23 грудня 2021 року справа №320/3393/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ірпінської міської ради Київської області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Ірпінської міської ради щодо належного розгляду запиту №162/01-32 від 16.03.2021;
- зобов'язати Ірпінську міську раду повторно розглянути запит №162/01-32 від 16.03.2021 та надати запитувану інформацію, яка зазначена в загальному описі звернення;
- зобов'язати Ірпінську міську раду відповідно до ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" оприлюднити інформацію про проект рішення щодо розгляду клопотання №Л-16422 від 16.02.2021;
- зобов'язати Ірпінську міську раду відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 16.03.2021 він звернувся до Ірпінської міської ради Київської області із запитом про надання публічної інформації щодо обсягу коштів (у т.ч. премії та надбавки), нараховані в якості заробітної плати голові Ірпінської міської ради за січень та лютий 2021 року, та про опублікування на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування проекту рішення, за результатами розгляду його клопотання вх.№Л-16422 від 16.02.2021 про затвердження проекту землеустрою, однак відповідач листом від 22.03.2021 №01-32/162 не надав позивачу запитувану інформацію, що і стало підставою для звернення до суду.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач не зазначив порядок оскарження відмови в задоволенні запиту, як це передбачено вимогами чинного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Ірпінська міська рада не надала позивачу на його запит інформацію про обсяг коштів нараховані в якості заробітної плати голові Ірпінської міської ради за січень та лютий 2021 року, оскільки у процесі роботи органу місцевого самоврядування не створювався документ, в якому б було відображено відповідні відомості.
Крім того, відповідач зауважив, що Ірпінська міська рада листом від 23.04.2021 додатково повідомила позивачу інформацію про суму коштів (у т.ч. премії та надбавки), які були нараховані та виплачені в якості заробітної плати голові Ірпінської міської ради за січень та лютий 2021 року.
Також відповідач зазначив про опублікування на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування проекту рішення, за результатами розгляду клопотання позивача вх.№Л-16422 від 16.02.2021 про затвердження проекту землеустрою.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області, 11.03.2011 (а.с.19-20).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Ірпінської міської ради з клопотанням від 16.02.2021 про затвердження документації із землеустрою та передачу йому безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222485200:05:001:5387, площею 1,4827 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в Київській області, Бучанський р-н., с.Михайлівка-Рубежівка (а.с.3).
Вказане клопотання було зареєстровано 16.02.2021 за вхідним номером Л-16422.
Після цього позивач звернувся до Ірпінського міського голови Маркушина О.Г. із запитом на інформацію, у якому просив надати йому копію рішення щодо розгляду його клопотання про затвердження документації із землеустрою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 16.02.220 за №Л16422 (а.с.6).
Також ОСОБА_1 звернувся до Ірпінської міської ради із запитом про доступ до публічної інформації від 16.03.2021, у якому просив:
- надати інформацію про обсяг коштів (включаючи всі премії та надбавки), нарахованих в якості заробітної плати за січень та лютий 2021 року;
- опублікувати на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради проект рішення щодо розгляду його клопотання (вх.№Л-16422 від 16.02.2021) (а.с.4).
Виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області листом від 22.03.2021 №01-32/162 повідомив позивачу, що заява позивача (вх.№Л-16422 від 16.02.2021) буде розглядатись на черговому засіданні постійної депутатської комісії із земельних відносин, лісових та природоохоронних питань.
Проект рішення буде розміщено на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради, згідно регламенту роботи ради, в строки, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування".
Також у вказаному листі відповідач повідомив, що Ірпінська міська рада в процесі роботи не створювала документ "обсяг коштів (включаючи всі премії та надбавки) нарахованих в якості заробітної плати голові Ірпінської міської ради за січень та лютий 2021 року" (а.с.5).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненадання відповідної інформації, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої-другої статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою статті 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Отже, за змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації:
1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;
2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;
3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;
4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;
5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, визначальним для публічної інформації є те, що вона є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
При цьому, якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям “відображеності та задокументованості” і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Зокрема, така правова позиція викладена в пункті 1.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” та постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 522/817/15-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 82685681) та від 06.09.2019 у справі № 128/4752/15-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84076931).
