17 грудня 2021 року Справа № 280/9663/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької митниці Держмитслужби (69041, м. Запоріжжя, вул.. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -
12 жовтня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №UA112080/2021/0000111/2 від 14.07.2021; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2021/00040.
Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
18 жовтня 2021 року позивачем подано уточнений адміністративний позов, відповідно до якого позивач з посиланням на вимоги п.1 Положення про Запорізьку митницю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.10.2020 №489, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2021/0000111/2 від 14.07.2021, прийняте Запорізькою митницею Державної митної служби України; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2021/00040, прийняту Запорізькою митницею Державної митної служби України.
Ухвалою суду від 19.10.2021 прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов у справі №280/9663/21.
02 листопада 2021 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву (вх.№62946), відповідно до якого зазначає, що Запорізька митниця вважає, що винесла законні та обґрунтовані Рішення про коригування митної вартості товарів та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вказує, що у відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено: у наданому до митного оформлення платіжному документі від 25.06.2021 №1 відсутні реквізити договору купівлі-продажу 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021, що унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована; перевірка технічного стану автомобіля (акт б/н від 12.07.2021) була здійснена після в'їзду на територію України, відомості щодо технічного стану на момент придбання авто відсутні; поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 20.06.2021 № 3mCM8Djmt8KDhsojv нотаріально не засвідчений; виписка по рахунку від 25.06.2021 №1 не містить відміток банківської установи щодо підтвердження факту оплати даної суми на рахунок продавця, у зв'язку з чим не може розглядатись як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості; інформація з сайту від 13.07.2021 б/н, яка подана до митного оформлення має лише інформаційний характер, та не може бути використана для визначення митної вартості товару. Відтак, жоден з вищезазначених документів для підтвердження витрат на транспортування не подано. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митного органу інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ст.64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо вартості товару з розрахунку 4203,85 (джерело інформації - МД від 28.04.2021 №UA305110/2021/6574). Визначена митна вартість транспортного засобу 4203,85 євро/шт. За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА112080/2021/000111/2 від 14.07.2021. З посиланням на судову практику просить у задоволенні позову відмовити.
29.11.2021 позивачем надано відповідь на відзив (вх. №;70207), відповідно до якого зазначає, що доводи, наведені у відзиві на позовну заяву необгрунтованими, та такими, що не спростовують протиправність прийнятих відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000111/2 від 14.07.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00040 від 14.07.2021. Вказані обставини в будь-якому випадку жодним чином не впливають на числові значення обрахування митної вартості товару, з урахуванням чого вони не могли стати підставою для запиту у мене додаткових документів з боку відповідача. Ціна на товар, що підлягав розмитненню, зазначена в договорі купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021, платіжному дорученні в іноземній валюті № 1 від 25.06.2021, виписці по належному мені EUR рахунку, та навіть в оголошенні про продаж транспортного засобу (https://suchen.mobile.de/fahrzeuge/printView.html?id=326465265), за яким мною було придбано товар, є однаковою та складає 1550 євро, з огляду на що, незрозуміло, в чому полягає розбіжність числового значення обрахування митної вартості товару, на думку відповідача. Вважає, що в електронній митній декларації ІМ 40 ДЕ №UA112080/2021/001039 від 13.07.2021 було цілком правомірно в графі 22 зазначено валюту та загальну суму за рахунком - 1550 євро, а в графі 12 «відомості про вартість» 53 370,74 грн. з розрахунку: ціна товару 1550 євро+витрати на транспортування, не включені у вартість товару, 100 євро=1650 євро, що в перерахунку за курсом валюти 32,3459 (графа 23) дорівнює 53 370,74 грн.). Таким чином, подані документи містили достатньо інформації, яка дозволяла відповідачу ідентифікувати приналежність цих документів до товару, що підлягав розмитненню. При цьому надані документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Відповідачем ані в електронних повідомленнях, ані в оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказано, які саме відомості про митну вартість не зазначено та документально не підтверджено позивачем. Відповідачем не доведено наявність жодних обгрунтованих підстав для прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови. Виходячи з того, що метод визначення митної вартості за ціною договору є основним, то для застосування другорядних методів визначення митної вартості, митним органом має бути повно викладено доводи, з посиланням на положення закону, що свідчать про неможливість визнання митної вартості за першим, основним методом. Запорізька митниця не довела, що подані для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
07.12.2021 відповідачем надано заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№72103), відповідно до якого зазначає, що обов'язок доведення митної ціни лежить на позивачу. У задоволенні позову просить відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності зазначає наступне.
