20 грудня 2021 року № 810/4334/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» до ГУ Державної фіскальної служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» звернулось до суду з позовом до ГУ Державної фіскальної служби у Київській області в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
- визнати протиправними та скасувати записи в інтегрованій картці платника податків ТОВ «ТАРАСІВКА» щодо нарахування пені, за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за період 2015 -2016 року;
- зобов'язати ГУ ДФС у Київській області внести зміни в інформаційні бази даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегровану картку платника податків ТОВ «ТАРАСІВКА» шляхом виключення з них відомостей про нарахування пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за період 2015 -2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пеня нарахована контролюючим органом в ІКП є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки штраф, за результатом якого виникла пеня, скасовано в порядку адміністративного оскарження ДФС України.
Відповідачем подано до суд відзив на позовну заяву в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, оскільки податковий орган діяв відповідно до норм чинного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 (суддя Виноградова О.І.) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 (суддя Лиска І.Г.) дану справу прийнято до свого провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 поновлено провадження у справі та зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 поновлено провадження у справі та зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 поновлено провадження у справі та закрито підготовче засідання.
Представником позивача 29.07.2019 подано клопотання в якому останній просив подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
У зв'язку з поданим клопотанням та на підставі ст.205 КАС України, 29.07.2019 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» зареєстроване як юридична особа за кодом ЄДРПОУ 21669612, що вбачається з відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивачем 19.02.2015 року подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік №1 (звітна), відповідно до якої позивач нарахував податок на 2015 рік, де річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника становить 15213,40 грн. в тому числі за 1 квартал 2015 р - 3803,35 грн., за 2 квартал 2015 р - 3803,35 грн., за 3 квартал 2015 р - 3803,35 грн., за 4 квартал 2015 р - 3803,35 грн. Про прийняття даної декларації отримано квитанцію №2 від 19.02.2015 р. реєстраційний номер документу 9018433381.
20.02.2015 року товариством подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік №2 (уточнююча) у зв'язку із завищенням податкового зобов'язання, а саме нараховано до зменшення податкового зобов'язання з податку на 2015 рік: за 1 квартал 2015 р. - 3709,82 грн., за 2 квартал 2015 р. - 3709,82 грн., за 3 квартал 2015 р. - 3709,82 грн., за 1 квартал 2015 р. - 3709,84 грн. З декларації слідує, що у зв'язку з уточненням Товариство нарахувало податок на 2015 рік, де річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті за даними платника становить 374,10 грн. в тому числі за 1 квартал 2015 р. - 93,53 грн., за 2 квартал 2015 р - 93,53 грн., за 3 квартал 2015 р. - 93,53 грн., за 4 квартал 2015 р. - 93,51 грн.
Про прийняття даної декларації Товариством отримано квитанцію №2 від 23.02.2015 р. реєстраційний номер документу 9020089133, в якій зазначено, що документ доставлено 20.02.2015 р. в 22:04:54.
24.04.2015 року Товариство здійснило оплату всієї річної суми податку в розмірі 374,10 грн., що підтверджується платіжним доручення №47 від 24.04.2015 року та відомостями в ІКП платника.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2018 р. за вхідним номером 005 від 14.05.2018 р. Товариство отримало Податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 р. №0004935101 та Податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 р. №0004945101.
Дані рішення були винесені на підставі Акта перевірки № 321/10-36-51-01/21669612 від 26.01.2018 року.
Зі змісту позовної заяви та з пояснень представника позивача вбачається, що 14.05.2018 року, в зв'язку з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями при обробці електронного кабінету позивачем було виявлено суму пені з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015-2016 рік.
В матеріалах справи наявна ІКП податків, зі змісту якої вбачається, що в період з липня 2015 року по лютий 2016 року дійсно у графі недоїмка визначені суми пені.
Товариство не погодилося з податковими повідомленнями-рішеннями, а саме: податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 р. №0004935101 та податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 р. №0004945101, складені ГУ ДФС України в Київській області та записами в ІКП щодо нарахування пені, яка розрахована за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2016 рр. вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню та звернулося в порядку ст.56 ПКУ до контролюючого органу вищого рівня, а саме - Державної фіскальної служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 р. №0004935101, податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 р. №0004945101, нарахування пені в ІКП з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2015-2016 року. Вихідний номер скарги 014 від 22.05.2018 р., вхідний номер в ДФС України 41099/6 від 22.05.2018 р.