Як було вказано вище, позивач звернувся до Ірпінської міської ради Київської області із запитом, у якому просив, зокрема, надати інформацію про обсяг коштів (включаючи всі премії та надбавки), нарахованих в якості заробітної плати за січень та лютий 2021 року.
Відповідач у листі від 22.03.2021 №01-32/162 повідомив позивачу про те, що ним у процесі роботи не створювався документ "обсяг коштів (включаючи всі премії та надбавки), нарахованих в якості заробітної плати за січень та лютий 2021 року".
Відповідно до частин другої-четвертої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.
Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 09.03.2006 №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Суд зазначає, що в даному випадку, надання позивачу запитуваної ним інформації щодо заробітної плати голови Ірпінської міської ради (у т.ч.премії та надбавки) за січень та лютий 2021 року не передбачає ані аналізу значного обсягу документів, ані необхідності створення нового документа.
При цьому, із запиту позивача не вбачається його намір отримати від відповідача конкретний документ з відповідною інформацією щодо заробітної плати посадової особи органу місцевого самоврядування.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідач неналежним чином розглянув запит позивача в частині надання інформації щодо заробітної плати голови Ірпінської міської ради (у т.ч.премії та надбавки) за січень та лютий 2021 року.
Щодо запиту позивача в частині опублікування на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради проекту рішення щодо розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, то суд вважає, що формулювання вимоги саме у такому вигляді не відповідає суті запиту про надання публічної інформації.
Так, зі змісту ч.1 ст.19 Закону №2939-VI вбачається, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Суд вважає, що вказана вимога не пов'язана з наданням позивачу відповідної інформації, а передбачає вчинення органом місцевого самоврядування дій, що не охоплюється порядком отримання публічної інформації.
З листа від 22.03.2021 №01-32/162 слідує, що станом на дату надання ним відповіді клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою (вх.№Л-16422 від 16.02.2021) ще не розглянуто.
Вказане клопотання буде розглядатись на черговому засіданні постійної депутатської комісії із земельних відносин, лісових та природоохоронних питань, а проект відповідного рішення буде розміщено на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради, згідно регламенту роботи ради, в строки, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування".
У зв'язку з цим, суд не погоджується з твердженнями позивача щодо ненадання йому належної відповіді на його запит у частині запитуваної інформації.
Щодо посилань позивача на відсутність у запиті інформації щодо порядку оскарження відмови, суд зазначає таке.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону №2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Дослідивши лист Ірпінської міської ради від 22.03.2021 №01-32/162, суд дійшов висновку про те, що у вказаному документі дійсно не зазначено порядок оскарження відмови у наданні запитуваної інформації.
Вказане свідчить про невідповідність листа відповідача вимогам частини четвертої статті 22 Закону №2939-VI.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем строку розгляду його клопотання про затвердження проекту землеустрою, встановленого ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, то суд не приймає їх до уваги, оскільки дані обставини не стосуються предмета позову та не підлягають дослідженню судом в рамках даної справи.
Відповідно до положень першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що Ірпінська міська рада Київської області неналежним чином розглянула запит позивача саме в частині надання інформації щодо заробітної плати голови Ірпінської міської ради (у т.ч.премії та надбавки) за січень та лютий 2021 року.
Відповідач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували вищевстановлене.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Ірпінської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 інформації на запит від 16.03.2021 №162/01-32 щодо обсягу коштів (включаючи премії та надбавки), нараховані в якості заробітної плати голові Ірпінської міської ради за січень-лютий 2021 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Ірпінської міської ради повторно розглянути запит №162/01-32 від 16.03.2021 та надати запитувану інформацію, яка зазначена в загальному описі звернення та зобов'язання відповідно до ст.15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" оприлюднити інформацію про проект рішення щодо розгляду клопотання №Л-16422 від 16.02.2021, суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду справи виконавчий комітет Ірпінської міської ради листом від 23.04.2021 №01-32/162 повідомив позивачу, що сума коштів (включаючи премії та надбавки), нарахованих в якості заробітної плати голові Ірпінської міської ради за січень та лютий 2021 року становить 81334,16 грн., фактично отримано коштів після відрахування податків 52660,66 грн.