20.06.2021 ОСОБА_1 , у відповідності до умов Договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv було придбано у резидента Німеччини автомобіль легковий, що був у використанні, марки - LEXUS, модель - IS220D, оснащений дизельним двигуном об'ємом 2231 см3, потужністю 130 кВт, 2008 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб).
Ціна транспортного засобу згідно п. 10 Договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021 становила 1550 євро. В цьому ж пункті було зазначено банківські реквізити, на які слід сплати кошти за транспортний засіб, тип оплати (банківський переказ), а також те, що транспортний засіб передається після отримання коштів.
При визначенні ціни транспортного засобу сторонами за Договором купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021 було враховано технічний стан транспортного засобу: пошкоджений транспортний засіб, придатний до використання; проблеми з коробкою передач; друга передача вмикається неналежним чином; велика витрата мастила; турбіну необхідно замінити (п. 1 Договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021). Крім того сторони врахували загальний пробіг транспортного засобу 320000 км, а також те, що транспортний засіб за час перебування у власності продавця бував, щонайменше, в одній аварії, є пошкодження внаслідок аварії переднього і заднього бамперу (п. 3.2 Договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу №3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021).
25.06.2021 платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 25.06.2021 позивач сплатила за реквізитами, зазначеними в п. 10 Договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021, на ім'я продавця суму у розмірі 1550 євро, зазначивши в реквізиті платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 25.06.2021 «призначення платежу» наступну інформацію: «Платіж від ОСОБА_1 авто Lexus IS 220d JTHBB262302032256, дата випуску листопад 2008 року, 2231 см3, для особистого використання».
29.06.2021 позивачем на рахунок Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) було здійснено платіж у розмірі 97400,00 грн. у якості передплати за митне оформлення, що підтверджується заявою на перерахування в гривні № 6739503 від 29.06.2021, випискою по рахунку UAH IBAN: НОМЕР_3 за період з 29.06.2021 по 29.06.2021.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895, наказу № 460 Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» Дніпровська митниця Держмитслужби реорганізувалася в Дніпровську, Запорізьку, Кропивницьку та Полтавську митниці, які розпочали свою діяльність з 01.07.2021. В зв'язку з цим, суму авансового платежу за митне оформлення у розмірі 97400,00 грн., сплачену згідно заяви на перерахування в гривні № 6739503 від 29.06.2021, було перераховано з рахунку Дніпровської митниці Держмитслужби на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий на ім'я Запорізької митниці.
03.07.2021 уповноваженій згідно нотаріально посвідченої Довіреності від 22.06.2021, зареєстрованій в реєстрі за № 4342, особі позивача ОСОБА_2 було передано транспортний засіб, а 04.07.2021 цією особою було доставлено транспортний засіб до кордону України (пункт пропуску «Шегині-Медика», митний пост «Мостиська»), що підтверджується Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209040/2021/029648 від 04.07.2021, попередньою митною декларацією ДКД-ЕЕ № UA 110230.2021.13136 від 04.07.2021.
Процедура декларування здійснювалася уповноваженим представником позивача згідно Договору доручення № 06/06-21БР від 29.06.2021 ОСОБА_3 (далі - представник) у відповідності до вимог ст. 257 Митного кодексу України засобами електронного зв'язку шляхом електронного декларування з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом представника.
До митного контролю та митного оформлення 13.07.2021 представником надіслано до Запорізької митниці електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA112080/2021/001039 на транспортний засіб «автомобіль легковий, що був у використанні, призначений головним чином для перевезення людей на дорогах загального використання -1шт. -марка LEXUS; модель IS220D; -колісна формула 4х2, -номер кузова - НОМЕР_2 ; -загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; -тип двигуна - дизель; -номер двигуна - BN; -робочий об'єм циліндрів 2231см3; потужність - 130kW; -календарний рік виготовлення - 2008; -модельний рік виготовлення- 2008; -дата першої реестрації 18.11.2008. Не містить у своєму складі передавачів або передавачів та приймачів. Пошкоджено лакофарбове покриття, забруднено салон та сидіння, дрібні вмятини по кузову, сліди корозії».