11.06.2018 р. Товариством отримано за вхідним номером 006 Рішення про продовження строку розгляду скарги №19645/6/99-99-11-03-01-25 від 07.06.2018 р., яким ДФС України продовжила строк розгляду скарги до 20.07.2018 р. (включно) та повідомлено про розгляд матеріалів, який призначено на 26.06.2018 р.
26.06.2018 р. відбувся розгляд матеріалів скарги.
21.07.2018 р. Товариство отримало Рішення №23842/6/99-99-11-03-01-25 від 18.07.2018 р. про результати розгляду скарги. Так, ДФС скасовує ППР ГУ ДФС у Київській області від 14.02.2018 р. №0004935101 та №0004945101 в частині подання уточнюючих розрахунків на зменшення податкових (грошових) зобов'язань, а скаргу - задовольняє частково.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 261.1. Ст. 266. ПК України - Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у редакції, що діяла з 13.02.2015 року та застосовується до відносин, що виникли): Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
П.п.266.7.5. п.266.7. ст.. 266 ПКУ встановлено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Згідно із приписами п.п.266.10.1. п.266.10 ст. 266 ПКУ - Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
П.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, які платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п.14.1ст. 14 ПК України).
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначених у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Тобто, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення.
Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
При цьому фінансова відповідальність до платника податків у вигляді пені має бути застосована у розмірі та з дотриманням порядку нарахування пені, чинного на дату сплати зобов'язання (припинення порушення).
Згідно з п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, зокрема: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).
Статтю 129 ПК України не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження.
Аналогічні позиції міститься у постановах Верховного суду від 19.02.2019 по справі №825/999/17, від 27.11.2018 у справі №822/2591/17, від 24.01.2019. у справі №820/3525/16, від 12.02.2019 у справі №820/6468/17, від 20.12.2016 у справі №813/4225/13 а, від 21.09.2015 у справі №812/1094/13 а.
Судом встановлено, що Товариством 19.02.2015 подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік №1 (звітна).
В подальшому 20.02.2015 Товариством подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік №2 (уточнююча).
Строк сплати податку - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Отже, граничний строк сплати за 1 квартал 2015 року - до 30.04.2015.
Як вбачається з матеріалів справи, сплата всієї річної суми податку позивачем відбулась 24.04.2015 в сумі 374,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №47.
Крім того, податкові повідомлення-рішення яким було накладено на позивача штраф в сумі 2151,08 грн. та 399,44 грн., були скасовані в порядку адміністративного оскарження ДФС України. В рішенні про задоволенні скарги позивача, відповідач підтвердив, що у зв'язку з подачею декларації про подачу на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік відбулося уточнення грошового зобов'язання, а відповідно до ПК України відповідальність за завищення податкового зобов'язання відсутня, а відтак дії щодо нарахування пені податковим органом є протиправними.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881), затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі - Порядок №422).
Згідно п. 2 вказаного порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
Разом з цим, перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.
Пунктом 3 Порядку №422 встановлено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 Порядку №422).
При цьому, п. 5 Порядку №422 встановлено наступне.
Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку №422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов'язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від'ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.
Розбіжності, в контексті приписів п. 2 розділу 2 Порядку №422 не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.
Системний аналіз вищевикладеного дає підстави дійти висновку, що у випадку неповного та/або несвоєчасного відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущених як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок, у разі їх виявлення структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
Враховуючи протиправність дій ДФС України щодо нарахування позивачу пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за період 2015-2016 рік, відсутність правових підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності, належним способом захисту, що відновить права позивача, є коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки шляхом виключення з них відомостей про нарахування пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за період 2015 -2016 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати записи в ІКП Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРАСІВКА» щодо нарахування пені, за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за період 2015 -2016 року.
Зобов'язати ГУ ДФС у Київській області внести зміни в інформаційні бази даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та інтегровану картку платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРАСІВКА», шляхом виключення з них відомостей про нарахування пені за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку за період 2015 -2016 року.
Стягнути на користь ТОВ «ТАРАСІВКА» (код ЄДРПОУ - 21669612) сплачений судових збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ГУ Державної фіскальної служби у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.