23 грудня 2021 року справа №320/3655/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державного агентства України з управління зоною відчуження, про застосування заходів реагування.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» за адресою: Київська обл., Іванківський р-н., м. Чорнобиль, вул. Кірова, 38-Б, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 25.01.2021 № 148.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки будівлі гуртожитку Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», розташованої за адресою: Київська обл., Іванківський р-н., м. Чорнобиль, вул. Кірова, 38-Б, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державне агентство України з управління зоною відчуження.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивачем не надано доказів того, що виявлені ним в ході проведення планової перевірки та відображені в акті порушення у сфері техногенної і пожежної безпеки є критичними і створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідач зазначив, що порушення, які залишаються неусунутими, за своєю суттю не є чинниками виникнення пожежі, у зв'язку з чим обраний захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» не відповідатиме принципу співмірності та буде порушувати справедливий баланс між інтересами підприємства та публічними інтересами.
Крім того відповідач звернув увагу на те, що оскільки в акті планової перевірки від 25.01.2021 № 148 не встановлено строк, до якого виявлені порушення мають бути усунуті, роботи по усуненню таких наразі тривають, ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» працює над їх усуненням, зокрема відповідачем, з метою усунення порушень, зазначених в акті, наказом від 04.02.2021 № 40 введено в дію план заходів щодо усунення порушень та листом від 24.02.2021 за вих. № 1-09.0/03/327/21 повідомлено позивача про стан та кількість усунених порушень вимог пожежної безпеки згідно Плану заходів.
Державне агентство України з управління зоною відчуження у письмових поясненнях повідомило, що позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної небезпеки для життя та здоров'я людей, внаслідок існування неусунутого на момент розгляду справи порушення пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою повне зупинення роботи об'єкта.
27.05.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 задоволено клопотання відповідача про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 10.06.2021.
Присутні у судовому засіданні 25.11.2021 представники позивача та відповідача заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
На підставі наведеного, усною ухвалою суду від 25.11.2021 постановлено здійснити подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
Державне спеціалізоване підприємство «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (ідентифікаційний код 37197102, місцезнаходження: 07270, Київська обл., Іванківський р-н., м. Чорнобиль, вул. Кірова, буд. 52) зареєстроване в якості юридичної особи 12.01.2011, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.38-48).
Відповідно до вказаного витягу засновником Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» є Державне агентство України з управління зоною відчуження.
У період з 18.01.2021 по 25.01.2021 провідним інспектором Поліського РС ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Карачун А.В., провідним фахівцем ВЦЗ Броварського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Нишенком Є.В., провідним інспектором відділу ЗНС Броварського РУ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Дяченком С.М., молодшим інспектором відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшим прапорщиком служби цивільного захисту Лобановою Н.В. на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 13.01.2021 № 38 (т.1, а.с.13-21) було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», розташованого за адресою: Київська обл., Іванківський р-н., м. Чорнобиль, вул. Кірова, 38-Б, вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 25.01.2021 № 148 (т.1, а.с.32-37).
Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки було виявлено 11 порушень ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта.
Під час розгляду судом цієї справи начальником відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшим інспектором відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Кадощенком П.В., інспектором відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Колпаком В.О., молодшим інспектором відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшим прапорщиком служби цивільного захисту Лобановою Н.В. у період 13.04.2021 по 14.04.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого складено акт від 14.04.2021 № 211 (т.1, а.с.104-110).
Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі 3 порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також в ході розгляду судом цієї справи старшим інспектором відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Кадощенком П.В., молодшим інспектором відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області старшим прапорщиком служби цивільного захисту Лобановою Н.В. у період з 22.09.2021 по 23.09.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого складено акт від 23.09.2021 № 261 (т.2, а.с.77-82).
Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто у повному обсязі 2 порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.
У подальшому старшим інспектором відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Будником В.І., інспектором відділення організації попередження надзвичайних ситуацій по зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області капітаном служби цивільного захисту Колпаком В.О. у період з 09.11.2021 по 10.11.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого складено акт від 10.11.2021 № 284 (т.2, а.с.83-94).
Зі змісту вказаного акта вбачається, що відповідачем не було усунуто в повному обсязі порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417, а саме: будівлю не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей.
Отже, не усунутим залишилося одне порушення, про яке раніше було зазначено в актах перевірки, яке і підлягає дослідженню в рамках цієї справи, з приводу чого суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).
Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з частиною першою статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 КЦЗ України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи переважна більшість порушень (10 з 11), зазначених в акті перевірки від 25.01.2021 № 148, відповідачем була усунута та на теперішній час відповідачем не усунуто лише одне порушення, а саме: будівлю не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, що кваліфіковано позивачем як порушення вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Відповідно до пункту 3.5 глави 3 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312, система протипожежного захисту (СПЗ) - це комплекс технічних засобів, що змонтований на об'єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.
Згідно з пунктом 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані одноповерхові наземні об'єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.
Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов'язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.
Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі «пожежа» тощо).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.
Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з'єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов'язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).