Митна вартість товару за вказаною декларацією визначена представником із застосуванням основного методу згідно ст. 57 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме - 1550 євро.
До вказаної декларації представником були подані копії та/або оригінали наступних документів:
- договір купівлі-продажу уживаного транспортного засобу №3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209040/2021/029648 від 04.07.2021;
- довідка про допуск транспортного засобу до експлуатації частина ІІ (паспорт транспортного засобу) НОМЕР_5 від 18.11.2008;
- довідка про допуск транспортного засобу до експлуатації частина ІІ (паспорт транспортного засобу) НОМЕР_6 від 04.05.2016;
- довідка про допуск транспортного засобу до експлуатації частина І (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) НОМЕР_7 від 02.09.2019;
- свідоцтво про реєстрацію для транспортних засобів з транзитними номерами НОМЕР_8 від 02.07.2021;
- платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 25.06.2021;
- виписка по EUR рахунку ОСОБА_1 № IBAN: НОМЕР_9 за період з 25.06.2021 по 13.07.2021;
- довідка щодо транспортних витрат № бн від 05.07.2021;
- договір доручення № 06/06-21БР від 29.06.2021;
- паспорт громадянина України ОСОБА_2 № НОМЕР_10 , виданий 19.08.2013;
- акт перевірки технічного стану автомобіля Lexus IS220D (номер кузова НОМЕР_2 ) № бн від 12.07.2021;
- довідка № С2021/180 від 09.07.2021;
- довіреність від 22.06.2021, зареєстрована в реєстрі за № 4342;
- посилання на оголошення про продаж транспортного засобу від 13.07.2021 (https://suchen.mobile.de/fahrzeuge/printView.html?id=326465265);
- заява на перерахування в гривні № 6739503 від 29.06.2021;
- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.009.85033-21 від 12.07.2021;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 № НОМЕР_11 , виданий 15.09.2020;
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_12 від 07.05.2021.
14.07.2021 відповідачем засобами електронного зв'язку було надіслано повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:
«Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Керуючись положеннями ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України (далі - Кодекс) митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару. Відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Кодексу митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товарів (зазначені у ч. 2 ст. 53 Кодексу) містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:
1. В наданому до митного оформлення платіжному документі від 25.06.2021 №1 відсутні реквізити договору купівлі-продажу від 20.06.2021 № 3mCM8Djmt8KDhsojv, що унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована.
2. Перевірка технічного стану автомобіля (акт б/н від 12.07.2021) була здійснена після в'їзду на територію України, відомостей щодо технічного стану на момент придбання авто відсутні.
3. Відповідно до п.2 Розділу I наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» документами, що підтверджують право власності на ТЗ є: придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо. Натомість поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 20.06.2021 № 3mCM8Djmt8KDhsojv нотаріально не засвідчений;
4.Надана до митного оформлення виписка по рахунку від 25.06.2021 №1 не містить відміток банківської установи щодо підтвердження факту оплати даної суми на рахунок продавця. Враховуючи вищезазначене, дана виписка не може розглядатись як документ, що підтверджує заявлений рівень митної вартості.
5. Інформація з сайту від 13.07.2021 б/н яка подана до митного оформлення має лише інформаційний характер, та не може бути використана для визначення митної вартості товару.
6. Звертаємо увагу, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Жоден з вищезазначених документів для підтвердження витрат на транспортування не подано. При цьому відповідно до ч.2 ст.58 Кодексу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
В зв'язку з цим згідно вимог ч.3 ст. 53 Кодексу протягом 10 календарних днів, Вам необхідно надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також повідомляємо, що згідно ч. 6 ст. 53 Кодексу декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
У відповідь на вищевказане повідомлення від митниці 14.07.2021 представником позивача була надана відповідь про те, що документи, надані декларантом до митного оформлення товарів не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Крім того, в порядку ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, представником було подано додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару - нотаріально засвідчений (зареєстрований в реєстрі за № 3815 від 14.07.2021) переклад Договору, а також виписку по рахунку, з відмітками банку. Представником було зазначено, що інші додаткові документи, протягом 10 днів, надаватись не будуть.
