23 грудня 2021 року Справа № 280/5011/21
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом
ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРТІ» (Україна, 71100, Запорізька обл., місто Бердянськ, ВУЛ. ФРАНКА-НОВОРОСІЙСЬКА, будинок 2/40, код ЄДРПОУ 00152359)
до Одеської митниці (Україна, 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, будинок 21А, ЄДРПОУ ВП 44005631), як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Україна, 04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 43115923)
про визнання протиправними та скасування рішень,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРТІ» (надалі - позивач) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі по тексту, відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2021/00373 від 29 травня 2021 року.
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2021/000106/1 від 29 травня 2021 року.
10 листопада 2021 року Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення по суті розгляду справи №280/5011/21.
17 грудня 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «БЕРТІ» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (Україна, 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок 21 А, ЄДРПОУ ВП 44005631), як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Україна, 04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 43115923) витрат на правову допомогу у сумі 3 500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень, 00 копійок).
Ухвалою суду від 20 грудня 2021 року заяву призначено до розгляду на 23 грудня 2021 року.
Представники сторін до суду не прибули, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Заяв та клопотань до суду не надано.
Суд, розглянувши заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України”, від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України”, від 30 березня 2004 року у справі “Меріт проти України” заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У частині 5 статті 143 КАС України зазначено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як зазначено у частині 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Позивачем до суду надано:
Договір №1606/20 від 16 червня 2020 року про надання правової допомоги;
Додаткову угоду №2 від 11 січня 2021 року;
Акт №ОУ-000062 від 09 листопада 2021 року на суму 3500,00 грн. з яких складання позовної заяви у сумі 2500,00 грн. та 1000,00 грн. складання відповіді на відзив;
Рахунок-фактура №СФ-000062 від 09 листопада 2021 року на суму 3500,00 грн.
Платіжне доручення №3001 від 12 листопада 2021 року на суму 3500,00 грн.
Представник відповідача 30 листопада 2021 року до суду надіслав заперечення, на стягнення з Одеської митниці суми витрат на правничу допомогу, мотивуючи це неспіввісною сумою з предметом позову, а також посилається на недоліки у платіжних документах.
Суд розглядаючи заяву позивача, відхиляє доводи відповідача, оскільки надання правничої допомоги у сумі 3500,00 грн. ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «БЕРТІ» підтверджено у повному обсязі, сума витрат не перевищує розумну, а також є співмірною. Недоліки на які посилається відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки з наданих документів та виконаної роботи представника позивача чітко вбачається виконана робота та сума за таку роботу.
Оцінивши долучені до матеріалів справи докази, щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною дев'ятою статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Позивачем доведено суду надання йому адвокатом юридичних послуг.
Отже, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання про судові витрати підлягає задоволенню та стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (Україна, 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, будинок 21А, ЄДРПОУ ВП 44005631), як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Україна, 04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 43115923) на користь позивача підлягає 3500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.134, 139, 143, 241, 243, 252 КАС України, суд -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання про судові витрати, - задовольнити.
Стягнути на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БЕРТІ» (Україна, 71100, Запорізька обл., місто Бердянськ, ВУЛ. ФРАНКА-НОВОРОСІЙСЬКА, будинок 2/40, код ЄДРПОУ 00152359) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (Україна, 65078, Одеська обл., місто Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, будинок 21А, ЄДРПОУ ВП 44005631), як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Україна, 04119, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11Г, код ЄДРПОУ 43115923) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн., пов'язані з розглядом справи №280/5011/21.
Копію додаткового рішення направити сторонам по справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення складено та підписано 23 грудня 2021 року.
Суддя Д.В. Татаринов