.12.2021 старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною щодо ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
За приписами пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Ознайомившись з матеріалами позову, суддя встановив такі обставини.
Позивач - ФОП ОСОБА_1 , що зареєстрований та проживає згідно відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також паспорті громадянина України, за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ №00001810 від 02.12.2021.
Ознайомившись з копією спірної постанови, що надана разом із позовною заявою, суддя встановив, що цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП).
У силу статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За змістом частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: (...) оскаржити постанову по справі.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За наведених обставин, зважаючи на те, що предметом зазначеного спору є правомірність рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ця адміністративна справа не підсудна окружному адміністративному суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
Отже, за наведених вище обставин, Полтавський окружний адміністративний суд у спірних відносинах не є "судом, встановленим законом" для розгляду цього позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 1 статті 25 КАС визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з абзацом першим пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача є Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, тоді як місцезнаходженням відповідача є Шевченківський район м. Києва.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати матеріали позову ФОП ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, що є місцевим загальним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача.
Керуючись статтями 25, 29, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови передати до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (вул. Монастирська, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37501).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Гіглава