про залишення позовної заяви без руху
20 грудня 2021 року м. Київ № 320/16787/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управляння Національної поліції України у Київській області щодо відмови у підготовці та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області встановленим порядком довідку про середньомісячну суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_1 за останні фактичні (з 27.06.2019 по 03.04.2020) 9 місяців служби підряд перед звільненням зі служби в поліції, при розгляді заяви від 22.07.2021;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Київській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для перерахунку пенсії встановленим порядком довідку про середньомісячну суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_1 за останні фактичні (з 27.06.2019 по 03.04.2020) 9 місяців служби підряд перед звільненням зі служби в поліції, на підставі наказу відповідача від 03.04.2020 №103 о/с;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Київській області щодо не внесення змін в наказ від 03.04.2020 №103 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 щодо зазначення вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах) згідно з приписами пункту 10 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, при розгляді заяви від 22.07.2021;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Київській області відповідно до приписів пункту 10 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції внести зміни в наказ від 03.04.2020 №103 о/с, в якому зазначити вислугу років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах) ОСОБА_1 та направити даний наказ до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для перерахунку пенсії;
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, з наступних підстав.
Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, в силу вищенаведених норм КАС України слідує, що оскарження особою до суду наказу, що стосується його проходження публічної служби, зокрема діяльності у інших державних органах здійснюється протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, чинним нормами Кодексу адміністративного судочинства не відокремлюються поняття оскарження наказу щодо проходження публічної служби в інших частинах: вислуга років, невикористані відпустки від поняття звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, строк звернення до суду якого обчислюється в місячний строк.
Як вбачається з предмету позову, позивачем оскаржується до суду бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Київській області щодо не внесення змін в наказ від 03.04.2020 №103 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 щодо зазначення вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах) згідно з приписами пункту 10 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, при розгляді заяви від 22.07.2021.
При цьому, юридично значимими обставинами в межах спірних правовідносин є дата з якої позивач дізнався про порушення на його думку його прав.
З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено зі служби в поліції наказом №103 о/с від 03.04.2020 року. При цьому, позивач вважає, що на підставі наказу відповідача від 03.04.2020 №103 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, відповідач повинен видати наказ в якому зазначити про вислугу років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), яка повинна складати в календарному обчисленні 15 років 10 місяців 24 дні (13р. 05м. 26д. період служби в ОВС та поліції з 09.10.2006 по 03.04.2020 + 02р. 04м. 29д. додатково час навчання з 01.09.2001 по 25.06.2006 із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби) та 16 років 05 місяців 17 днів з урахуванням часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, 00р. 06м. 24д. на пільгових умовах, з 17.09.2018 по 29.12.2018 з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Відтак, з огляду на викладені позивачем у позовній обставини вбачається, що позивачу з дня прийняття наказу про звільнення зі служби в поліції стало відомо про порушення його права на внесення відомостей в наказ від 03.04.2020 №103 о/с щодо зазначення вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах) згідно з приписами пункту 10 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції.
Як було зазначено судом, позивачеві про порушення його прав стало відомо 03.04.2021 року, з моменту прийняття спірного наказу. Відтак, строк звернення позивача до суду повинен був обчислюватися з 04.04.2021 по 05.04.2021.
Однак, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до Київського окружного адміністративного суду лише 15.12.2021, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
При цьому, звернення позивача до Головного управління Національної поліції в Київській області з заявою від 22.07.2021 про внесення змін в наказ від 03.04.2020 №103 о/с щодо зазначення вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах) згідно з приписами пункту 10 Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції та отримання відповіді від 12.08.2021 №29/Ш-576 не спростовує твердження про пропуск місячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись до суду з цим адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем на протязі десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції України в Київській області щодо не внесення змін в наказ від 03.04.2020 №103 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 щодо зазначення вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах) та зобов'язання вчинити вказані дії.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.