23 грудня 2021 року м. Київ справа №320/7031/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Україна" про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Україна" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 156 289 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом на підставі самостійних нарахувань по податковим деклараціям з податку на додану вартість у розмірі 156 289 грн. 00 коп. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.
Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.
Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об'єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідач зареєстрований як юридична особа 8 серпня 2006 р. за адресою: буд. Червона, буд. 21, с. Тарасівка, Київська область, 08161, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код 34538332). Відповідач, як платник податків перебуває на обліку податкового органу.
У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість розмірі 156 289 грн. 00 коп. на підставі самостійних нарахувань по деклараціях, винесених податкових повідомлень-рішень, застосованих штрафних санкцій та нарахованої пені.
Відповідачем було самостійно подано до податкового органу наступні декларації:
- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 101 245 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 22 028 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 30 410 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2018 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 829 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 689 грн. 00 коп.;
- податку декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 306 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2019 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 321 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2019 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 312 грн. 00 коп.;
- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 р., згідно з якою відповідачем самостійно визначено суму з податку на додану вартість 149 грн. 00 коп.
Самостійно визначені податкові зобов'язання за цими деклараціями відповідачем добровільно не сплачено.
Отже, податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 156 289 грн. 00 коп.(101 245 грн. 00 коп. + 22 028 грн. 00 коп. + 30 410 грн. 00 коп. + 829 грн. 00 коп. + 689 грн. 00 коп. + 306 грн. 00 коп. + 321 грн. 00 коп. + 312 грн. 00 коп. + 149 грн. 00 коп. = 156 289 грн. 00 коп.).
Позивачем було направлено податкову вимогу відповідачу від 31 серпня 2018 р. №162415-17 на загальну суму 330 654 грн. 62 коп., вказану вимогу отримано ним, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення.
У зв'язку несплатою відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості у розмірі 156 289 грн. 00 коп., позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 р. регулюються Податковим кодексом України. Так, Податковий кодекс України (далі - ПК України) визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Вимогами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з вимогами п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).
Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок адміністрування податку на додану вартість врегульований розділом V ПК України.
Згідно з вимогами п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
За визначеннями, наданими підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Водночас, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Суд зазначає, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначено відповідачем, відповідно до вищевказаних декларацій з податку на додану вартість, відповідачем не були сплачені, що підтверджується обліковими картками по податку на додану вартість платника податку.
Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем було виставлено податкову вимогу відповідачу від 31 серпня 2018 р. №162415-17, яка була направлена на адресу відповідача та вручена особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Згідно з вимогами п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного, суд вбачає наявність, передбачених чинним законодавством підстав для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 156 289 грн. 00 коп. На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, незважаючи на пропозицію суду, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з узгоджених податкових повідомлень-рішень та самостійно задекларованих зобов'язаннях у розмірі 156 289 грн. 00 коп. до суду та до податкового органу не надано. При цьому відсутні докази і оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс Україна", (код ЄДРПОУ - 34538332) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до Державного бюджету України для погашення податкового боргу у розмірі 156 289 (сто п'ятдесят шість двісті вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 44096797.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Текс Україна", адреса вул. Червона, буд. 21, с. Тарасівка, Київська область, 08161, код ЄДРПОУ - 34538332.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 23 грудня 2021 року.