23 грудня 2021 року м. Київ справа №320/12907/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Публічного акціонерного товариства "Яготинський завод продтоварів" про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області (далі - позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Яготинський завод продтоварів" (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 282 919 грн. 11 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати самостійно задекларованих зобов'язань та податкових повідомлень-рішень у розмірі 282 919 грн. 11 коп. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.
Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.
Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об'єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідач зареєстрований як юридична особа 3 січня 1997 р. за адресою: 07700, Київська область, м. Яготин, вул. Шевченка, буд. 219, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код 00378508).
У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за результатами несплати самостійно задекларованих зобов'язань та податкових повідомлень-рішень.
Так, судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати виникла на підставі ст. 129 Податкового кодексу України та становить - 43 349 грн. 02 коп.
Крім того, у відповідача наявна заборгованість по податку на прибуток підприємства на підставі податкового повідомлення-рішення № 0028965101 від 18 липня 2018 р. на суму 394 грн. 40 коп. Відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України контролюючим органом донараховано пеню у розмірі 579 грн. 84 коп. Отже, загальний податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств становить 974 грн. 24 коп.
У відповідача наявна також заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, яка виникла на підставі самостійно задекларованого зобов'язання відповідно до податкової декларації № 9024700803 (2019 рік) від 18 лютого 2019 р. на суму 42 908 грн. 51 коп. Крім того, контролюючим органом було донараховано штрафні санкції на підставі ст.126 ПК України на підставі податкового повідомлення-рішення №0119245104 від 5 листопада 2019 р. на суму 59 683 грн. 31 коп. та податкового повідомлення-рішення № 0119215104 від 5 листопада 2019 р. на суму 560 грн. 33 коп. Отже, податковий борг по штрафним санкціям становить 60 243 грн. 64 коп. Контролюючим органом відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України донараховано пеню у сумі 115 276 грн. 42 коп.
У рахуванням всіх обставин судом встановлено, що загальний податковий борг по земельному податку з юридичних осіб, враховуючи самостійну сплачену суму відповідачем - 5 603 грн. 31 коп., становить 212 825 грн. 26 коп.
У відповідача також наявна заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (основний платіж), що виник на підставі самостійно поданої податкової декларації № 9009510383 від 31 січня 2018 р. на суму 206 грн. 49 коп. Крім того, відповідно до ст. 126 ПК України контролюючим органом донараховано штрафні санкції на суму 147 грн. 45 коп. та на підставі ст. 129 ПК України нараховано пеню у розмірі 136 грн. 71 коп. Отже, загальний податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості становить 490 грн. 65 коп.
У відповідача наявна заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (основний платіж), що виник на підставі самостійно поданої податкової декларації № 9024691344 (2019 рік) від 18 лютого 2019 р. на суму 1414 грн. 96 коп. Відповідно до ст. 126 ПК України контролюючим органом донараховано штрафні санкції на суму 283 грн. 00 коп. та на підставі ст. 129 ПК України нараховано пеню у розмірі 25 грн. 64 коп. Отже, загальний податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості становить 1 723 грн. 58 коп.
Крім того, у відповідача наявна заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у зв'язку з донарахованих штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення № 0070575105 від 4 жовтня 2018 р. у сумі 1 852 грн. 60 коп., податкового повідомлення-рішення № 0118235104 від 1 листопада 2019 року у сумі 139 грн. 17 коп. та податкового повідомлення-рішення № 0134855104 від 29 листопада 2019 р. у сумі 1020 грн. 00 коп. Контролюючим органом відповідно до вимог ст. 129 ПК України нараховано пеню у розмірі 20 544 грн. 59 коп. Отже, загальний податковий борг по податку на додану вартість із виробництва в Україні товарів (робіт, послуг) становить 23 556 грн. 36 коп.
Наявність податкового боргу підтверджується також довідкою податкового органу про суму боргу, обліковими картками, розрахунком податкового зобов'язання та штрафних санкцій.
Позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 5 липня 2014 р. №1831-25 на загальну суму 61 223 грн. 12 коп. Вказану вимогу вручено особисто особі, яка уповноважена діяти в інтересах товариства, що підтверджується підписом цієї особи.
У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку суми боргу позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 р. регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до вимог пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Згідно з вимогами пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Крім того, відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 5 листопада 2014 р. №1831-25 на загальну суму 61 223 грн. 12 коп. Вказану вимогу вручено особисто особі, яка уповноважена діяти в інтересах товариства, що підтверджується підписом цієї особи.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Згідно з вимогами п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу з самостійно задекларованого податку на прибуток у розмірі 282 919 грн. 11 коп. до суду не надано, податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.
Тому суд вбачає наявність, передбачених чинним законодавством підстав для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу - 282 919 грн. 11 коп.
Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалам справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків Публічного акціонерного товариства "Яготинський завод продтоварів" (код ЄДРПОУ - 00378508) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до Державного бюджету України для погашення податкового боргу у розмірі 282 919 (двісті вісімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 11 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Державної податкової служби у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 43141377.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Яготинський завод продтоварів", адреса: вул. Шевченка, буд. 219, м. Яготин, Київська область, 07700, код ЄДРПОУ - 00378508.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 23 грудня 2021 року.