Проте відповідач прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000111/2 від 14.07.2021, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом на основі наявної в митниці інформації щодо вартості аналогічного товару з розрахунку 4203,85 (джерело інформації - МД від 28.04.2021 №UA305110/2021/6574). Таким чином, визначена відповідачем вартість транспортного засобу склала 4203,85 євро/шт.
У оформленні митної декларації № UA112080/2021/001039 від 13.07.2021 відповідачем було відмовлено та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00040. У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано прийняте відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000111/2 від 14.07.2021, а також зазначено, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до статті 25 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня або в суді.
Вважаючи, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та відмова в прийнятті митної декларації є протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).
Надаючи оцінку доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, ВС у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що «Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…».
Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 Митного кодексу України).
Верховний Суд у постанові від 03 квітня 2018 року у справі №809/322/17 зазначив, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв'язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.
Слід зазначити, що процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Вказана правова позиція також викладена ВС у постанові від 28.05.2020 по справі № 300/426/19.
Позивачем, для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару, були подані документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Документи про вартість транспортування по території України не визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України в якості документів, які підтверджують митну вартість товарів. Будь які зауваження до документів, не визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, не може бути підставою вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору.
За ч.6 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Закон не містить конкретизації і не уповноважує митницю перебирати, які конкретні документи підтверджують транспортні витрати, а які не підтверджують.
Досліджуючи підстави для відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення
Щодо висновку відповідача про те, що в наданому до митного оформлення платіжному документі від 25.06.2021 №1 відсутні реквізити договору купівлі-продажу від 20.06.2021 № 3mCM8Djmt8KDhsojv, що унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару, що задекларована, суд зазначає, що в реквізиті платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 25.06.2021 «призначення платежу» позивачем було зазначено конкретний транспортний засіб, за який сплачуються кошти, а саме - Lexus IS 220d JTHBB262302032256, дата реєстрації 11/2008, 2231 см3, для особистого користування. Таке формулювання призначення платежу дозволяло відповідачу зі 100% точністю ідентифікувати за який саме ввезений товар було сплачено кошти у розмірі 1550 євро, оскільки містило всі реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Щодо виявлених митним органом розбіжностей «Перевірка технічного стану автомобіля (акт б/н від 12.07.2021) була здійснена після в'їзду на територію України, відомостей щодо технічного стану на момент придбання авто відсутні», слід зазначити, що такий недолік жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки не стосується числових значень. Разом з тим, в п. 1 Договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021 (до в'їзду транспортного засобу на територію України) сторонами було зафіксовано технічний стан транспортного засобу, а саме - пошкоджений транспортний засіб, придатний до використання; проблеми з коробкою передач; друга передача вмикається неналежним чином; велика витрата мастила; турбіну необхідно замінити. Поданий декларантом акт перевірки технічного стану автомобіля Lexus IS220D (номер кузова НОМЕР_2 ) № бн від 12.07.2021 лише підтверджує те, що після в'їзду транспортного засобу на територію України його технічний стан не змінився. Чинним законодавством України не забороняється здійснювати перевірку технічного стану автомобіля після в'їзду на територію України.
Стосовно виявленого відповідачем недоліку щодо подання до митного оформлення нотаріально не засвідченого Договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021 суд зазначає, що такий недолік жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки не стосується числових значень. Відповідно до п.2 Розділу I наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» документами, що підтверджують право власності на ТЗ є, серед інших, технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ, видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ або відміткою про зняття ТЗ з обліку. Відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 02.09.2019, видане вповноваженими органами країни придбання, в якому стоїть штамп, де зазначено про зняття транспортного засобу з обліку 01.07.2021, було надано відповідачу під час процедури декларування. Таким чином, право власності на транспортний засіб підтверджене декларантом належними документами, а відсутність нотаріального засвідчення договору не впливає на визначення ціни транспортного засобу, яка підлягала сплаті за Договором купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021 та була фактично сплачена платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 25.06.2021.
Щодо недоліку зазначеного відповідачем в повідомленні від митниці декларанту відносно того, що надана до митного оформлення виписка по рахунку від 25.06.2021 №1 не містить відміток банківської установи щодо підтвердження факту оплати даної суми на рахунок продавця, суд зазначає, що відповідачу надавався розрахунковий документ, а саме - платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 25.06.2021, який містив всі необхідні реквізити, зокрема, підписи відповідального виконавця та відбитки штампа банку. Крім того, декларантом в порядку ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України було додатково подано виписку по EUR рахунку ОСОБА_1 за період з 25.06.2021 по 13.07.2021, яка також містилть підпис та відбиток штампа банківської установи.