Також у вказаному листі зазначено, що проект рішення, про який йде мова у запиті позивача був опублікований на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради htps://imr.gov.ua в розділі "Проекти рішень" за посиланням htps://imr.gov.ua/proekti-rishen (роздруківки скрінів з офіційного сайту Ірпінської міської ради) (а.с.131).
Так, судом встановлено, що проект рішенням Ірпінської міської ради "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ірпінської міської територіальної громади (раніше Михайлівсько-Рубежівська сільська рада)", яким відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4827 га (кадастровий номер 3222485200:05:001:5387) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ірпінської міської територіальної громади (раніше Михайлівсько-Рубежівська сільська рада), був розміщений на офіційному веб-сайті Ірпінської міської ради 31.03.2021 (а.с.126-128).
Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в ході розгляду справи було надано позивачу запитувану ним інформацію.
У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаних позовних вимог.
Також суд вважає за доцільне зауважити таке.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч.2 ст.15 Закону №2939-VI).
Згідно з частиною третьою статті 15 Закону №2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
При цьому, пунктом 11-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №280/97-ВР установлено, що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
- на проекти рішень, рішення органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, що передбачені цим пунктом, не поширюються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (п.п.6).
Як відомо, карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був встановлений Кабінетом Міністрів України:
- постановою від 11.03.2020 №211 - на період з 12.03.2020 по 22.05.2020;
- постановою від 20.05.2020 №392 - на період з 22.05.2020 по 31.07.2020;
- постановою від 22.07.2020 №641 - на період з 01.08.2020 по 19.12.2020;
- постановою від 09.12.2020 №1236 - на період з 19.12.2020 по 28.02.2021.
Отже, закріплена частиною третьою статті 15 Закону №2939-VI вимога щодо обов'язку розпорядників інформації здійснювати оприлюднення проектів актів не поширюється на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з Ірпінської міської ради 1000,00 грн. завданої моральної шкоди, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З викладеного випливає, що сам факт визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв'язок з протиправними діями відповідача.
Тобто моральна шкода, як і будь-яка інша позовна вимога, є предметом доказування, а тому обов'язок доказування моральної шкоди покладається саме на ту сторону, яка просить про її стягнення.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі № 822/3180/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90425178) та від 04.03.2020 у справі № 815/2215/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88027776).
При цьому Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі № 815/2215/15 зазначив, що доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, позивач стверджує, що внаслідок протиправної бездіяльності Ірпінської міської ради пригнічує його психоемоційний стан та провокує прояв посттравматичного синдрому.
При цьому позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували виникнення у нього зазначених розладів здоров'я після направлення до відповідача запиту на надання публічної інформації від 16.03.2021 та отримання неповної відповіді на нього, зокрема, доказів звернення до медичних установ та довідок з них з відповідними діагнозами, виписки з історії хвороби тощо.
Фактично, доводи позивача зводяться виключно до тверджень про заподіяння йому відповідачем моральних страждань, однак жодного доказу в обґрунтування цих тверджень позивачка не надає.
На переконання суду не є достатнім лише тверджень позивача про завдання йому моральної шкоди для задоволення відповідної вимоги. Позивач обов'язково має надати суду докази наявності заподіяної йому відповідачем моральної шкоди, а також обґрунтувати її розмір, оскільки у протилежному випадку існує загроза заявлення позивачами безпідставних та необґрунтованих вимог про стягнення моральної шкоди лише з посиланням на допущення відповідачем протиправної бездіяльності, та без надання доказів завдання такою бездіяльністю втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань.
Наведене, у свою чергу, суперечитиме положенням частини першої статті 77 КАС України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому суд зауважує, що згідно з частиною другою цієї ж статті на відповідача лише покладено обов'язок по доведенню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, а тому саме позивач має довести суду факт заподіяння йому моральної шкоди поведінкою відповідача.
Суд також звертає увагу позивача на положення частини першої статті 9 КАС України, якою визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Засади змагальності покладають на позивача обов'язок довести суду правомірність вимог, викладених у позовній заяві, зокрема, у даному випадку, щодо заподіяння моральної шкоди.
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров'ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальні витрати, понесені позивачкою, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відсутні.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Ірпінської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 інформації на запит від 16.03.2021 №162/01-32 щодо обсягу коштів (включаючи премії та надбавки), нараховані в якості заробітної плати голові Ірпінської міської ради за січень-лютий 2021 року.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.