ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову в ухваленні додаткового рішення
"22" грудня 2021 р. справа № 300/2851/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 від 12.12.2021 про видачу додаткового судового рішення в адміністративній справі №300/2851/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення - задоволено повністю, а саме: визнано неправомірними дії, щодо не зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2007 по 31.12.2008 та відмови у здійсненні обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 25 лютого 2019 року №54 виданої Надвірнянським ПТУ №11, зобов'язано до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2007 по 31.12.2008 та здійснити обчислення та перерахунок призначеної пенсії на підставі виданої Надвірнянським ПТУ №11 довідки про заробітну плату №54 від 25.02.2019, з моменту призначення, а саме з 16.12.2018.
Вищенаведене рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 набрало законної сили 18.05.2021.
14.12.2021 від позивача на адресу суду надійшла заява від 12.12.2021 про видачу додаткового судового рішення, у справі №300/2851/20 на предмет зобов'язання виплати різниці призначеної пенсії на підставі виданої Надвірнянським ПТУ №11 довідки про заробітну плату №54 від 25.02.2019, з моменту призначення, а саме з 16.12.2018. Вказана заява мотивована тим, що під час підготовки позовної заяви адвокатом помилково не зазначено позовну вимогу як «виплата» пенсії після проведення обчислення та її перерахунку, яка є взаємопов'язаною та взаємозалежною із іншими вимогами, а тому зазначення її не змінюють предмету позову. З урахуванням наведеного, на думку позивача його захищені права рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021, фактично не поновлені, заява про видачу додаткового рішення є обґрунтованою.
За правилами, встановленими частиною 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на те, що розгляд адміністративної справи №300/2851/20 здійснено судом у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе вирішити питання про ухвалення додаткового рішення у справі без виклику учасників судового процесу.
Розглянувши подану заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення дослідивши і оцінивши наявні у матеріалах справи докази, в їх сукупності, суд зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частина 1 статті 252 КАС України встановлює виключний перелік підстав, для ухвалення додаткового рішення за заявою учасника справи чи з власної ініціативи, а саме якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи.
Відтак, додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Разом з тим додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, охоплювати правовідносини які не були спірними або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 1540/4122/18.
З поданої позивачем позовної заяви від 13.10.2020, вбачається, що позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправним неправомірний дії щодо не зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2007 по 31.12.2008 та відмови в здійсненні обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 25.02.2019 №54, а також зобов'язання зарахувати до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2007 по 31.12.2008, здійснити перерахунок та обчислення пенсії на підставі сум заробітної плати зазначеної у довідці про заробітну плату від 25.02.2019 №54 з моменту призначення пенсії за віком, а саме з 16.12.2018.
Із рішення від 25.02.2021 у справі №300/2851/20, вбачається, що суд розглянув позовні вимоги заявлені позивачем у позовній заяві від 13.10.2020 та задовольнив позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення - повністю, а також мотивував підстави задоволенні позовних вимог, тобто жодна із заявлених вимог не залишилася поза увагою суду.
В зв'язку із вищенаведеним, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, судом з метою ефективного способу захисту його прав обрано саме такий спосіб, який визначений у резолютивній частині рішення та відповідає прохальній частині позовної заяви від 13.10.2020.
Відтак, аналіз предмету позову у даній справі та змісту рішення суду від 25.02.2021, дає підстави для висновку, що судом вирішено усі позовні вимоги заявлені позивачем, з приводу яких досліджувалися докази у справі, вирішено питання про перерахунок та обчислення пенсії на підставі сум заробітної плати зазначеної у довідці про заробітну плату від 25.02.2019 №54 з моменту призначення пенсії за віком, а саме з 16.12.2018.
Натомість із заяви про ухвалення додаткового судового рішення встановлено, що позивач ініціює новий порядок виконання рішення суду.
Таким чином, враховуючи те, що рішенням суду від 25.02.2021 у справі №300/2851/20 вирішено усі позовні вимоги, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
Відповідно до частини 4 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 252, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.12.2021 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №300/2851/20 - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення або проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Микитин Н.М.