Оголошення з сайту https://suchen.mobile.de/fahrzeuge/details.html?id=326465265, було подано до митного оформлення, оскільки саме за цим оголошенням позивачем було придбано транспортний засіб шляхом укладення з продавцем відповідного договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу. З оголошення на сайті можливо точно ідентифікувати як сам транспортний засіб, так і його ціну. Саме за такою ціною 1550 євро, яка була зазначена продавцем в оголошенні, позивачем було придбано транспортний засіб.
Щодо надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає, що декларантом було подано довідку щодо транспортних витрат № бн від 05.07.2021, згідно якої витрати з доставки придбаного згідно Договору купівлі-продажу вживаного автомобіля від 20.06.2021 автомобіля Lexus IS220D, номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , 2008 року виготовлення, з Німеччини до України, склали 100 (сто) євро, 00 євроцентів.
Таким чином, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідачем, в свою чергу, не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.
Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як зазначено митницею в оскаржуваному рішенні, враховуючи вимоги ст.64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо вартості товару з розрахунку 4203,85 (джерело інформації - МД від 28.04.2021 №UA305110/2021/6574). Визначена митна вартість транспортного засобу 4203,85 євро/шт.
Документально відповідачем не доведено, що ціна вищевказаного товару з 28.04.2021 (митне оформлення за МД № UA305110/2021/6574 взята відповідачем як джерело цінової інформації) до 13.07.2021 (митне оформлення позивачем за МД № UA112080/2021/001039) залишалась незмінною на ринку купівлі-продажу уживаних транспортних засобів.
Країною відправлення товару за МД від 28.04.2021 № UA305110/2021/6574 є Чехія, в той час як країною відправлення задекларованого мною товару за МД від 13.07.2021 № UA112080/2021/001039 є Німеччина. Підстави вважати, що рівень цін купівлі-продажу автомобілів в Чехії та в Німечинні повинен бути однаковим, у митного органу були відсутні.
Крім того, згідно додаткового аркушу до акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209040/2021/029648 від 04.07.2021, складеного посадовою особою митниці, задекларований автомобіль має наявні пошкодження, ознаки експлуатації: пошкоджено лакофарбове покриття, забруднено салон та сидіння, дрібні вмятини по кузову, сліди корозії.
В п. 1 договору купівлі-продажу уживаного транспортного засобу № 3mCM8Djmt8KDhsojv від 20.06.2021 сторонами було зафіксовано технічний стан транспортного засобу, а саме - пошкоджений транспортний засіб, придатний до використання; проблеми з коробкою передач; друга передача вмикається неналежним чином; велика витрата мастила; турбіну необхідно замінити.
Аналогічні недоліки технічного стану задекларованого авомобіля містилися в поданому декларантом акті перевірки технічного стану автомобіля Lexus IS220D (номер кузова НОМЕР_2 ) № бн від 12.07.2021.
При цьому, жодних відомостей про врахування пошкоджень та недоліків під час коригування митної вартості автомобіля оскаржуване рішення митного органу не містить.
За таких обставин безпідставним є висновок митного органу про те, що товар, задекларований за МД від 28.04.2021 № UA305110/2021/6574, та товар, задекларований позивачем за МД від 13.07.2021 № UA112080/2021/001039 є подібним (аналогічним).
Згідно ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
В постанові Верховного Суду від 11 листопада 2021 у справі № 808/1411/17 Верховний Суд вказав про те, що: «Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції, яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації».
Витребовуючи у позивача весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може доповнити брак інформації про митну вартість товару та вартість його перевезення, який існував, на думку відповідача, під час процедури декларування належного мені транспортного засобу.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем,суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 1816 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача..
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької митниці Держмитслужби (69041, м. Запоріжжя, вул.. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2021/0000111/2 від 14.07.2021, прийняте Запорізькою митницею Державної митної служби України;.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2021/00040, прийняту Запорізькою митницею Державної митної служби України.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці Держмитслужби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 22.12.2021.
Суддя О.О. Артоуз