про залишення позовної заяви без руху
21 грудня 2021 року м. Київ № 320/16872/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1
до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби
Центрального міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м.Київ)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття (не скасування) арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3798407, зареєстровано 28.09.2006 11:38:53 за№ 3798407 реєстратором : Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження : Постанова, вх. № 4476/2-41, 27.09.2006, ДВС м. Біла Церква Київської області, р. 349, ст. 95. Об'єкт обтяження : невизначене майно, все майно. Власник : ОСОБА_1 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду. Заявник: ДВС у м. Біла Церква Київської області;
- скасувати арешти нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), реєстраційний номер обтяження 3798407, зареєстровано 28.09.2006 11:38:53 за № 3798407 реєстратором : Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження : Постанова, вх. № 4476/2-41, 27.09.2006, ДВС м. Біла Церква Київської області, р. 349, ст. 95. Об'єкт обтяження : невизначене майно, все майно. Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду. Заявник: ДВС у м. Біла Церква Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як слідує з позовної заяви, то у ній зазначено відповідачем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м.Київ) код ЄДРПОУ 34846021; місцезнаходження: 09113, Київська область, м. Біла Церква, бульв. Олександрійський, 94.
Водночас, за результатами пошуку відомостей по ідентифікаційному коду юридичної особи - 34846021 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна інформація про юридичну особу - Відділ державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Так, згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб'єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюється позивачем.
Відтак, найменування суб'єкта владних повноважень, який визначений позивачем як відповідач та адреса місцезнаходження відповідача не відповідає відомостям про юридичну особу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отже позивачу слід уточнити найменування відповідача по справі.
В силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, позивач не є звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом. Проте, позивачем не долучено до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Разом з тим, позивач просить розстрочити сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, яке мотивовано тим, що позивач є пенсіонеркою, інших доходів окрім пенсії не отримує.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга).
Згідно частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (частина перша). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга).
Отже, вичерпний перелік підстав відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору визначено частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» і суд не має права відступати від положень вказаного закону.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позову вбачається, що позов заявлено в межах даного позову вимоги немайнового характеру (дві вимоги з урахуванням похідних вимог).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 на рівні 2270,00 грн.
Отже, судовий збір за подання позивачем даного позову складає 908,00 грн.
Доказів на підтвердження наявності обставин, які є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», позивачем до адміністративного позовну не додано. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення позивачу сплати судового збору.
З огляду на викладене, позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за звернення з даним позовом до суду.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Як вбачається з предмету позову, позивачем оскаржується до суду бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття (не скасування) арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3798407, зареєстровано 28.09.2006 11:38:53 за№ 3798407 реєстратором : Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження : Постанова, вх. № 4476/2-41, 27.09.2006, ДВС м. Біла Церква Київської області, р. 349, ст. 95. Об'єкт обтяження : невизначене майно, все майно. Власник : ОСОБА_1 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду. Заявник: ДВС у м. Біла Церква Київської області.
При цьому, юридично значимими обставинами в межах спірних правовідносин є момент з якого позивачу стало відомо про накладення арешту на належне їй майно.
Водночас, позивач у позовній заяві зазначив, що державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Приймак А.Г., їй був виданий витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта. В Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містяться відомості про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3798407. зареєстровано 28.09.2006 11:38:53 за № 3798407 реєстратором : Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження : Постанова, вх. № 4476/2-41. 27.09.2006. ДВС м. Біла Церква Київської області, р. 349, ст. 95. Об'єкт обтяження : невизначене майно, все майно. Власник : ОСОБА_1 . Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду. Заявник: ДВС у м. Біла Церква Київської області.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи долучено Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний витяг 207456348 від 24.04.2020 сформований нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори.
Відтак, встановлюючи своєчасність звернення позивачем до суду слід зазначити, що фактично позивачу стало відомо про порушення її прав, зокрема у зв'язку з накладенням арешту на належне їй майно 24.04.2020. Отже, , на думку суду саме з цього дня, необхідно обчислювати строк звернення до суду.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач до суду з даним позовом звернувся лише 01.12.2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленим статтею 122 КАС України, з заявою про поновлення строку на звернення до суду не звертався.
Суд звертає увагу, що позивачем в позові не наведено жодних підстав для поновлення строку звернення до суду, а також не надано до суду заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищенаведену норми, суд пропонує позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із визначенням належного відповідача у справі та зазначенням його місцезнаходження та коду ЄДРПОУ за наявності;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України;
- оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за звернення з даним позовом до суду.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.