Згідно з підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 розділу ХІІІ ДБН В.2.5-56:2014 у приміщенні пожежного поста повинна бути: 1) світлова і звукова сигналізація про: а) несправність у системі оповіщення; б) несправність електроживлення системи оповіщення; в) несправність ланцюгів пуску системи оповіщення; г) відключення автоматичного режиму; 2) світлова сигналізація: а) спрацювання (з розшифруванням зон оповіщення); 3) модулі: а) запуску системи оповіщення (з вибиранням зон оповіщення); б) запуску системи оповіщення (для всього будинку); в) зупинки системи оповіщення (з вбиранням зон оповіщення); г) зупинки систем оповіщення (для всього будинку).
У поясненнях по справі відповідач зазначив, що ним вчиняються дії, направлені на усунення виявлених контролюючим органом порушень вимог чинного законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки.
Так, з матеріалів справи слідує, що наказом Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» від 04.02.2021 № 40 введено в дію План усунення порушень, виявлених при здійсненні ГУ ДСНС України планової перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» згідно актів перевірки (т.1, а.с.173).
ТОВ «Лугспецтехносервіс» було поставлено відповідачу обладнання передачі та прийому тривожних сповіщень, про що свідчить видаткова накладна від 05.08.2021 № ЛС-287 (т.2, а.с.39).
24.11.2021 між ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (далі - Замовник) та ТОВ «Компанія «Десниця Буд» (далі - Виконавець) було укладено договір про надання послуг № 124/2-01.0, за умовами якого Виконавець зобов'язався надати послуги з розробки проектно-кошторисної документації стадії «Робочий проект» - проект на встановлення системи пожежної сигналізації, системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчики напрямку евакуювання) на визначених об'єктах державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» в м. Чорнобиль Київської області (надалі - послуги) за кодом ДК 021:2015-71330000-0 «Інженерні послуги різні», а Замовник зобов'язався оплатити належним чином надані послуги в строк та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору найменування та адреси об'єктів, обсяги та вартість послуг визначена в Додатку № 1 «Технічне завдання», який є невід'ємною частиною цього договору.
Ціна цього договору складає 150000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) (п. 3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк надання послуг до 20 грудня 2021 року (т.2, а.с.95-99).
Найменування та адреси об'єктів, обсяги та вартість послуг визначені у Додатку № 1 «Технічне завдання» (т.2, а.с.100).
У Додатку № 2 затверджено завдання на проектування, розроблене ТОВ «Компанія «Десниця Буд» (т.2, а.с.101-103).
Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем та третьою особою вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявленого порушення.
Суд схвально сприймає дії відповідача та третьої особи щодо розроблення технічного завдання на встановлення системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, що свідчить про добросовісність намірів відповідача по проведенню ним робіт, направлених на усунення порушень та вжиття відповідних заходів.
Разом з цим, на теперішній час система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей відповідачем не встановлена, а лише наміри щодо її встановлення не є доказом усунення порушення вимог пожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров'ю людей.
Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).
Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -84987953).
Таким чином, на день ухвалення рішення відповідне порушення залишається не усуненим.
При цьому суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що виявлене в ході перевірки порушення не створює безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, а тому захід реагування, який позивач просить застосувати, не є пропорційним до виявлених порушень та можливих негативних наслідків від них.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 33 частини 1 статті 1 КЦЗ України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Згідно з пунктом 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 Терміни та визначення понять ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 № 162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Таким чином, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Аналіз вказаних статей дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки під час проведення перевірки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.
Слід зазначити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.
Оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено повне усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки, то на даний час існує загроза життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини третьої статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров'я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.
Вищезазначене порушення створює пряму або опосередковану загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходяться під її юрисдикцією.
Обов'язок держави - захищати життя людини також закріплено і у ст. 27 Конституції України.
Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.
Наведене спростовує твердження відповідача про те, що виявлені позивачем порушення не створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей та не є підставою для застосування заходів реагування. Так, суд зауважує, що виявлене порушення якраз і створює потенційну небезпеку для життя та здоров'я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації, тобто носить характер превентивного захисту.
При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі № 826/1024/18.
Суд наголошує на тому, що не усунене відповідачем порушення є істотним та несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає:
- на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
При збереженні таких умов для працівників та мешканців гуртожитку існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд вважає непереконливими твердження відповідача про те, що обраний позивачем захід реагування не є пропорційним до виявлених порушень та можливих негативних наслідків від них, а також призводить до порушення балансу між інтересами підприємства та публічними інтересами.
З цього приводу суд зазначає, що відповідний захід реагування передбачений Законом № 877 та КЦЗ України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникненню та поширенню надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров'я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов'язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об'єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров'я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування гуртожитком вказаного об'єкта може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров'я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерію «пропорційності» втручання.
Враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки та створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі гуртожитку ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» за адресою: Київська обл., Іванківський р-н., м. Чорнобиль, вул. Кірова, 38-Б, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушення, зазначеного в акті від 10.11.2021 № 284.
Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі гуртожитку Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» за адресою: Київська обл., Іванківський р-н., м. Чорнобиль, вул. Кірова, 38-Б, шляхом зобов'язання Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушення, зазначеного в акті від 10.11.2021 № 284.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.